ЧИ ПОМИЛЯВСЯ МЕНДЕЛЄЄВ? Історія виживання донбаського андеграунду.

У далекому 1888 році, великий вчений Дмитро Іванович Менделєєв подорожував Донбасом за пропозицією міністерства державного майна. Мандрував він з чіткою ціллю: дослідити можливості розвитку вітчизняної кам’яновугільної промисловості. На той час, далекий схід України вже був свого роду Меккою вугільної промисловості України, приїзд Менделєєва був дуже важливим для регіону. Проте, для Дмитра Івановича ця подорож також виявилася важливою. Науковець був настільки вражений багатством ресурсів сходу та професіоналізмом шахтарів, що у своєму звіті, який він поетично прозвав «Майбутня сила, що спочиває на берегах Дінця», закликав науковців та геологів досліджувати та розвивати Донбас. Менделєєв вірив у світле, індустріальне майбутнє Сіверського Дінця.

А зараз давайте уявимо, що на дворі лихі дев’яності. Криза після розвалу Радянського Союзу впливає на всі галузі суспільства, молодь починає об’єднуватись у різні субкультурі угрупування. Індустріальна атмосфера Донбасу наче натякає на розвиток важкої та незвичної музики. Саме це й відбувається: наче в знак протесту, в містах Луганської та Донецької областей з’являється музична андеграунд сцена. Панк-рок та треш-метал знаходить масову популярність, ажіотаж навколо різноманітних міст та «тусовок» зростає, неорганізовані та хаотичні музиканти створюють свою підпільну індустрію, яка так і залишиться в андеграунді. Жителі «Міста молодості», Сєвєродонецька, голосно та символічно заявляють: «Менделеев Ошибался». Саме так називається один із найяскравіших музичних колективів Луганського андеграунду. Гурт існує вже 25 років та пережив багато трансформацій, але його ідеологія ніяк не змінились. Жорсткі та шумні гітарні мотиви у купі з вокалом та текстами пісень, які у народі вважають “неформатом” створює абсурдний симбіоз, який більше схожий на арт-перформанс, але енергію «Менделєєв» створює дуже незвичну. Саме ця група є найкращим музичним зображенням індустріального регіону, але у чому саме помилявся Менделєєв? Для відповіді на це питання, ми поговорили з засновником та фронтменом колективу Сергієм Горєловим. Саме він є батьком ідеології гурту, яка полягає у доведенні до абсурду існуючих культурних та творчих трендів. За свою тривалу творчу діяльність, Горелов зміг взяти участь у багатьох музичних проектах Луганщини, виступити на дуже різних заходах та платформах, які до речі, далеко не завжди були готові до перформансів Сергія.

ЧИ ПОМИЛЯВСЯ МЕНДЕЛЄЄВ? Історія виживання донбаського андеграунду. 1
Сергій Горелов на виступі “Менделеев Ошибался” у рок-пабі “МОСТ”

Творчість та ККД горілки

– Чому «Менделєєв помилявся»? У чому він помилився на вашу думку і чому ви саме так свою групу назвали?


Тому що ми вважали, що він трохи не дорахував кількості градусів у горілки. Цей напій міг би бути міцніше, ну при тій же ціні й відповідно ефективніше. ККД (коефіцієнт корисної дії) вище повинно бути 40% … Як би з технічною освітою мені відомо, що цей ККД дуже такий, слабенький.


– Як ККД горілки може впливати на вашу творчість?


Ну, чим вище ККД в допінгу, тим відповідно вихлоп енергетичних, творчих здібностей може бути вище. А може бути й не вище. Ну, залежить від того, як цим скористатися. Можна взагалі не дійти до сцени, не взяти в руки інструменти, а можна зловити самий пік і з’явиться перед глядачами в потрібної кондиції, і вони щоб перебували в тому ж стані, щоб якась гармонія була присутня з залом.


– Як довго ваша група існує, і як ви можете описати вашу творчість?


Ну, група існує з 1995 року, то брали паузи, то поновлювалися. Творчість, завжди, в принципі орієнтувалося на стиль «Ніяка Хвиля», «No Wave», це тональна музика. Відповідно,  стилі змінювалися від підбору музикантів, тому що часом навіть з’являлися якісь професіонали  з музичних училищ, з філармоній, зірки всякі. Тоді група ставала мелодійніше, але, на щастя, не набагато, все одно був присутній такий бардак, шум і водночас ідеологія залишалася абсурду тотального…

– Як ваша група сформувалася спочатку, що послужило поштовхом?


