Мітки: культура

Культура дозвілля. Хто чим наповнює вільний час: опитування

На карантині під забороною опинилися не тільки музеї, театри, бібліотеки й інші культурні простори, а й навіть парки. Культурна пропозиція, здається, тільки зросла або принаймні стала доступніша: музеї безкоштовно відкривали віртуальні екскурсії, опери і театри – записи з виступами, видавництва й онлайн-видання робили знижки на електронні книжки й матеріали і навіть дарували їх, навчальні платформи надавали доступ до різноманітних курсів. Однак чи був на це попит? Хто чим наповнював свій вільний час? Яка роль дозвілля кожної людини у формуванні загальної культури? 

Замислитися над цими питаннями нас у редакції спонукала Школа розвитку мислення cowo.guru, а саме – онлайн-лекція Андрія Баумейстера «Дозвілля: як перейти від деструктивного проведення часу до конструктивного». На думку філософа, дозвілля – це не те саме, що відновлення сил у проміжках між роботою, і не те саме, що розвага, натомість це наповнений змістом час, коли людина перебуває у спокої. Ми змушені працювати, щоб забезпечити себе і рідних усім необхідним, але дозвілля – це протилежність «мушу», це свобода. 

Ми вирішили розпитати людей різного віку і роду занять, а що для них означає дозвілля і чим вони наповнюють вільний час. 

Наталка, редакторка, 28 років

Дозвілля – це хобі, те, що надихає, але за що не отримуєш грошової винагороди.

Працюю, але без контролю з боку працедавців. Гуляю лісом. Готую.

Володимир, інженер електроніки, 43 роки

Активний, інтелектуальний, духовний відпочинок із рідними, друзями, знайомими.

Переважно переглядаю пізнавальні відео, відпочиваю на природі.

Богдан, музикант, 21 рік

Вільний час від роботи, який можна провести із задоволенням, звісно, кожному особисто по-своєму, свій час, наприклад, поспати або ж пограти в більярд.

Як музикант, я люблю слухати музику, люблю подорожувати, але є те, що я люблю більше за все, – це грати музику, тому все моє дозвілля проводжу за інструментами.

Культура дозвілля. Хто чим наповнює вільний час: опитування 1

 

Людмила, викладачка праці, 42 роки

Приємне проводення часу з друзями або заняття чимось корисним.

Ми із сім’єю граємося в різні ігри, гуляємо, я шию і в’яжу.

Тетяна, студентка, 19 років

Дозвілля – це насамперед вільний від певних справ період, тобто заняття людини у вільний час: самоосвіта, перегляд фільмів, читання книг, спілкування, фізичні заняття. Можна дозвіллям назвати те, що людина сприймає позитивно.

Спілкуюся з людьми, читаю книги, переглядаю фільми, гуляю, бігаю й просто нічого не роблю.

Костянтин, робітник, 41 рік

Проводження часу поза обов’язками заради власного задоволення.

Не маю дозвілля.

Марина, бухгалтер, 33 роки

Дозвілля – час для себе.

Читаю.

Культура дозвілля. Хто чим наповнює вільний час: опитування 2

Діана, менеджерка, 22 роки

Час поза роботою, коли ти маєш право не відповідати на дзвінки/мережі.

Гуляю пішки до вимотування, бо за роботою не вистачає фізичного, а не інтелектуального виснаження; читаю книжки, дивлюся фільми, прибираю вдома, готую, ходжу шопитися, зустрічаюсь із друзями, ходжу в кав’ярні та паби. Іноді просто нічого не роблю весь день: гортаю стрічки соцмереж і дивлюся в стелю, просто думаю-рефлексую у стані перевтоми.

Олексій, юрист, 39 років

Час, вільний від роботи, та задоволення певних особистих потреб.

Самоосвіта, вирішення побутових справ, виховання дитини, спілкування, спорт, відпочинок.

Павло, викладач англійської мови, 30 років

Дозвілля – це той час, коли мозок вже заробив потрібні гроші, а душа радіє можливості перехопити ініціативу.

Я проводжу його, намагаючись дізнатися якомога більше про навколишній світ і не відмовляю собі в насолоді переглянути цікавий фільм або почастуватися смаколиками.

Оксана, мама трьох дітей, 38 років

Дозвілля – це те, що не рутина.

Спілкуюсь із друзями, відвідую культурні події, відпочиваю на природі.

Культура дозвілля. Хто чим наповнює вільний час: опитування 3

Cowo.guru – школа ефективного мислення, що є основою свободи, основою для прийняття сильних рішень і одним із кроків до наповненого і осмисленого життя. Школа працює з дорослими, підлітками та компаніями. Відеоролики на YouTube-каналі cowo.guru – те, чим також варто наповнювати дозвілля.  

Культура - спільнота, у якій є місце для кожного

Культура – спільнота, у якій є місце для кожного

Раніше ми вже знайомили вас із Інститутом стратегії культури (ІСК), розповідаючи про те, чому культура потребує стратегію. Тепер ми хочемо познайомити вас із Юлією Хомчин – директоркою та культурною менеджеркою Інституту, яка поділиться особливими інсайдами ІСК.

  1. Розкажіть трохи про себе. Чому ви вирішили пов’язати свою діяльність з Інститутом?

Ще в студентські роки я цікавилася культурним життям Львова. Відправною точкою для мене стало мистецьке об’єднання «Дзиґа», і вже після університету, з 2006-го року моє професійне життя крутилося навколо нього. То був дуже цінний час для мене, в який я познайомилася з багатьма представниками і представницями культурного середовища Львова та інших міст. Також я була залучена до втілення низки класних культурно-мистецьких проєктів. Зрозуміла, що таке культурне життя міста та в чому його особливості у Львові. Із 2008-го і дотепер я є директоркою ГО «Інститут актуального мистецтва», знаного, зокрема, як організатора Тижня актуального мистецтва, Днів мистецтва перфоманс у Львові. 

Наглядова рада ІСК
Наглядова рада ІСК

Свого часу, майже 10 років тому, в середовищі культури Львова зародилася ідея стратегії розвитку культури міста. Я була учасницею робочої групи з напрацювання документа Стратегії розвитку культури Львова 2025 (далі – Стратегії), який затвердили у червні 2017 року. Згодом був створений Інститут стратегії культури (ІСК) як муніципальна інституція, що відповідає за організацію процесів втілення Стратегії, моніторинг її виконання, передовсім через здійснення аналітичної роботи, напрацювання нових культурних політик і підходів (як міський Фонд культури), освітніх і тематичних проєктів у сфері культури.

Фонд Культури | Інститут Стратегії Культури
Фонд культури Львова
  1. Розкажіть, будь ласка, про історію створення ІСК. Які були початкові причини створення Інституту?  Чи щось змінилося з часом?

Створення Інституту, його структура, напрями робити, завдання були передбачені у Стратегії. Оскільки йшлося про бачення і розвиток культури, то майбутній Інститут розглядали як можливу складову Інституту міста (це комунальна установа і також аналітичний центр, що розвиває місто Лева, координує впровадження стратегії розвитку міста). 

Підписання Меморандуму про співпрацю між ІСК та Strefa Kultury Wrocław 2019 рік
Підписання Меморандуму про співпрацю між ІСК та Strefa Kultury Wrocław, 2019 рік

Від прийняття Стратегії до рішення про створення ІСК минуло півроку. Було вирішено, що ІСК діятиме у структурі Департаменту розвитку Львівської міської ради.  Початок і налагодження роботи Інституту зайнялио певний час, змінювалася команда. Упродовж 2018-го було сформовано наглядову раду Інституту. До цього діючого на постійній основі органу, що дає оцінку діяльності ІСК, ввійшли експертні консультації та практики менеджерів із України, Польщі й Великобританії.

Фактично першим повноцінним роком діяльності ІСК став 2019-ій: вдалося запустили всі процеси, триває формування команди. Ми усвідомлюємо те, що для якісного втілення пріоритетів Стратегії розвитку культури міста (реформування культурних політик, освіта й комунікація), а також цілей Стратегії (децентралізація культури, відповідальне ставлення до культурної спадщини, ефективне фінансування та управління у сфері культури та інше) потрібна потужна команда.

looseartist: “ FCK noise Tanja Jeremić, redbubble, ello, displate, society6 ”
Cara Incertezza
  1. Яку мету ставить перед собою ІСК? 

Нашою метою є створити й підтримувати у місті дієве культурне середовище через розвиток відкритої, відповідальної спільноти, що творить нові ідеї, пропонує культурні практики, зберігає і переосмислює спадщину. Місією ІСК у цьому контексті є аналітична підтримка інституцій та ініціатив у сфері культури, підвищення інституційної спроможності та сприяння розвитку потенціалу культурних середовищ Львова.

Нашими найважливішими напрямками роботи є створення Фонду культури міста Львова, аналітика й дослідження у сфері культури; моніторинг виконання Стратегії розвитку культури Львова, освіта в культурі, стратегування установ культури, комунікації та підтримка середовищ культури. У кожному з цих напрямів діяльності реалізовуємо проєкти, маємо певні плани та наміри.

Підсумки 2019-го, які ми з командою підводили, крім переліку низки реалізованих проєктів і подій, дозволяють говорити про позитивну динаміку щодо аудиторії ІСК: кількість наших підписників зростає, культурні діячі звертаються до нас із різними фаховими запитами та пропозиціями, ми комунікуємо із середовищами в різний спосіб. Крім того, ми зрозуміли, що 1,5 року діяльності (а це не так багато) у нас сформувалося чимало партнерств у Львові, але й також на всеукраїнському рівні та за кордоном. Але  ж в

Важливе не стільки саме зростання цих кількісних показників, скільки те, що вони засвідчують, — а це зростання довіри до ІСК у культурному середовищі міста. Ще один здобуток 2019-го: 

залучення грантових коштів на рівні, що майже відповідає розміру статутного капіталу ІСК.

“Іноді моя діяльність чи окремий проєкт стає цілим життям.”

