Мітки: економіка

Кароліна Квінтана

Кароліна Квінтана з ООН про світові тренди креативної економіки

Нещодавно в Києві пройшов Міжнародний форум “Креативна Україна” – платформа для політико-експертного обговорення з метою формування державної політики у сфері креативних індустрій. Щорічна подія, яка перетворюється в традицію стає знаковою подією для розвитку культури.

Ми вирішили, що не можна пропускати такий сторітеллінг і таку гостю, і підготували розмову з нею. Адже в Україні ми знаємо лише 3 аналітичні центри, які працюють з креативними індустріями.

Кароліна Квінтана, фахівчиня відділу аналізу торгівлі, одна з розробників програми “Креативна економіка та індустрія UNCTAD” ділиться світовими трендами креативної економіки з погляду торгівлі та розвитку однією з агенцій ООН. 

Кароліна Квінтанта
Кароліна Квінтана

Передісторія

“У 2006 році ми почали помічати, що культурні та креативні індустрії є дуже динамічним сектором глобальної економіки і через це встановили програму, яка спеціалізується на аналізуванні трендів, товарів і послуг. Ми намагалися картувати, які відносини існують між експортом і імпортом в інших секторах і в даних, які ми збирали довгі роки – база даних, як працюють тренди. Фокус направлений на культурні інновації та креативні індустрії”.

Як креативні індустрії стосуються технологій?

“Вони досить дотичні, тому що креативні індустрії відображають культуру і творчість технологій та інновацій. Креативні співробітники та креативний контент є невід’ємною частиною цифрового світу, в якому ми вже живемо. Україна створює комп’ютерні послуги на експорт, розвивається IT. Це стосується деяких українських додатків, які нещодавно були лише стартапами”.

Кароліна Квінтана з ООН про світові тренди креативної економіки 1
Іллюстрації взяті з порталу culturepartnership.eu

Яку мету ми ставимо перед собою?

“Наша задача – це зрозуміти, як саме працюють соціальний і економічний розвиток, коли мова йде про креативні індустрії”. 

Чому ми це робимо?

“Ми хочемо підтримати створення нових робочих місць для нової економіки, яка зараз приходить, і вона є дуже цифровізована. Ми прагнемо розповідати, які саме робочі місця будуть у потребі в майбутньому.

Креативна економіка – дуже важливий сектор для розвитку, це стратегічна галузь, яка підтримується урядом, Британською радою, Німецьким інститутом ім. Ґете, що в свій час підтримує конкурентоспроможність середніх і малих підприємств, які намагаються розвивати креативність і перетворювати її на маленькі бізнеси й бути спроможними реалізуватися за допомогою своїх талантів. Важливо підкреслити, що креативність відіграє ключову роль у створенні нових робочих місць”.

Які навички й компетенції потребує економіка в майбутньому?

“Глобальні тенденції економіки змінюються. Відбувається постійний розвиток цифрових економік.

Ми спостерігаємо все більше створення робочих місць для людей, які сьогодні навчаються. Зараз велика відмінність у працевлаштуванні – вимагаються soft skills, щоб просуватися швидко й стало.

Виникають різні форми до торгівлі, що відрізнятимуться від сьогодення. По-іншому працюватиме дистриб’юція, таким чином, сучасні тренди треба приймати до уваги.

Послуги – один з ключових трендів: 56% займають у розвинених країнах і 54% – працевлаштування. Отже, багато людей створюють послуги, це є частиною економіки і поштовхом до створення більшої кількості робочих місць саме в цій сфері”.

Carolina Quintanta
Carolina Quintanta

Креативна економіка й світ

“Спершу, варто зазначити, що незважаючи на економічну кризу 2008 року по всьому світу, а також соціальні кризи, сектор креативних галузей не втратив своїх позицій та неабияко зріс за останні 15-16 років. 

Країни, що лідирують у креативній економіці – переважно розвинені країни. Проте є багато країн, що розвиваються та виходять на цей ринок, для того щоб експортувати свої продукти. І це гарна новина. Ринок – глобальний і з правильними інструментами, правильною підтримкою, він може бути потенційним галузем розвитку також і в Україні.

Ми би хотіли презентувати країни, які лідирують у імпорті та експорті для того, щоб надихнути українських митців.