Stolbn

  1. Розкажіть, яким чином ІСК як інституція підтримував проєкти?

Це могла бути  інформаційна підтримка подій партнерських інституцій чи просто заходів, корисних для середовища культури. Ми інформуємо про це в соцмережах, а також робимо тематичні розсилки й регулярний дайджест на наші бази контактів. Це також може бути організаційна підтримка. 

ІСК відкритий до співпраці, якщо заходи відповідають нашим цілям, цінностям, актуалізують важливі питання чи репрезентують успішні досвіди або можливості для середовища культури. Так, ми були партнером різних подій, як ось Інформаційні дні УКФ у Львові, Lviv Design Partnership — розроблення Креативного хабу, ХІХ-й Jazz Bez. 

Ми консультуємо та підтримуємо міські установи, насамперед те, що стосується стратегування.  Розвиваємо освітні проєкти (партнерські проєкти «Кадри управління», LWOWRO)

Крім того, у нас є певні власні проєкти, що досі в процесі (створення Фонду культури Львова), а також низка заходів, через які ми реагуємо на потреби й виклики сьогодення (наприклад, розмова про вихід культури міста з карантину). За 2019 – перші місяці 2020-го ІСК провів 30 власних подій та прийняв 25 заходів від різних установ та інституцій. 

  1. Ми знаємо, що ви займаєте посаду виконавчого директора в ІСК. Чи могли би ви розповісти більше про свої обов’язки, і як ваша культурна діяльність впливає на ваше життя? 
Юлія Хомчин на Конгресі культури
Юлія Хомчин на Конгресі культури

До основних обов’язків керівника ІСК належать такі, як налагодження програмного та фінансового партнерства, операційний менеджмент. Як керівниця установи я розподіляю, визначаю завдання для команди та моніторю хід їхнього виконання. 

Як моя діяльність в ІСК і галузі культури впливає на моє життя? Тут складно провести чіткі лінії. Іноді моя діяльність чи окремий проєкт стає цілим життям: це те, що наповнює мої думки, визначає емоції й переживання. Моя робота — це активна, часом дуже-дуже активна комунікація з різними сторонами: митцями, діячами культури, управлінцями, представниками різних комунальних служб чи компаній.

  1. Які зміни ви бачите в культурному житті міста завдяки діяльності ІСК?

Є кілька важливих процесів у культурному житті міста, які стали можливі та відбуваються завдяки діяльності ІСК.

У жовтні 2019 в рамках Конгресу культури «Перехід 1989» ми розмістили у незадіяній кам’яниці на площі Ринок масштабну виставку – IV триєнале сучасного українського мистецтва «Український Зріз». Таким чином, відкрили містянам нову, небачену раніше локацію для мистецтва у самому серці Львова. Успіх виставки довів, який великий є в місті запит на мистецький центр. 15 лютого в офісі ІСК за ініціативи ЛМР відбулись напрацювання концепції мистецького центру на площі Ринок, 42.

Український Зріз
Український Зріз

Одним із головних завдань ІСК, як я вже казала, є створення муніципального Фонду культури як конкурсної програми додаткових можливостей для середовища культури. Ще наприкінці 2018-го ми розпочали напрацювання моделі майбутнього Фонду в партнерстві з агенцією економічного розвитку PPV Knowledge Networks. Потреба у запровадженні Фонду культури є, цей запит лунає в культурному дискурсі міста вже не один рік.

Згідно зі Стратегією, «культура у Львові це солідарна, відповідальна та креативна спільнота, у якій є місце для кожного». 

  1. Як робота ІСК змінилася під час карантину?

Під час карантину нам довелось перелаштуватися на інший формат роботи – перейти в онлайн-режим: дзвінки замість живих зустрічей, дистанційне планування й робота. Також довелось дещо змінити строки деяких грантових проєктів.

Попри дистанційний формат нам вдалося не лише продовжувати поточні робочі процеси, а й реалізувати низку ідей, а також напрацювати інші. Чи не першою нашою реакцією на карантин була «Культура вдома»: щотижня ми збирали інформацію про онлайн-події інституцій та закладів культури у Львові та поширювали цю добірку.

Інформація привертала значну увагу, причому навіть в інших містах. Далі відеопроєкт «Що зупинила епідемія…»: митці у самостійно знятих відео рефлексували про виклики карантину і самоізоляції, про їхній вплив на творчість і плани.

Ще один проєкт «Правове поле культури»: у серії відео юрист пояснює різні правові аспекти діяльності в галузі культури, скажімо, про авторське право чи реєстрацію ФОПа.

Попереду в нас також відео від фахового психолога  — про карантин і культуру. 

Мушу сказати, в ситуації, коли ми всі опинилися відірвані від звичних середовищ і спілкування, коли живі події стали неможливі, кордони закриті, нам дуже захотілося почути голоси наших іноземних колег, дізнатися, як вони реагують, переживають ситуацію зупинки культурного сектора, яким бачать його майбутнє в умовах кризи. Нам хотілося відчувати, що попри все — ми разом. Із цього бажання з’явилася ідея проєкту «Як справи в культурі?»: впродовж двох місяців щопонеділка на сторінці ІСК маємо включення представників культурних інституцій із різних міст світу. На зв’язку вже були Польща, Литва, Італія, попереду ще Білорусь (Мінськ) і Чехія (Брно).

“Нам хотілося відчувати, що попри все — ми разом.” 

Чи не найбільший виклик для нас — не втратити зв’язок із нашою аудиторією. Ковтком свіжого повітря поміж онлайн-активностей для нас став проєкт «Театр іде до тебе»: із послабленням карантину ми спільно із Львівським театром ляльок   показали дитячу виставу в 4 районах Львова.

Проєкт "Театр іде до тебе"
Проєкт “Театр іде до тебе”

 Діти залишились задоволені, батьки дякували, а ми отримували запрошення від мешканців і ОСББ інших районів! Загалом плануємо виходити у райони і з іншими ініціативами (музика, кіно, література); для цього формуємо мобільну сцену з технікою і готові до співпраці з іншими установами.

  1. Про які з проєктів ІСК було б корисно знати і, можливо, зробити щось схоже в інших українських містах?

Перш за все це напрацювання і впровадження стратегії розвитку культури міста. Ефективна робота неможлива без дослідження культурних процесів, розуміння минулого й актуальних потреб конкретного міста. На цьому має будуватися бачення багатьох років.

Далі Конгрес культури як платформа для оцінки результатів, ревізії і планування в галузі культури. Навіть якщо певному місту не завжди під силу проводити такий захід у форматі масштабної міжнародної події, можна обрати й компактний спосіб систематичні наради, публічні обговорення і звіти, звернення до практикуючих менеджерів, закордонного досвіду. Тут важливі діалог, комунікація, відкритість.

Конгрес культури. Прес конференція
Конгрес культури. Прес конференція

Міських Фондів культури в Україні немає. Напрацювання і створення механізму такого фонду у Львові може бути мультипліковане і в інших містах. 

Наш «Театр іде до тебе!» може бути прикладом для організацій та ініціатив усіх міст країни виходити за межі закритих просторів в час карантину і взаємодіяти з глядачем не лише онлайн. Водночас ця акція — приклад децентралізації в дії, коли культурно-мистецькі події відбуваються не лише в центрі міста, а й у його районах, там, де ніколи раніше подібного не було.

Децентралізація культури — це глобальний тренд, і міста мають працювати в цьому керунку теж. 

  1. Які найбільш надихаючі інсайди для вас сталися під час роботи над стратегією культури такого великого міста, як Львів?

Одне з відкриттів: культура — це передусім комунікація, вона реалізується через взаємодію між людьми: чи то в середовищі, між партнерами — для втілення якоїсь ідеї, чи між митцем і його аудиторією, чи в наших буденних соціальних практиках (як ти поводишся в транспорті, як ти розмовляєш з незнайомцем і т.д.), що, зрештою, творить обличчя міста.

Визначальним для мене є й розуміння ролі культури. Культура не менш важлива, ніж інші сфери діяльності, зокрема економіка (вона, власне, є складовою економіки). Культура не має фінансуватися за залишковим принципом і бути першою, чим готові пожертвувати (згадаймо ризики «врізання» коштів на культуру під час перегляду держбюджету). Крім того, культура проявляє унікальність, вона може бути величезним ресурсом (для людини, міста, країни), вона має значний вплив на соціум (інша справа, що ці ефекти не такі явні відразу). Мені здається, карантин лише чіткіше проявив цінність культури як простору для взаємодії, як ресурсу. 

  1. Чи буває у вас ситуація, коли вашу інтелектуальну роботу знецінюють, адже, здається, буває такчасто ситуація, щоколи люди не цінують стратегію або забувають про неї 

Звісно, трапляється нерозуміння нашої роботи, як і загалом особливостей роботи в культурній сфері. Багато процесів потребують глибоких обговорень і пошуків, також не без складнощів з юридичної точки зору через це втілення певних задумів займає тривалий час. Команда з 10 людей не зможе за один день переконати всіх жителів міста у важливості культури, але може співпрацювати з закладами культури і освіти, бізнесом, громадськими організаціями, органами влади. У такий спосіб ми вносимо культуру на порядок денний у всі сфери, що формують життя містян.

Якщо говорити про рівень держави, то, як на мене, нам ще наразі бракує розуміння потенціалу й важливості культурного сектора.

Код Культури. Дискусія. Актуальні тренди в культурі
Код Культури. Дискусія. Актуальні тренди в культурі
  1. Які є плани на майбутнє в ІСК?

Тривають дослідження культурного контексту Львова. Триває проєкт «Код Культури»: попереду в нас нові відео та результати досліджень. Є також менші проєкти. І є ідеї декількох нових. У планах: сертифікаційна освітня програма для менеджерів культури, завершення першого циклу моніторингу Стратегії розвитку культури Львова 2025, подача на організацію конференції креативних міст Європи ЮНЕСКО, старт підготовки 2-го Конгресу Культури (2021), партнерські проєкти Jazz Bez 2020 і Школа перфомансу 2020 (звичайно, враховуючи нинішні умови життя), напрацювання нових інструментів та форматів ефективного функціонування сфери культури в умовах кризи й ін.

А пріоритет ІСК на цей рік продовження розпочатої раніше роботи над створенням Фонду культури Львова. Власне, ми подали відповідний проєкт на програму Українського культурного фонду – вони підтримали наш проєкт. 

Читайте також інтерв’ю про “Кругообіг книг у природі”
а також Чи має культура стратегію?

Стратегія і культура

Чи має культура стратегію?

Поговоримо сьогодні про стратегії культури. Чекайте-чекайте. Стратегія і культура? Про що ми будемо, насправді, говорити? Давайте ще раз, як було по плану. Тобто, спочатку. За стратегією.

стратегія і культура
Mariyan Atanasov / Urban Tetris

Ми любимо планувати свій день. Це допомагає нам виконувати більше завдань, бути продуктивними, і радіти в кінці дня від виконаної роботи. 

Культура, що оточує нас навколо щодня, чи то у фільмах, чи то в книжках, чи то в театрах (навіть якщо зараз вони доступні лише онлайн), також планується. Здається, нічого складного. Але для того, щоб планування було ефективним – культурі потрібна стратегія. Здається, ми вже зовсім близько. Чи не так?

Ось, яке визначення нам дає Інститут стратегії культури ( муніципальна інституція у місті Львів, створена для координації процесу реалізації та моніторингу Стратегії розвитку культури міста Львова 2025. далі ІСК):

Стратегічне планування – це системний шлях, мета якого визначити стратегічні цілі, пріоритети й конкретні проєкти, що сприятимуть ефективним умовам для духовного, естетичного, соціального розвитку кожної людини зокрема і міської громади в цілому. Таким чином, вирішуються найважливіші завдання розвитку культури в місті. 

Стратегічне планування
BoredArt

Що ж містить у собі таке планування?

Постановка цілей

Ось, наприклад, декілька цілей, що ставить перед собою стратегія розвитку культури м. Львова до 2025 року (далі Стратегія):

  1. Мешканці міста Львова, виходячи з дому чи залишаючись у ньому, живуть у культурі та творять її. 
  2. Львів має різні культурні пропозиції, де кожен може знайти щось для себе, де кожен може вільно творити, де цінується культура у всіх її виявах. 
  3. Модерність Львова базується на місцевих традиціях і локальних спільнотах.
  4. Мешканці Львова насправді мають вплив на його розвиток, а місцева влада відкрита до думок і потреб мешканців. 
  5. Львів стає сучасним, естетичним, добре спланованим містом, яке пропагує екологічний стиль життя

Принципи

Візьмемо Стратегію культурної політики Вінницької області до 2030 року, що в свої принципи заклала правило “п’ятьох П”: 

  • Патріотизм – соціальне відчуття, яке формує стале суспільство із єдиними культурними і моральними цінностями 
  • Професіоналізм – сукупність теоретичних знань та практичного досвіду, які реалізуються в умовах розвитку конкурентоспроможного мистецького середовища 
  • Партиципація – максимально можлива міра наближення до громадян – надання їм більших повноважень участі в культурному житті 
  • Перетворення – формування нових культурних просторів, створення нових форм роботи на основі тих, що вже існують.
  • Промоція – пропагування власних культурних досягнень на зовні та в межах регіону
Принципи стратегії
Klawe Rzeczy / Behance

В основі стратегії лежать, зазвичай, досвіди багатьох людей – митців, менеджерів культури, активістів, працівників культурних та освітніх установ, управлінців та просто небайдужих мешканців. 

Методологія стратегії, або, інакше, її історія написання. Так, стратегія розвитку культури м. Львова писалася ще з 2011 року. Упродовж усього процесу написання стратегії було залучено понад 1000 осіб. 

Стратегічні пріоритети, за словами ІСК, “дають більш точне розуміння, до чого ми прагнемо та якими шляхами ми туди йдемо: якщо «візія» нашої стратегії – це загальний образ культурної сфери Львова у 2025 р., то стратегічні цілі – це окремі частини, пазли загальної картини.”

Моніторинг стану культури допомагає визначити, згідно ІСК, “можливості, а не проблеми”, які зможуть допомогти напрацювати добру стратегію. Для аналізу Інститут використовував SWOT-метод (Strengths, Weaknesses, Opportunities, Threats – Сильні, Слабкі сторони, Можливості, Загрози), провели низку інтерв’ю з експертами з різноманітних галузей, а також зустрічей з середовищами (театрали, бібліотекарі, активісти, журналісти і т.д.). 

Щось ще? Так. План дій!

Наприклад, Довгострокова стратегія розвитку українською культури стверджує, що реалізація стратегії культури передбачає, як мінімум, два етапи. Перший етап (2-3 роки) передбачає здійснення конкретних кроків у таких напрямках як кіно, театр, розвиток читання книжок, музейна діяльність чи сучасне мистецтво. 

Візьмемо, до прикладу, кіно та сучасне мистецтво. Одним із перших пунктів для кіно буде підтримка кінофестивалів, створення умов для динамічного розвитку кінотеатральної мережі, а для мистецтва – підтримка митців та виконавців, індивідуальних і колективів, шляхом спеціальних грантових програм.

Чи має культура стратегію? 4
Ciara Phalen

Таким чином, культура має місію. Її місія в місті – перетворити його на дієве культурне середовище через розвиток відкритої та відповідальної спільноти – творця нових ідей.

Давайте ще раз. Але вже не для початку, але кінця. Що нам дає стратегія культури? Безумовно, план. План із метою, що націлені на результат. Важливо пам’ятати, що сама стратегія є не лише складною структурою, але й самим процесом, який залучає в себе багатьох і, як результат, трансформує культуру. Як і самих її учасників. 

Також слідкуйте за нашими новинами, адже скоро ми розповімо більше саме про діяльність ІСК.

Креативні Індустрії

Креативні індустрії – радикальні зміни

В українській культурі не щороку відбуваються кардинальні зміни. Робимо огляд змін та порівнюємо креативні індустрії в Україні та світі.

  • Перша хвиля — це так званий істо­ричний авангардизм 1910-1930 роки
  • Друга хвиля — творчість поетів діаспори повоєнної доби та шістдесятники
  • Третя хвиля — це так звана «нова хвиля», постмодернізм — відродження авангардизму в кінці 1980-х — на початку 1990-х років

Далі здобуття незалежності, трансформація культури від самовираження до креативних індустрій для більшої інтеграції в світову економіку.

Розбираємось у виникненні поняття креативних індустрій 

Культурні індустрії та креативне підприємництво – це відносно нові поняття в українському контексті, проте не нові явища (визначення “культурні індустрії” запровадили Адорно та Горкгаймер у своїй “Діалектиці просвітництва” 1947 року).

У визначенні ЮНЕСКО цей термін застосовується в тих галузях, які поєднують у собі створення, виробництво та комерціалізацію змістів, які є нематеріальними і мають культурний характер.

Ці змісти, як правило, захищені авторським правом, і можуть приймати форму товару або послуги. Залежно від контексту, культурні індустрії також можуть називатися креативними індустріями, або на економічному жаргоні “галузями майбутнього“.

Словосполучення “креативні індустрії” не випадково вживається у множині. Це не єдина галузь.

Галузі культурних індустрій (архітектура, мода, образотворче мистецтво, кінематограф, видавнича справа і т. д.) мають різні можливості заробляти гроші, різну економічну логіку і динаміку розвитку.

З точки зору форм бізнесу, креативні індустрії засновані на пріоритеті малих і середніх підприємств, що виробляють творчі продукти та послуги. У той же час, це місцеві виробництва, орієнтовані на пошук виходу на глобальні ринки в умовах постіндустріальної економіки.

Результат пошуку зображень за запитом creative industries

Культурні індустрії – це унікальний сектор економіки, який виник внаслідок поширення масової комунікації та глобалізму.

Принципової різниці між визначеннями “культурні індустрії” (cultural industries) і творчі, креативні індустрії (creative industries) немає. Часто ці терміни вживаються як синоніми, але в деяких дослідженнях культурні індустрії виділяються в окремий сектор творчих індустрій. Останнє поняття є більш широким і універсальним.

На теренах колишнього СРСР креативні індустрії часто перекладають як “творчі індустрії”, намагаючись, таким чином, “укоренити” це поняття в рідній мові.

У Великобританії сектор культурного підприємництва в 1998 році офіційно був переданий у підпорядкування Департаменту культури, медіа і спорту (DCMS) уряду.

Традиційне визначення творчих індустрій, на яке спирається сьогодні більшість дослідників і фахівців з міському розвитку, було сформульовано так:

“Творчі індустрії – це діяльність, в основі якої лежить індивідуальний творчий принцип, навик або талант і яке несе в собі потенціал створення доданої вартості і робочих місць шляхом виробництва і експлуатації інтелектуальної власності”.

В Україні це поняття отримало нове  дихання в 2014 роках, коли групи культурних активістів та спеціалістів почали шукати можливості перезапуску культури в реаліях того часу, і одним із знаменитих  були Конгрес Активістів Культури та інші експертні спільноти, які перетворились в РПР Культура.

Конгрес активістів культури – недержавна організація митців та арт-менеджерів, що виникла як альтернатива Міністерству Культури. Конгрес діє з травня 2014 року, і його основна мета – пошук ресурсів для втілення соціально-мистецьких проектів, розповідала одна із засновників проекту кінопродюсер Олена Правило.

Робота Конгресу була спрямована також і на законодавство, а окрім «Нового Донбасу» Конгрес активістів культури готував також проекти, пов’язані з дизайном та цирковою галуззю.

На 2014 рік  в Україні не приділялось  до­статньої уваги становленню культури та креативних індустрій. Було відсутнє розу­міння значущості культурних та креативних індустрій (ККІ) на всіх рівнях влади та, від­повідно, нормативно-правове забезпечен­ня цього сектору економіки.