Китай просувається все більше й більше до економіки, яка базується на споживачах, таким чином його ринок виріс на 13% із минулого року. Варто зазначити, що Китай – велика країна з великим попитом, який надає ринок із багатьма можливостями. Ця країна стимулює глобальну економіку. 

Динамічне зростання креативних галузей спостерігається в таких азійських країнах як Гонконг, Індія, Сінгапур, Філіппіни, Тайвань, Тайланд, Малайзія, а також бачимо представника Латинської Америки – Мексику ( до речі, це єдина країна з економікою, що розвивається та знаходиться тут у першій п’ятірці ).

Європа залишається головним гравцем у креативних індустріях (Франція, Італія, Велика Британія, Німеччина, Швейцарія, Бельгія, Нідерланди ) також Японія і США входять в першу десятку країн-експортерів. У східній Європі перші місця посідають Російська Федерація, Румунія, Польща, Болгарія. 

Що стосується імпорту, він збільшився майже вдвічі за останні декілька років. Запит залишається стабільним у США та великих розвинених країнах, таких як Китай і Індія.

Таким чином, це показує, якими важливими є відносини між різними країнами для глобального розвитку.”

Кароліна Квінтана з ООН про світові тренди креативної економіки 2
Іллюстрації взяті з порталу culturepartnership.eu

Креативна Україна

“Ми отримали дані від уряду про Україну, згідно яких зріст у експорті, так само як і в імпорті, зріс утричі. Це показує, що творчі люди в Україні більше вчаться заробляти гроші на креативі, уяві й усвідомлюють, як перетворювати своє твориво на продукт.

Також ми побачили, що дизайн ( мода, дизайн інтер’єрів, ювелірних виробів, візуальне мистецтво, медіа, публікація книжок ) є одним із ключових гравців в Україні. Дизайн також був визнаний міжнародним трендом креативних індустрій 2015 року.

Сьогодні, коли люди подорожують в Україну, хочуть побачити, що зроблене тут, що це говорить про вашу культуру, і які технології до цього долучені. Саме тому сфера послуг – не лише частина креативної економіки, а також імідж, який формує країна для іноземців.

Ми чітко бачимо еволюцію українських креативних індустрій, а саме ринок експорту: 78% креативних товарів їдуть до Європи, також помітні ознаки диверсифікації експорту в інших напрямках, що не може не тішати ( наприклад, запит від Азії для України збільшився вдвічі ).

Еволюція укр. креативних послуг, особливо комп’ютерних, також збільшився в два рази – сьогодні це 88%. Розвиток IT – пріоритетний сектор сьогодні української експортної стратегії. Спостерігаємо цифровізацію України, які ведуть до інновацій. Віртуальна реальність, комп’ютерні ігри – послуги, попит на яких зростатиме в майбутньому.

Українська модна індустрія стає також ще більше зрілою, зростала протягом років: є потенціал для експорту, і дизайн чекає яскраве майбутнє. Це стосується дизайну й також видання книг”.

Кароліна вітає з досягненнями Україну. Хоч і в цифрах може здатися, не такий високий рейтинг, проте приїхавши перший раз до Києва, їй було приємно бачити національну культурну продукцію. 

“Просування місцевої культури, місцевих товарів посилить вашу власну ідентичність. Брендинг України варто просувати всім разом із туризмом. Сама краса культурної спадщини з її історією – добрий фундамент, на якому можна будувати креативні ініціативи”.

Кароліна Квінтана з ООН про світові тренди креативної економіки 3
Креативна Україна

Що далі?

У креативної економіки є влада впливати на майбутнє України, захищати природні ресурси, людей, культуру та робити свій внесок у сталий розвиток.

Треба, пам’ятати, що ринок – глобальний, і завдяки диверсифікації ми можемо створювати щось для світу, не маючи жодних обмежень. Все, що треба, – вірити в свою галузь і підтримувати креативність. Ми маємо виробляти й намагатися доєднатися до різних мереж, креативних галузей по всьому світу.

Накінець Кароліна Квінтана надихнула: 

“Немає значення, куди ми йдемо, в кожному напрямі можемо зробити свій внесок”.

Нагадаємо, раніше ми розповідали про те, як медіа можуть допомогти креативним індустріям.

 

ЧОМУ МЕДІА ВІДІГРАЮТЬ ВАЖЛИВУ РОЛЬ У ТВОЇЙ КРЕАТИВНОСТІ

Чому Медіа Відіграють Важливу Роль у Твоїй Креативності

Креативність виникає завдяки вашим талантам.
Проте в моменти неспокою, політичної та економічної нестабільності творчість відкладають на другий план.