За інерцією з радянських часів чинне законодавство регулювало тільки дер­жавний культурний сектор, таким чином, «виключаючи» з відносин з державою недер­жавний сектор та бізнес з усією різноманіт­ністю культурних практик, які не вписуються в жорстку унормовану систему «культурних галузей». Навіть створення Українського куль­турного фонду не розв’язало швидко цих проблем.

Культурна сфера переобтяжена застарі­лою інфраструктурою, яка з кожним роком все більше недофінансовується та не мо­дернізується і тому втрачає спроможність надавати якісні послуги. Неефективність бюджетних витрат на культурні призначен­ня та низький рівень витрат на культуру в мінімальному споживчому кошику призво­дять до нівелювання її ідеологічної, про­світницької та інноваційної ролі. Водночас поточне фінансування несправедливе та не відповідає її доданій вартості. Досі не вирішені проблеми з охороною авторських та суміжних прав, а внаслідок проблем в культурно-мистець­кій освіті громадяни недостатньо володіють навичками, які формуються в культурному полі. Рівень культурної компетентності та культурних практик українців значно ниж­чий, ніж у мешканців європейських країн.

Попри всі зусилля та світові тренди Культура в Україні так і не стала загальнонаціональним пріоритетом. 

Про це розповіли експерти Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) на круглому столі, який відбувся 27 листопада 2019 року в Києві. У своєму дослідженні «Економічна привабливість української культури» (за підтримки Українського культурного фонду) експерти розглянули сферу культури та креативних індустрій (ККІ), як одну із галузей економіки. Вони проаналізували основні характеристики розвитку культури та її окремих підгалузей, законодавство та стратегічні документи, міжнародний досвід, джерела фінансування та інструменти державної підтримки.

УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА В МІЖНАРОДНОМУ ВИМІРІ

Для популяризації української культури у світі потрібно розробляти впізнавані бренди. Такі персонажі, як вікінги, ковбої чи ніндзя асоціюються з певними країнами. Про них знімають фільми і анімовані серіали, виробляють товари, а дизайнери створюють лінії одягу. Для України такими персонажами-брендами могли б бути козаки чи мавка. Серед рекомендацій учасників дослідження – участь у культурних проектах міжнародного рівня. Культурна політика має бути чутливою до мовного питання і до мульти національності українського народу.

Результат пошуку зображень за запитом ukraine now
Проте ми вітаємо, що бренд країни з експертизою маркетингових та стратегічних комунікацій для розуміння в світі було розроблено

Зростання попиту на культурні продукти обмежує, що несприятлива економічній ситуації в Україні змушує частину споживачів економити на культурних продуктах. Збільшується і пропозиція культурних продуктів. Особливо часто спостерігають зростання секторів книговидання, а також музичних фестивалів. Тоді як у цілому сфера культури оцінюється респондентами як неприваблива економічно, окремі сфери, такі як видання підручників чи дитячої літератури, які сьогодні в Україні приносять порівняно невеликий прибуток.

Через брак культурної інфраструктури: книгарень, кінотеатрів, бібліотек – багато культурних продуктів і заходів залишаються недоступними для мешканців невеликих населених пунктів. Однією з причин цього називають те, що сфера культури не входить до пріоритетів місцевих громад і органів місцевого самоврядування. Погіршує ситуацію і низька якість дорожньої інфраструктури і транспортного сполучення – до регіонів не завжди легко доїхати.

Останнім часом держава почала приділяти культурі більше уваги, ніж у попередні роки після здобуття незалежності. Позитивне те, що створення інституцій для реалізації державної політики, тобто спеціальних агентств на зразок Інституту книги чи Державного агентства України з питань кіно. Респонденти переважно погоджуються, що держава повинна брати на себе фінансування певної частки сектору культури. Як правило, вони рекомендують спрямовувати державну підтримку для продуктів та ініціатив, важливих з точки зору їхньої культурної цінності чи національної ідентичності, а також таких, що містять інновації чи експериментальний підхід.

У теперішньому підході держави до відбору проєктів для підтримки респонденти зазначають як позитивні аспекти – такі як оцінка проєктів незалежними експертами – так і деякі недоліки, наприклад те, що фінансування отримують фільми, неуспішні в прокаті.
Позитивний досвід інших країн може слугувати Україні прикладом того, як удосконалити законодавство у сфері культури, відновлювати історичні пам’ятки, перетворювати бібліотеки на сучасні інформаційні хаби, визначати стратегічні пріоритети у сфері культури та проводити політику в цій сфері на місцевому рівні. Потенціал української культури вбачають у багатій культурній спадщині, у перетині культури, технологій та в талантах людей, які мають бажання вчитися.

Як розвиваються креативні індустрії?

Де народжується український культурний продукт

Мистецтво, спорт, розваги та відпочинок забезпечують лише 0,7% (17 млрд грн) валової доданої вартості України.

Внесок окремих областей та міст – дуже різний. Одне місто Київ забезпечує більше третини доданої вартості сектору культури. Харківська, Львівська та Дніпропетровська області – три найбільші (після Києва) виробники українського культурного продукту. Трішки позаду Одеська, Донецька та Київська області.

Якщо говорити про продуктивність (додану вартість на душу населення), то в топі бачимо інші регіони. Наприклад, Миколаївська та Полтавська області за цим показником випереджають Дніпропетровську, Львівську та Одеську області.

Загалом найпродуктивнішими є:

  1. місто Київ (2264 грн/особу)
  2. Харківська область (449 грн/особу)
  3. Київська область (383 грн/особу)
  4. Миколаївська область (347 грн/особу)
  5. Полтавська область (344 грн/особу)
  6. Львівська область (342 грн/особу)
  7. Одеська область (321 грн/особу)
  8. Дніпропетровська область (287 грн/особу)
  9. Черкаська область (283 грн/особу)
  10. Запорізька область (273 грн/особу)

Найменше культурного продукту виробляє Чернівецька та Кіровоградська області. Вони також мають одні із найнижчих показників продуктивності у цій сфері (195 та 197 грн/особу відповідно).

Що ми маємо на сьогоднішній день від держави?

Уряд  ухвалив проект розпорядження «Про затвердження видів економічної діяльності, які належать до креативних індустрій».

Документом визначено перелік видів економічної діяльності, які належать до креативних індустрій, відповідно до Національного класифікатора України. Перелік охоплює види економічної діяльності у сфері креативних індустрій на етапі створення креативного продукту у таких секторах: візуальне, сценічне, аудіальне, аудіовізуальне мистецтво; дизайн; література і видавнича діяльність; нові медіа та ІТ; архітектура й урбаністика; реклама, маркетинг і PR; бібліотеки, архіви та музеї; народні художні промисли.

Застосування переліку дасть змогу ідентифікувати креативні індустрії у структурі української економіки і створить передумови для отримання статистичної інформації щодо стану креативних індустрій. Оскільки креативні індустрії мають позитивний вплив на економіку, соціальну інтеграцію, гуманітарну сферу, використання переліку уможливить кількісне та якісне розуміння щодо  внеску креативних індустрій у ВВП, працевлаштування, підприємницьку діяльність, децентралізацію, культурні та освітні процеси.

Важливо, що це відбулось, бо тепер є юридичні інструменти і напрямок до монетизації своєї творчості, ставання талановитими і цікавішими, групування учасників креативних індустрій для розробки більш якісних умов розвитку.

Треба лише діяти та ставати на крок вперед до своєї мрії. Можливостей багато і лише ось декілька з них:

House of Europe (“Дім Європи”) — нова програма, що фінансується Європейським Союзом, створена з метою підтримки професійного та творчого обміну між українцями та їхніми колегами в країнах ЄС.

Програма фокусується на культурі та креативному секторі, освіті, медицині, соціальному підприємництві, медіа та роботі з молоддю

«Креативна Європа» – це програма Європейського Союзу, спрямована на підтримку культурного, креативного та аудіовізуального секторів. З 2014 до 2020 року на підтримку європейських проектів, що дають можливість подорожувати, охоплювати нові аудиторії, обмінюватися практичними навичками та вдосконалюватися, планується виділити 1,46 мільярда євро.

Український Культурний Фонд

І це лише маленька частина теперішніх та майбутніх можливостей.

А більше буде, коли культурний сектор завдяки грантовим традаціям перетвориться в активний сектор з можливостями саморозвитку і самофінансування, що здатний завдяки креативному підприємництву створювати нові конкурентні культурні та креативні продукти.

Читайте ще Як заробляють на ідеях? Джон Хокінз
а також Кароліна Квінтана з ООН про світові тренди креативної економіки

Destroyed Museum

В Харкові обвалився балкон в Художньому музеї

18 лютого в Харкові в центрі міста обвалився балкон другого поверху одного з корпусів Художнього музею. Сталося на перехресті вулиць Жон Мироносиць і Чернишевської.

Комісія управлінням культури повинна вирішити, що робити з будівлею. Є два варіанти вирішення: або зрізати залишки балкону і відбудувати новий, або демонтувати і відмовитися від відновлення.

«Там було застереження: обмежувальна стрічка. Слава Богу, ніхто не постраждав » – каже директорка музею Валентина Мизгіна.

Особняк, в якому нині знаходиться Харківський художній музей, збудовано за проектом архітектора Олексія Миколайовича Бекетова. Це пам’ятник  історії і культури, зареєстрований за рішенням Харківського облвиконкому за № 334 від 30.04.1980 під охоронним номером № 139.

Хто відповідальний за руйнування пам’ятки і як будівлю довели до такого стану?

Ми подивились, як виглядає місце аварії зараз.

Обвал в Харківському Художньому Музеї
Обвал в Харківському Художньому Музеї
Обвал в Харківському Художньому Музеї
Обвал в Харківському Художньому Музеї
В Харкові обвалився балкон в Художньому музеї 5
Обвал в Харківському Художньому Музеї
Обвал в Харківському Художньому Музеї
Обвал в Харківському Художньому Музеї
Обвал в Харківському Художньому Музеї
Обвал в Харківському Художньому Музеї
В Харкові обвалився балкон в Художньому музеї 6
Обвал в Харківському Художньому Музеї

Чому архітектурна пам’ятка та музей національного рівня доведені до такого стану, які державні службовці мають бути відповідальні за такий стан об’єкту інформація недоступна.

Ми писали про те, як культурній спадщині вижити в такому місті як Харків, та взагалі про дивний напрям розвитку міста, як і якість архітектурних та містобудівних рішень.

тренди 2020

100 тенденцій і змін для спостереження в 2020 році

Wunderman Thompson Intelligence представив тренд репорт «Майбутнє 100: тенденції та зміни для спостереження в 2020 році», наш знімок майбутнього року і найбільш переконливі тенденції, які слід тримати в полі зору.

Наступ нового десятиліття віщує маркер позитивних змін після тривожного настрою, характерного для останньої частини 2010-х років
Наступ нового десятиліття віщує маркер позитивних змін після тривожного настрою, характерного для останньої частини 2010-х років

Wunderman Thompson Intelligence є аналітичним центром з питань майбутнього і інноваційним підрозділом Wunderman Thompson. Вони виявляють нову поведінку споживачів, зрушення духу часу і інновації в секторах способу життя. Вірять в цілісний, детальний підхід до досліджень і стратегії, що поєднує дизайн і науку, а також якісні та кількісні аспекти.

Наступ нового десятиліття віщує маркер позитивних змін після тривожного настрою, характерного для останньої частини 2010-х років. Оскільки бренди і споживачі охоче дотримуються обережно оптимістичного погляду і об’єднуються, це задає новий тон на рік і десятиліття вперед.

The Future 100 відображає 10 нових тенденцій в 10 секторах, що охоплюють маркетинг, культуру, подорожі та багато іншого, а також новий фінансовий розділ. Ось найголовніші з них в себе:

Культура: оптимістичне майбутнє.
В останні роки суспільства у всьому світі виявилися в тьмяному політичному, екологічному та економічному періоді. Тепер, починаючи з кольорової палітри Pantone весна-літо 2020 і закінчуючи завданням Lego «перебудувати світ», бренди пропонують зважений і вдумливий погляд на майбутнє.

Технології та інновації: ера конфіденційності.
Оскільки використання брендами даних в значній мірі сприймається як приховане і неетичну, нові зусилля по виправленню курсу вказують на майбутнє, в якому споживачі володіють своїми даними і повністю контролюють свої цифрові ідентифікаційні дані.

Подорожі та готельний бізнес: Біоконкурентні подорожі.
Хвиля нових ініціатив в індустрії туризму активно зміщується в бік позитивних результатів, що вказує на те, що майбутнє подорожей, туризму та гостинності буде засновано на усвідомленому внесок в захист навколишнього середовища.

Бренди та маркетинг: нестандартні дії бренду.
Бренди знаходять успіх серед зростаючої бази споживачів завдяки несподіваним крокам, які йдуть врозріз зі стандартними кроками, щоб підкреслити їх прихильність соціальним і економічним трендам.

100 тенденцій і змін для спостереження в 2020 році 7

Їжа і напої: антіінстаграмні інтер’єри.
Ресторани відвертаються від передбачуваного і монотонного дизайну, загальноприйнятого в соціальних мережах, натомість створюючи темній і інтимній простор, які віддають пріоритет особистим взаємодії над цифровим обміном.

Краса: Блакитна краса.
Бренди краси шукають в океані ретельно продумані морські інгредієнти, які відповідають потребам споживачів в натуральних і екологічно чистих продуктах.

Роздрібна торгівля: етичні правки.
Оскільки   етика стає ключовим чинником, що визначає прийняття рішень про покупку, бренди підбирають продукти за вартістю, щоб допомогти покупцям цілеспрямовано робити покупки.

Здоров’я: Психоделічне здоров’я.
Психоделічні препарати виходять на перший план як терапевтичні препарати наступного покоління, що підживлюють новий досвід добробуту.

Повірити в прогнози Wunderman Thompson Intelligence не завжди легко, але вони зазвичай збуваються – щоб переконатися, можна подивитися список 2019 року.

 Інформація надана jwtintelligence.com

COMICCON в Україні

Фестивалі, на яких ти можеш затусити в 2020

Ми знаємо, що ви полюбляєте відвідувати активні та веселі заходи. Рік лише почався і з ним дуже багато яскравих фестевалей – чекають попереду. Ми проаналізували, куди б хотіли поїхати редакцією і вам радимо такі заходи. 

Craft Beer & Vinyl Music Festival #7

Фестивалі, на яких ти можеш затусити в 2020 8
craftandvinyl.fest

 

ЩО? Міжнародний фестиваль крафтового пива та вінілової музики запрошує вас послухати атмосферні композиції, посмакувати різними сортами пива і просто насолодитися приємним часом весняними днями. 

ДЕ? місто Львів

КОЛИ?  1-3 травня 2020

ЯК? Зареєструватися на подію можна в фейсбуці 

Kyiv Comic Con 

Kyiv Comic Con
Kyiv Comic Con

ЩО? Перша столична конвенція популярної культури, що відбуватиметься в Києві вже вп’яте. На фестивалі проходять презентації нових фільмів, ігор та коміксів.

«Запрошуємо відвідати цікаві лекції та майстер-класи від найкращих фахівців у галузях коміксів, кіно та літератури, пограти у найпопулярніші відеоігри та настолки, кайфанути від видовищного косплей-дефіле, а також прогулятися найбільшим в Україні тематичним маркетом. Долучайтеся, адже популярна культура – це круто, весело і драйвово!»

ДЕ? місто Київ

КОЛИ? 16-17 травня 2020

ЯК? придбати квитки можна за посиланням  https://kyivcomiccon.ticketforevent.com/

HOLIFEST – фестиваль фарб

Фестивалі, на яких ти можеш затусити в 2020 9
Фестиваль фарб Холі


ЩО? Багато наших співвітчизників, побувавши в Індії і суміжних країнах, дізналися і полюбили це свято весни і яскравих фарб. Традиційно на HoliFest відбуваються масові гуляння, обсипання фарбами з трав і натуральних барвників (Гула) і обливання водою. 

HoliFest має також інші активності в своїй програмі: боді-арт та аніматори для дітей, виступи та майстер-класи з індійського танцю, надування великих мильних бульбашок, безліч смакоти і комфортні місця для спокійного відпочинку і дітей, сувеніри, конкурси, музика і багато інших сюрпризів. 

ДЕ? Київ

КОЛИ? 31 травня 2020

ЯК? квитки можна придбати тут https://holi2020.ticketforevent.com

Wiz-Art Film Festival 

Фестивалі, на яких ти можеш затусити в 2020 10
Wiz-Art Film Festival

 

ЩО? Wiz-Art Film Festival – міжнародний фестиваль короткометражок і також організація, що займається розвитком кіно в Україні та Львові, об’єднює в собі проактивних і діяльних митців-кіноагентів. Існує з 2008 року. 

Цей фестиваль ви можете не лише відвідати, але й стати його частинкою, подавши заяву на участь зі своєю роботою у встановлений термін на сайті https://filmfreeway.com/lisff

Wiz-Art Film Festival зможе вам подарувати можливість провести тиждень із героями фільмів, познайомитися з митцями зі світу кіно і надихнутися творчими хвилями. 

ДЕ? м. Львів

КОЛИ? 15-21 червня 2020

ЯК? ближче до дати на сторінці фейсбук Wiz-Art з’явиться посилання на квитки.

Leopolis Jazz Fest 2020

Фестивалі, на яких ти можеш затусити в 2020 11

ЩО? Leopolis Jazz Fest – міжнародний джазовий фестиваль, який щороку проходить у Львові з 2011. Згідно The Guardian, це один із найкращих фестивалів Європи.

На нього з’їжджаються виконавці джазової музики різних напрямів і національностей, аби зробити літній день музикальним, і запалити затишні вогники теплими ночами.

За традицією на фестивалі працюють три пікнікові зони з вільним доступом, в яких на великих світлодіодних екранах можна подивитися всі концерти головної сцени ім. Едді Рознера. Для гостей фестивалю були організовані майстер класи, численні джеми і кінопокази раритетних відео і джазових фільмів, які щорічно готує корифей українського джазового руху Леонід Гольдштейн 

Щороку на гала-концерті фестивалю у Львові відбувається вручення Міжнародної музичної премії «Leopolis Jazz Music Awards» ім. Едді Рознера («Alfa Jazz Music Awards» до 2017 року).

ДЕ? місто Львів

КОЛИ? 25-29 червня 2020

ЯК? квитки з’являться у продажу у квітні на сайті фестивалю www.leopolisjazz.com

ATLAS WEEKEND’20 

Фестивалі, на яких ти можеш затусити в 2020 12
ATLAS WEEKEND’20

ЩО? Atlas Weekend — наймасштабніший музичний фестиваль України; подія, що поєднує музику, активний відпочинок, освітні та розважальні програми та один із найкращих українських стритфудів. Мета фестивалю — відкривати людям різних уподобань сучасну фестивальну культуру та стирати кордони міст, країн і стереотипів.

Запрошені виконавці 2020 року: TWENTY ONE PILOTS; A$AP ROCKY; ALT-J; WITHIN TEMPTATION; TWO DOOR CINEMA CLUB; METRONOMY; OF MONSTERS AND MEN; ANTHRAX; YUNGBLUD; TOM GRENNAN; PENDULUM DJ-SET;ANNENMAYKANTEREIT та багато інших.

ДЕ? місто Київ

КОЛИ? 7-12.07.2020.