Проте Джон Тус, директора BBC World Service пояснює, чому важливо висвітлювати події культури у період політичної та економічної нестабільності.

 

Висвітлення культури та мистецтва у медіа задає напрям публічному дискурсу про майбутнє країни.

В крайнах з традиційним ладом, які стикаються з новими обставинами та постають перед викликами майбутнього, як от Грузія, висвітлення культури у медіа стає особливо важливим і не має значення який саме її сегмент: масова, висока чи низька культура.

???? ???? ???? ???? ???? ???? ???? ???? ???? ???? ????

Головне те, що культура цілком життєздатна і  без економічної чи політичної підтримки. Фактично, культура і є тим осадом, що залишиться від національної ідентичності, якщо відфільтрувати політику.

 

Медіа відіграють надзвичайно важливу роль у розвитку креативних індустрій.

Наприкінці 20 сторіччя все було геть не так.
А от у 1990 році британське урядове дослідження виявило, наскільки важливими є креативні індустрії. Наступні кілька років уряд намагався звикнути до такого стану речей і, нарешті,  міністр фінансів переконався, що сектор креативних індустрій за впливовістю такий само потужний як сектор промисловості і цей факт став проривним.

Нарешті він ввів цю тему у публічний дискурс.
Після того, як розпорядження уряду висвітлювати новини розвитку креативних індустрій у медіа вступило у дію, ті, хто розвивав креативні індустрії у країні отримали відчутний поштовх вгору. Якщо узагальнити, то як тільки поняття креативних індустрій виникло на державному рівні, уряд та медіа набули більшої довіри та суспільного визнання.

Увага до творчих індустрій дає редакторам ЗМІ захоплюючий матеріал для обговорень.

Редактори найрізноманітніших за спрямуванням медіа ресурсів завжди полюють на людський інтерес, або ж емоційні історії. Працівники креативних індустрій якраз такі історії і продукують. Історії створення креативних проектів цікаво читати, кожен знайде у них щось для себе. Такі історії зазвичай дуже позитивні, людяні та індивідуалістичні. Найчастіше вони про успіх, але є й прикрі виключення. Найголовніше що вони легко захоплюють і тримають увагу читача.


Незважаючи на важливе економічне значення, креативні індустрії також можуть виступати як м’який засіб впливу  держави.

За визначенням, креативні індустрії – це акти індивідуальної творчості, які неминуче ведуть до створення нових об’єктів інтелектуальної власності. Простіше кажучи — винаходьте, патентуйте, отримуйте прибуток за це.

У Великобританії конкретно та у Європі в цілому, креативна економіка створює  найбільшу кількість робочих місць у порівнянні з іншими секторами економіки за останні 20 років. Загалом креативна економіка охоплює 13 сфер економічної діяльності: реклама, архітектура, мистецтво та його колекціонування вкупі з предметами антикваріату, рукоділля та ремесла, графічний дизайн, дизайн одягу, індустрія кіно, відеоігри, музика, розробка програмного забезпечення, перформативні мистецтва, телебачення та радіо.

У Великобританії ці сфери діяльності охоплюють 8% від усіх робочих місць та складають 9% експорту країни. Хоча уряд може запровадити додаткові стимули для підтримки творчої економіки, скажімо, у вигляді податків, він не може керувати динамікою креативної економіки: тільки люди можуть призвести до її зростання, наприклад, через «стартапи».

У силу своєї людиноцентричності, множинності та гуманності втручання, креативні індустрії цілком можуть бути силою “м’якого” політичного впливу на населення.

Соціальні медіа виступають як каталізатор змін, але вони не в змозі впоратися з наслідками.

Соціальні мережі добре справляються з задачею створення сприятливої атмосфери для змін та нових трендів, але проти регулювання соціальних наслідків таких змін вони безсилі. Під час Арабської Весни соціальні мережі допомогли  у поваленні диктаторів, али сила такої громадянської журналістики виявилась неефективною у спробах врегулювати бурхливі наслідки — більшість націй опинилась у гірших умовах, ніж були до.