ЯК? квитки можна придбати тут https://atlasweekend.com/tickets

Faine Misto 2020

Фестивалі, на яких ти можеш затусити в 2020 13
Faine Misto


ЩО? Фестиваль “Файне Місто” – це міжнародний музичний фестиваль, який щорічно відбувається поблизу Тернополя. “Файне Місто” є одним з небагатьох українських фестивалів в якому пересікаються практично всі сучасні напрямки музики. Рок, альтернатива, фолк, поп, денс музику на семи сценах фестивалю виконують тільки кращі музичні виконавці та запрошені іноземні артисти, які складають музичну частину фестивальної програми. Фестиваль “Файне Місто” традиційно пройде під лозунгом “Файне Місто” – територія вільних людей”, адже головна мета організаторів – побудувати місто, в якому кожен з відвідувачів хоч і на кілька днів, але зможе, залишивши щоденні проблеми, відчути енергію свободи, шалений драйв життя та зробити свій відпочинок незабутнім. Оголошені виконавці цього року: Beyond the Black, The Black Dahlia Murder, Порнофильмы, Normandie, Lord of the Lost, Cruachan, Gutalax.

ДЕ? місто Тернопіль ( Secret Place ) 

КОЛИ? 30 липня – 2 серпня

ЯК? придбати квитки можна тут https://concert.ua/ru/event/faine-misto

«Ту Стань» 2020 – фестиваль середньовічної культури

Фестивалі, на яких ти можеш затусити в 2020 14

ЩО? Вже багато років поспіль у чарівній місцині Карпат, в підніжжі стародавньої Тустані, наскельної фортеці і митниці ІХ-ХVІ століть, відбувається один з найпотужніжих фестивалів середньовічної культури «Ту Стань!».

Це справжнє дійство, що на три дні абсолютно стирає часові межі і занурює у феєрію легенд! Танці і співи, лицарські бої та справжнісінький нічний штурм Фортеці, ремесла і смачна кухня, духовна територія, воркшопи для дітей і найцікавіші екскурсії. А ще – лазерне шоу і Машина часу – мандрівка в минуле з допомогою доповненої та віртуальної реальності. 

Вирішуйте – будете з лицарями штурмувати Фортецю, випробовувати Машину часу чи просто релаксувати під мелодії давніх пісень, обирайте свій best fest формат і… всі на «Ту Стань! – 2019». Твоя Земля, Твоя Фортеця!

ДЕ? с. Урич, Сколівський район

КОЛИ? 31.07.-2.08.2020.

ЯК? Придбати квитки можна тут https://gastroli.ua/en/tickets/festival-tu-stan/buy

WoodStock Ukraine 2020

Фестивалі, на яких ти можеш затусити в 2020 15
WoodStock Ukraine

 

ЩО? WoodStock – безкоштовний фестиваль рок-музики, що проходить на великій території українських просторів простонеба, присвячений волонтерам, розвитку волонтерського руху в Україні та волонтерам ВБФ «Серце до серця».

На фестивалі можна насолодитися виступами груп із України та Європи, майстер-класами, театральними постановками, медитаціями, чайною церемонією, хатха-йогою, різноманітним фудкортом, спортивними змаганнями, польотами на літаку, стрибками з парашутом і багато іншим.

ДЕ? Щодо місця проведення інформація буде подана пізніше на офіційних сторнках фейсбуку та інстаграму 

КОЛИ? жовтень 2020

ЯК? зареєструватися на фестиваль можна за посиланням https://woodstock.in.ua/reyestratsiya/

ZahidFEST 2020

Фестивалі, на яких ти можеш затусити в 2020 16
ZahidFEST

ЩО? ZahidFEST 2020 – найбільший open-air фестиваль України, який відбувається за містом. Тут можна почути музику на різний смак і насолодитися неймовірною природою, проводячи ночі в палатках під зірковим небом. 

ДЕ? с.Родатичі, Львівська область

КОЛИ? 23-24.08.20

ЯК? квитки можна придбати тут https://zaxidfest.com/en/

Бадерштат – фестиваль українського духу

Фестивалі, на яких ти можеш затусити в 2020 17
Бадерштат – фестиваль українського духу

ЩО? Бандерштат – музичний фестиваль на Волині, що запрошує молодь із усього світу заринутися в атмосферу української музики та культури. Одна з місій Бандерштату – поширення української національної ідеї, цінностей, залучення молоді та допомога їхнім творчим ідеям. 

ДЕ? с. Рованці, м. Луцьк

КОЛИ? 7-9 серпня 2020

ЯК? Перші квитки вже у продажу http://bandershtat.org.ua/kvytky/ 

За останніми новинами та придбанням квитків найкраще слідкувати в соціальних мережах: фейсбук, інстаграм.

SOLOMAFEST

Фестивалі, на яких ти можеш затусити в 2020 18
SOLOMAFEST

ЩО? SOLOMAFEST – музичний фестиваль, що має для себе запальний опис: «концентрація сили, нової і позитивної енергії, яка наповнює і живить це серце наступний рік, змушує не зупинятись і мотивує до руху вперед». Ви вмотивовані? 

ДЕ? Солом’янський район ( від цього, до речі, походить назва фестивалю ☺ ) , місто Київ

КОЛИ? вересень 2020

ЯК? квитки стануть доступні в продажу пізніше. Рекомендуємо слідкувати за спільнотою SOLOMAFEST у фейсбуці.  

Koktebel Jazz Fest

Фестивалі, на яких ти можеш затусити в 2020 19
Koktebel Jazz Fest

ЩО? Jazz Koktebel — щорічний фестиваль переважно джазової музики, що проходив з 2003 року в Коктебелі, на узбережжі Чорного моря, а з 2014 року відбувається у смт Затока і Білгород-Дністровському. 

З 2006 року фестиваль проходить у другій половині вересня, так би званий «оксамитовий» курортний сезон. На минулих фестивалях можна було почути виступи De-Phazz, Stanley Clarke, Billy Cobham, Nino Katamadze, Us3 і інші. Окрім добре відомих виконавців, з 2008 року організатори дали можливість реєструватися молодим групам на фестиваль. Кожен може податися, і найкращі згідно гвизначення суддів братимуть участь у фестивалі.

На дві головні сцени вхід вільний, так щоб публіка могла послухати виступи, сидячи на піску пляжу. Квиток треба придбати, якщо ви хочете мати доступ до додаткових сцен і джем-сесій. 

Koktebel Festival має на меті надихнути вас джазом, що грає в одній банді з морськими хвилями і співом чайок. 

ДЕ? Інформація щодо місця проведення стане відома пізніше у зв’язку його узгодження адміністрацією фестивалю

КОЛИ? 4-7 вересня 2020

ЯК? Квитки мають стати доступні в продажу пізніше. Слідкуйте за останніми новинами Koktebel Fest у Фейсбуці.

27 BookForum 

book forum
book forum

ЩО? Форум Видавців – щорічна культурна подія, де ключове слово – «книга». По меншій мірі, воно вирує на вустах львів’ян, інших українців і іноземців упродовж осіннього тижня.

На Форумі ви можете відчути себе крихітним, адже навколо відбувається стільки подій, і ще більше – на сторінках книжок. На ярмарку у кожного є змога ознайомитися з представленою літературою видавництв із різних міст і дослідити для себе нову. Також на Форумі Видавництв відбуваються презентації книжок, старішого чи новішого видання, зустрічі-автограф із авторами, покази фільмів, музичні виступи, зачитування поезії, вручення винагород. Це ще одна неймовірна нагода зустріти неймовірних людей.

ДЕ? місто Львів

КОЛИ? осінь 2020

ЯК? Слідкуйте за новинами у фейсбуці та інстаграмі.

Бажаємо вам  відірватись по повній та насолодитися заходами. Квитки вже можна придбати за посиланням.

ЧОМУ МЕДІА ВІДІГРАЮТЬ ВАЖЛИВУ РОЛЬ У ТВОЇЙ КРЕАТИВНОСТІ

Чому Медіа Відіграють Важливу Роль у Твоїй Креативності

Креативність виникає завдяки вашим талантам.
Проте в моменти неспокою, політичної та економічної нестабільності творчість відкладають на другий план.

Проте Джон Тус, директора BBC World Service пояснює, чому важливо висвітлювати події культури у період політичної та економічної нестабільності.

 

Висвітлення культури та мистецтва у медіа задає напрям публічному дискурсу про майбутнє країни.

В крайнах з традиційним ладом, які стикаються з новими обставинами та постають перед викликами майбутнього, як от Грузія, висвітлення культури у медіа стає особливо важливим і не має значення який саме її сегмент: масова, висока чи низька культура.

???? ???? ???? ???? ???? ???? ???? ???? ???? ???? ????

Головне те, що культура цілком життєздатна і  без економічної чи політичної підтримки. Фактично, культура і є тим осадом, що залишиться від національної ідентичності, якщо відфільтрувати політику.

 

Медіа відіграють надзвичайно важливу роль у розвитку креативних індустрій.

Наприкінці 20 сторіччя все було геть не так.
А от у 1990 році британське урядове дослідження виявило, наскільки важливими є креативні індустрії. Наступні кілька років уряд намагався звикнути до такого стану речей і, нарешті,  міністр фінансів переконався, що сектор креативних індустрій за впливовістю такий само потужний як сектор промисловості і цей факт став проривним.

Нарешті він ввів цю тему у публічний дискурс.
Після того, як розпорядження уряду висвітлювати новини розвитку креативних індустрій у медіа вступило у дію, ті, хто розвивав креативні індустрії у країні отримали відчутний поштовх вгору. Якщо узагальнити, то як тільки поняття креативних індустрій виникло на державному рівні, уряд та медіа набули більшої довіри та суспільного визнання.

Увага до творчих індустрій дає редакторам ЗМІ захоплюючий матеріал для обговорень.

Редактори найрізноманітніших за спрямуванням медіа ресурсів завжди полюють на людський інтерес, або ж емоційні історії. Працівники креативних індустрій якраз такі історії і продукують. Історії створення креативних проектів цікаво читати, кожен знайде у них щось для себе. Такі історії зазвичай дуже позитивні, людяні та індивідуалістичні. Найчастіше вони про успіх, але є й прикрі виключення. Найголовніше що вони легко захоплюють і тримають увагу читача.


Незважаючи на важливе економічне значення, креативні індустрії також можуть виступати як м’який засіб впливу  держави.

За визначенням, креативні індустрії – це акти індивідуальної творчості, які неминуче ведуть до створення нових об’єктів інтелектуальної власності. Простіше кажучи — винаходьте, патентуйте, отримуйте прибуток за це.

У Великобританії конкретно та у Європі в цілому, креативна економіка створює  найбільшу кількість робочих місць у порівнянні з іншими секторами економіки за останні 20 років. Загалом креативна економіка охоплює 13 сфер економічної діяльності: реклама, архітектура, мистецтво та його колекціонування вкупі з предметами антикваріату, рукоділля та ремесла, графічний дизайн, дизайн одягу, індустрія кіно, відеоігри, музика, розробка програмного забезпечення, перформативні мистецтва, телебачення та радіо.

У Великобританії ці сфери діяльності охоплюють 8% від усіх робочих місць та складають 9% експорту країни. Хоча уряд може запровадити додаткові стимули для підтримки творчої економіки, скажімо, у вигляді податків, він не може керувати динамікою креативної економіки: тільки люди можуть призвести до її зростання, наприклад, через «стартапи».

У силу своєї людиноцентричності, множинності та гуманності втручання, креативні індустрії цілком можуть бути силою “м’якого” політичного впливу на населення.

Соціальні медіа виступають як каталізатор змін, але вони не в змозі впоратися з наслідками.

Соціальні мережі добре справляються з задачею створення сприятливої атмосфери для змін та нових трендів, але проти регулювання соціальних наслідків таких змін вони безсилі. Під час Арабської Весни соціальні мережі допомогли  у поваленні диктаторів, али сила такої громадянської журналістики виявилась неефективною у спробах врегулювати бурхливі наслідки — більшість націй опинилась у гірших умовах, ніж були до.

Social networks do a good job of creating an enabling environment for change and new trends, but they are powerless to regulate the social consequences of such changes.
technologyreview.com. Соцмережі добре справляються з задачею створення сприятливої атмосфери для змін та нових трендів, але проти регулювання соціальних наслідків таких змін вони безсилі.

Традиційні же журналісти, мають змогу охопити більший об’єм інформації та донести його у більш узагальненій, нейтральній формі  до більшої частини суспільства.

Державне фінансування мистецтва є передумовою для розвитку успішних комерційних мистецьких інституцій.

Між публічним фінансуванням культури та успішністю комерційних культурних заходів є незаперечний зв’язок. Лондонський район Вест-Енд на весь світ відомий своїми надзвичайно прибутковими театрами.

Тим не менш, більшість акторів і режисерів закінчили британські державні школи і отримали свої перші робочі місця і досвід роботи у установах з державним фінансуванням. Таким чином, існує міцний зв’язок між навчанням на мистецьких спеціальностях у школах і коледжах і успішністю комерційних установ, які наймають цих людей.

Творча освіта у початкових класах потрібна і саме це — найбільш дієвий спосіб розвинути креативність.

Поки більшість державних закладів освіти робить акцент на викладанні STEM-дисциплін (наука, технології, інжиніринг, математика), слід замислитись над викладанням мистецьких дисциплін у початковій та середній школі.

STEM, ART or STEAM?
STEM, ART чи STEAM?

Творчі дисципліни допоможуть учням дивитись на звичайні речі свіжим поглядом, незалежно мислити та розвивати свою креативність, маючи для цього чудову можливість у школі.

Британська система фінансування мистецтва якнайбільш демократична та прозора.

На відміну від американської моделі фінансування мистецтва, у якій мистецькі інституції отримують фінансове забезпечення  переважно від приватних та корпоративних установ або європейської моделі фінансування, де мистецтво розвивається переважно на публічні кошти, що обумовлено сильним почуттям політичної та соціальної відповідальності;
британська система фінансування використовує мудру комбінацію кількох способів.

Вона базується на:

а) публічному фондуванні,
б) касовому прибутку,
в) приватних та корпоративних пожертвах, та
г) альтернативному використанні ресурсів та можливостей самої організації.

Загалом ці численні варіанти фінансування забезпечують більшу гнучкість британським культурним інституціям, що дозволяє їм бути на плаву та не залежати від жодних політичних чи економічних умов.  Це дозволяє їм набагато легше пристосуватися до зміни політичних та / або економічних умов.

The British funding system uses a wise combination of several ways
Британська система фінансування використовує мудру комбінацію кількох способів

За останні 20 років у культурних та креативних інституцій дуже змінилося бачення щодо джерел для формування своїх активів, тож переставши сподіватися “милостині” інституції починають пропонувати свої послуги у сфері близькій до їхнього креативного вектору: це може бути кейтеринг, надання приміщень у оренду, інформаційні послуги та багато іншого, що автоматично збільшило кількість зайнятих та внесок культурних інституцій у британську економіку.

Що найважливіше, рушійною силою цієї зміни не була державна політика, це цілком органічне і природне перетворення.

“Довгі руки” та політика відновлюваності — ключові запоруки стабільності та успішності британської моделі фінанування культури. 

Політика “довгих рук” допомагає підтримувати здорову дистанцію між урядом з його фінансуванням та організаціями, які це фінансування отримують.

Хоча при цьому уряд може призначити особу, що розпоряджатиметься організацією, він зазвичай не втручається.  Іншими словами, уряд дає культурним інституціям гроші, але не намагається фанатично контролювати їх використання.

Британські культурні організації користуються оперативною незалежністю, мають власні статути діяльності та підзаконні акти. Коли уряд Греції вимагав від уряду Британії, що повернення Британським музеєм колекції старовинних скульптур, уряд цілком справедливо відповів, що музей є незалежною організацією, якій він не може нічого наказувати.

Мистецька рада, що є головним постачальником коштів для культурних організацій Великобританії раз на 3 роки приймає рішення про фінансування.

Цього року він скасував фінансування 200 мистецьким організаціям, які не проявляли активності, і замість цього надав фінансування 200 нових організацій.
Поновлюваність дає креативним індустріям життя.

В матеріалі використована інформація з вебсайту culturepartnership.eu

Читайте також  Як заробляють на ідеях? Джон Хокінз
а ще Кароліна Квінтана з ООН про світові тренди креативної економіки

 

Заставка VR Марафон

Більше нереальності – VR Forum: Art of Change

У листопаді 2018 відбулася одна з важливих подій для екосистеми VRAR360 міста Харкова.

Запуск форуму, повністю присвячений новим медіа технологіям, відбувся за ініціативи Academy of Visual Arts Kharkov, яка розташована в Арт-Хабі Самокат та компанії Gwara Media.  Ми розвиваємо напрямок Культури 360 та VR Marathon – освітній технологічний проект, який дозволяє спеціалістам суміжних дисциплін отримати розуміння ринку, дизайну, виробництва контенту та додатків.

Завдяки форуму, ми розпочали маппінг регіональної індустрії та спілкувалися з гравцями локального ринку. Ми з усіх сил намагаємось, щоб аудіовізуальний VR ринок виріс.

Як раніше вистрілили персональні комп’ютери, потім смартфони, без яких зараз людина не може уявити свого життя. Від книгодрукарського станку, аудіокниг, кінематографу до віртуальної реальності. Мультидисциплінарний процес орієнтований на створення мультимедійного, освітнього або промислового продукту, в основі якого лежить унікальна ідея, продуктовий дизайн та технологічна спроможність втілити задумане.

Про що ми говоримо?

Вірутальна реальність (virtual reality) – створений технічними засобами світ, який передається людині відчуттями через зір, слух, нюх і дотики. Віртуальна реальність імітує як вплив, так і реакції на вплив.

Доповнена реальність (augmented reality) означає можливість додавати фізичним об’єктам віртуальні властивості, наприклад: відображення інформації про них, яка, до того ж, може бути індивідуалізована під конкретного суб’єкта сприйняття.

Маппінг (ecosystem mapping) означає збір та узагальненення інформації про учасників визначеної галузі, як вони взаємодіють між собою в визначеному просторі – регіоні, місті, країні.

Більше про Форум!

Проекти, представлені на форумі, демонстрували те, якими можуть і повинні бути сучасні інституції та проекти в області мистецтва, культури та освіти за умов втілення VR/AR, як використовувати сучасні технології та інноваційні підходи для суспільно-важливих проектів.

Учасники ділилися ідеями, презентували фільми, виставки, інсталяції.

Дискусія велася на рівні художників, медіа-артистів, арт-менторів та експертів організацій, які створюють сучасні мультимедійні проекти. Основними темами програми став досвід переходу організацій в мистецтві на формати з застосуванням нових технологій та використанням сучасних підходів у сфері IT та менеджменту.

Проблема української культури в тому, що завдяки різниці в соціальному та технологічному підході між країнами, проекти які втілює культурна спільнота мало цікаві або неактуальні для інших країн, тож використання сучасних технологій може змінити це.

Якщо ми подивимось на культурні проекти з врахуванням технологій, ми можемо долучати до культурних проектів талановитих та “інших людей”, які реалізують свою інтелектуальну творчість в суміжних галузях поза “звичного”, “мистецького” середовища. Проекти можуть потребувати зовсім нестандартних навичок, залучають до культури нових спеціалістів, виникають нові кейси культурних продуктів, небачених раніше.

Ідеї мають важливу, але низьку цінність без втілення, на Форумі також обговорювався процес управління та навички, які необхідні для консолідації зусиль та можливостей для високотехнологічних культурних проектів.

Форум виглядав як експериментальний майданчик для розвитку і поліпшення інтеграції новітніх технологій в суспільне життя міста й країни. Харків є дивним містом, де активно розвивається IT-сфера (ви тільки подивіться, як кластер консолідує своє існування), але у молодих людей немає досвіду використання отриманих знань для створення власних продуктів взагалі, а у галузі культури та освіти тим паче.

Лише на цьому тижні ми спілкувались з починаючими підприємцями у Харкові, які просили створити логотип, ще не маючи ідеї та стратегії бізнесу, над яким вони хочуть працювати. Нещодавно ми спілкувались з культурною спільнотою, які потребували портал, проте на 80% втілення проекту передумали його завершувати, обумовлюючи “не підійшло на смак”.