Social networks do a good job of creating an enabling environment for change and new trends, but they are powerless to regulate the social consequences of such changes.
technologyreview.com. Соцмережі добре справляються з задачею створення сприятливої атмосфери для змін та нових трендів, але проти регулювання соціальних наслідків таких змін вони безсилі.

Традиційні же журналісти, мають змогу охопити більший об’єм інформації та донести його у більш узагальненій, нейтральній формі  до більшої частини суспільства.

Державне фінансування мистецтва є передумовою для розвитку успішних комерційних мистецьких інституцій.

Між публічним фінансуванням культури та успішністю комерційних культурних заходів є незаперечний зв’язок. Лондонський район Вест-Енд на весь світ відомий своїми надзвичайно прибутковими театрами.

Тим не менш, більшість акторів і режисерів закінчили британські державні школи і отримали свої перші робочі місця і досвід роботи у установах з державним фінансуванням. Таким чином, існує міцний зв’язок між навчанням на мистецьких спеціальностях у школах і коледжах і успішністю комерційних установ, які наймають цих людей.

Творча освіта у початкових класах потрібна і саме це — найбільш дієвий спосіб розвинути креативність.

Поки більшість державних закладів освіти робить акцент на викладанні STEM-дисциплін (наука, технології, інжиніринг, математика), слід замислитись над викладанням мистецьких дисциплін у початковій та середній школі.

STEM, ART or STEAM?
STEM, ART чи STEAM?

Творчі дисципліни допоможуть учням дивитись на звичайні речі свіжим поглядом, незалежно мислити та розвивати свою креативність, маючи для цього чудову можливість у школі.

Британська система фінансування мистецтва якнайбільш демократична та прозора.

На відміну від американської моделі фінансування мистецтва, у якій мистецькі інституції отримують фінансове забезпечення  переважно від приватних та корпоративних установ або європейської моделі фінансування, де мистецтво розвивається переважно на публічні кошти, що обумовлено сильним почуттям політичної та соціальної відповідальності;
британська система фінансування використовує мудру комбінацію кількох способів.

Вона базується на:

а) публічному фондуванні,
б) касовому прибутку,
в) приватних та корпоративних пожертвах, та
г) альтернативному використанні ресурсів та можливостей самої організації.

Загалом ці численні варіанти фінансування забезпечують більшу гнучкість британським культурним інституціям, що дозволяє їм бути на плаву та не залежати від жодних політичних чи економічних умов.  Це дозволяє їм набагато легше пристосуватися до зміни політичних та / або економічних умов.

The British funding system uses a wise combination of several ways
Британська система фінансування використовує мудру комбінацію кількох способів

За останні 20 років у культурних та креативних інституцій дуже змінилося бачення щодо джерел для формування своїх активів, тож переставши сподіватися “милостині” інституції починають пропонувати свої послуги у сфері близькій до їхнього креативного вектору: це може бути кейтеринг, надання приміщень у оренду, інформаційні послуги та багато іншого, що автоматично збільшило кількість зайнятих та внесок культурних інституцій у британську економіку.

Що найважливіше, рушійною силою цієї зміни не була державна політика, це цілком органічне і природне перетворення.

“Довгі руки” та політика відновлюваності — ключові запоруки стабільності та успішності британської моделі фінанування культури. 

Політика “довгих рук” допомагає підтримувати здорову дистанцію між урядом з його фінансуванням та організаціями, які це фінансування отримують.

Хоча при цьому уряд може призначити особу, що розпоряджатиметься організацією, він зазвичай не втручається.  Іншими словами, уряд дає культурним інституціям гроші, але не намагається фанатично контролювати їх використання.

Британські культурні організації користуються оперативною незалежністю, мають власні статути діяльності та підзаконні акти. Коли уряд Греції вимагав від уряду Британії, що повернення Британським музеєм колекції старовинних скульптур, уряд цілком справедливо відповів, що музей є незалежною організацією, якій він не може нічого наказувати.

Мистецька рада, що є головним постачальником коштів для культурних організацій Великобританії раз на 3 роки приймає рішення про фінансування.

Цього року він скасував фінансування 200 мистецьким організаціям, які не проявляли активності, і замість цього надав фінансування 200 нових організацій.
Поновлюваність дає креативним індустріям життя.

В матеріалі використована інформація з вебсайту culturepartnership.eu

Читайте також  Як заробляють на ідеях? Джон Хокінз
а ще Кароліна Квінтана з ООН про світові тренди креативної економіки