В існуючому культурному секторі виникають проблеми з недостатнім рівнем менеджменту та знань технологій, що не дозволяє коректно спілкуватись з експертною спільнотою, маючи запит і бюджети для створення проектів. Також на форумі намагалися розібратись, як місто, його соціальне й культурне середовище можуть змінюватися інноваційним і цивільним, низовим шляхом, а не тільки інституційно-державним.

Проте, особливим викликом було знайти відповідні проекти, які б зайшли в наш незвичайний концепт, бо подія була ще й орієнтована на консолідацію, ідентифікацію акторів та учасників VRAR екосистеми.

Форум Перший:

Перший форум став цікавою комбінацією мистецтва, документалістики та цифрових методів сторітеллінгу та журналістики. Першим проектом був проект арт-куратора з Київа Катерини Рай, яка разом зі своїм партнером Олексієм та за підтримки і участі талановитих скульпторів, за підтримки компанії Lenovo та Iridium Lab втілили проект Умовний Спосіб, який ідеально підійшов для запуску форуму.

4/1112:00 – 13:00Проект "Условный способ" — выставка скульптур в VRСпикер: Катерина Рай (арт-куратор, Киев)

Опубліковано Academy of Visual Arts Kharkiv Пʼятниця, 2 листопада 2018 р.

Після лекції Катерини в учасників була можливість зануритися у віртуальний світ, побачити арт-об’єкти, які  існують лише у віртуальній реальності за допомогою інноваційних продуктів Lenovo, які були партнерами форуму: VR-шоломів Lenovo Explorer та ігрових ноутбуків Legion Y520.

В експозиції представлені роботи восьми українських художників, які вперше працювали з технологією віртуальної реальності (VR).

Для цього деякі ескізи спочатку були відскановані в 3D, а потім доопрацьовані спеціально для VR, а деякі – створені виключно віртуально. Відвідувачі змогли побачити найрізноманітніші скульптури: гігантських розмірів, дивні, футуристичні, з найнесподіваніших ракурсів. Цей проект – яскравий приклад поєднання сучасного мистецтва та новітніх технологій в Україні. Важливим є інституційний компонент експозиції – в умовах обмежених ресурсів монументалісти, скульптори, художники не можуть можливості реалізувати свої ідеї, тож креативні можливості творчого сектору втрачають свій потенціал.

Проект має масштабуватися ширше і його інноваційний потенціал може потіснити ще багато просторів в малоконкурентних галереях та культурних інституціях, які недостатньо працюють над підтримкою скульпторів та інших митців.

Віртуальна реальність дозволяє не тільки роздивлятись прекрасні скульптури, а і привертати увагу до актуальних, не таких “сексуальних” явищ як мистецтво.

Наприклад, долі людей, які потребують підтримки. Особливість віртуальної реальності – це імерсія, тобто зануренні в історії, які можуть бути розказані новим чином, з більшою емпатією та можливістю дивитись історію декілька разів, кожний з передивів якої відкриває нові кути зору. Саме тому ми радо вітали Джозефа Сивенького з документальним проектом Рани.

«Рани 360» – це серія із трьох документальних фільмів, знятих за допомогою технології віртуальної реальності, тобто у 360° і реалізований Hromadske.UA спільно з Йосипом Сивеньким.

Перший фільм – це історія Вадима Ушакова, військового, пораненого на сході. Під час евакуації з поля бою йому дуже не пощастило: у гвинтокрилі з нього зсунулася маска і через кисневий голод був пошкоджений мозок. Він втратив багато фізичних та розумових функцій, не може говорити, їсти, сидіти. Його історію розповідає дружина Олена, яка годує Вадима, возить на процедури та вкладає його спати. Фільм дозволяє глядачу це робити разом із нею, сидячи в окулярах віртуальної реальності та майже фізично відчуваючи присутність цих мужніх молодих людей, які не втрачають віру і не втрачають почуття.

Усі три фільми розповідають три різні історії воїнів, що проходять реабілітацію. Герой другого фільму – Роман Кубишкін, а третього – Сергій Романовський.

Результат пошуку зображень за запитом

Режисер фільмів Йосип Сивенький народився 1978 року. Американський фотограф українського походження, який спеціалізується на репортажній, портретній та новинній фотографії. У 2003 році, через рік після закінчення університету в Нью-Йорку (School of Visual Arts, диплом із відзнакою). Йосип приїхав до України як стипендіат Програми студентських обмінів імені Фулбрайта. Його фотографії були представлені у численних галереях та музеях. Йосип працював для ЗМІ як фотокореспондент у країнах Східної Європи і Центральної Азії, в Африці, на Близькому Сході та в Північній Америці. Його фотографії публікувалися в різноманітних виданнях: Bloomberg Businessweek, Conde Nast Portfolio, Forbes, GQ, Newsweek, The New Yorker, Stern, Time, The New York Times, The New York Times Sunday Magazine тощо.

Третім представленим проектом був AftermathVR Euromaidan – унікальний по масштабу та по важливості проект, який втілила команда New Cave Media разом з Національним Музеєм Революції Гідності. Співпраця Національного музею Революції Гідності та студії New Cave Media почалася у жовтні 2017 року і була особливо цінною в умовах відсутності власного експозиційного простору.

Важливо, що завдяки віртуальній реальності, музей має змогу висвітлювати важливі теми шляхом емоційного співпереживання, формувати, розширювати аудиторію і досліджувати її потреби.

Результат пошуку зображень за запитом
У документальному проекті Aftermath VR: Euromaidan глядач крок за кроком повторює шлях протестувальників та дізнається про розстріли 20 лютого через оповідь наратора, архівні кадри, 360° інтерв’ю з очевидцями та знайомство зі сканованими артефактами часів Євромайдану. Проект Олексія Фурмана і Сергія Полежаки не просто занурює глядача у найдраматичніший день Майдану, а вкотре нагадує ціну свободи.

Команда New Cave Media за допомогою техніки фотограмметрії, методу, який використовують для створення тривимірних моделей із великої кількості фотографій, оцифрувала ділянку вулиці Інститутської завдовжки 350 метрів.

Вперше в історії територія такого розміру відтворюється у віртуальній реальності. Саме завдяки фотограмметрії оцифрована бруківка на віртуальній Інститутській повністю відповідає реальній і дає глядачеві можливість фізично пройтися вулицею.

Голосом української версії Aftermath VR: Euromaidan став радіоведучий та голова правління ГО “Громадське радіо” Андрій Куликов. У липні 2017 року проект Aftermath VR: Euromaidan став одним із 11 переможців Journalism 360 Challenge та отримав ґрант у $20.000. А вже за рік, у липні 2018 року, Aftermath VR презентували в Нью-Йорку на звітній конференції Journalism 360 Unconference 2018. Увесь серпень проект демонструвався у нью-йоркському VR World – найбільшому VR просторі Північної Америки.

За час розробки англійська версія демонструвалася на Львівському медіафорумі, конференції LOGIN у Вільнюсі, конференціях MisinfoCon та Action Institute.  Хоча над втіленням проекту працювала велика команда спеціалістів, із-за перевантаженого графіку показував проект також Джозеф Сивенький. Команда New Cave Mediaж в цей час працювала над не менш цікавим проектом по створенню відео в Сен-Лісі, Франція.

https://www.facebook.com/AnnedeKyiv/videos/1888305474619890/

Закривав виступ форуму Нікіта Худяков, СEO компанії OCHI. Молода команда родом з Миколаєва, хлопці в 2018 переїхали в Харків та почали розвивати студію в цьому місті. Спеціалізуючись на архітектурній візуалізації, команда бере активну участь в соціальному та культурному аспекті VR, популяризує можливості та важливість технологій.

Під час виступу Нікіта розкрив тему “VR як нові горизонти культури”, та надав масу корисних та цікавих кейсів, які можуть стати корисними майбутнім проектантам культурних проектів. Під час його виступу вони ділились як своїми кейсами, накшталт експериментів з blockchain-art, так і описували кейси міжнародного рівня.
Більше нереальності - VR Forum: Art of Change 20

НІкіта пояснював, що нині ми знаходимося на початковому етапі зародження VR. Те саме, що було з кіно наприкінці ХІХ сторіччя. І лише через 120 років з того часу з’явився «Блейдраннер».

Таким чином ми зібрали розігріту зацікавлену спільноту, яка знайома або хоче знайомитись і працювати з новими медіа технологіями.

Під час дискусії обговорювали, як ініціювати та створювати проекти для внутрішнього ринку, та дебатували, чи станеться це можливим в освітній та культурній сфері, чи прийдеться чекати міжнародні корпорації, які притягнуть цю технологію разом з собою.

Ну і трохи про підготовку.

Технології віртуальної реальності – це речі, які найкраще пасують до продуктів. Враховуючи аутсорсову направленість міста та відсутність гравців, що повністю сфокусовані на студійному виробництві VRAR360 в Харкові, ми залучили більше партнерів з інших міст.

Студій, що займаються виготовленням такого контенту професійно – одиниці. Найбільше йде робота з інтерактивним контентом у великих аутсорсових компаніях, які не є фокусно зацікавлені в цих технологіях, швидше як додаток до існуючих наборів технологічних можливостей. Сподіваємось, “поки”.

У Харкові є компанія, яка намагається позиціонувати себе як великий гравець світового ринку VRAR, і ми провели зустріч з ними. Позиціонуючи себе як передову студію, насправді її HR відділ вирішив віддати перевагу хелловіну, ніж вийти в публічний простір на етапі розвитку VRAR руху.

Проте, ми оптимістично дивимось на ці перепони, впевнені, що завдяки зусиллям спільноти та партнерів, індустрія зміцніє та замайоріє новими фарбами, отримає імпульс створенню проектів, що будуть обмежені лише шаленою уявою учасників наших подій для створення освітнього, культурного або промислового інтерактивного контенту.

Згадаємо, що раніше ми вже розповідали вам про віртуальне мистецтво  та тренди, що відбуваються навколо нього.