Ну тоді , в 90-х роках,  інформації було мало, але було багато ідей і тусовки такі масові були, люди збиралися там, все таке … І мені в руки попалася книжечка одна, називалася «Панк-рок від А до Я», автор Кокарев, і там був описаний стиль «Ніяка хвиля». Головна риса його, що музиканти  можуть брати участь в колективах, абсолютно не вміючи грати на музичних інструментах, що мене відразу зачарувало, я зрозумів, це моє і в той же день я пішов на тусовку і запропонував хлопцям, хто хоче, я ось тут хочу групу створити в такому-то напрямку, давайте брати участь. Знайшлося пару чоловік, і ми вже на наступний день, у мене вдома,  ми записали перший альбом.


– Перший альбом без будь-якої музичної освіти та навичок?


Без жодної репетиції, так. Ну, якісь нариси тексту були у всіх там. Загалом, взяли акустику, пропустили через магнітофон, типу щоб шуміло посильніше, якусь музичну установку притягли, я там був більше, як барабанщик і бек-вокаліст,  десь щось співав і виконав свою першу пісню з текстом «Профессионализм – враг любого искусства! Профессионализм – продажная чушь! Он развращает умы музыкантов и напоминает кислотный душ!». Це було в першому альбомі, то, що я пам’ятаю, це була моя найперша пісня. Це навіть група тоді ще називалася не “Менделеев Ошибался» а «Прыщавое Солнце», альбом називався «Лажа», ну якраз він відповідав змісту.

Луганський неформат


-Як змінилася ваша тусовка після створення групи, було більше музичних починань в місті або регіоні?


Музичні починання … Ну взагалі луганська область в ті роки була якось орієнтована…різні міста на різні стилі. Наприклад, Панк-рок це більше було Рубіжне, а Хеві-Метал це була Брянка. Лисичанськ ось більше був схильний до традицій, до стабільності, там групи існували десятками років… «Оксамит», наприклад, існує вже 30 років. Тоді ще була така група, «Наші», називалася, вони навіть влаштували фестиваль, типу Вудстока місцевого на водній станції на Павлограді, дуже довгий, з купою груп і з Харкова приїжджали… У Лисичанську ж ще була група світового рівня «Mental Demise», грайнд-кор група. З панків, потім з’явилася група «Мертвий Сезон», з нами тусувалися, зараз їх лідер грає в групі «Fuckти» в Лисичанську. Ну, а власне, сам «Менделєєв» особливо не вплинув на тусовку. Ну, з’являлися якісь експериментальні групи, але ми завжди були в другому або навіть в третьому ешелоні, нас не сприймали як реальну музичну силу, на щастя, напевно.


– Чи можна вважати, що в Луганській області була повноцінна музична андеграунд індустрія?


Скоріше ні. Було безліч якихось тусовок, субкультур. Насправді, всі один одного ненавиділи навіть всередині субкультур, всі конкурували між собою, такого єднання між собою не було, як наприклад 80-ті, «Гражданская Оборона», там все навколо неї тусувалися. Тут такого немає. Зараз так само насправді, напевно, це логічно. Все гризуться між собою, кожен вважає себе краще і талановитіше іншого, це творчі ревнощі, або щось таке.


-Як пройшов ваш перший концерт?.


На той час ми вже отримали репетиційну базу, там записувалися, у нас півтори години була програма. Вийшли в ДК «Хіміків», це був бар «Олег», в Сєвєродонецьку пожвавлення відбувалися, коли в місті з’являвся більш-менш стабільний концертний майданчик, а це було, на жаль, не так часто. Ось, бар «Олег» він постійно проводив сейшени, ми там вийшли, зіграли одну пісню, народ почав колбасится…все перервали. Але ми справили враження, але більше зіграти не дали, хоча програма у нас півтори години була. Але, вони все-таки зважилися запросити нас ще раз через тиждень. Ми прийшли й перевершили себе, не змогли зіграти жодної пісні. Так по наростаючій йшло, і взагалі половина концертів до кінця не доходили. Навіть в нинішні ліберальні часи, теж дограти не завжди виходить. Наприклад, в тому ж «Светлоград», де взагалі не було обмежень, нас підрізали в кінці. Наприклад, влітку 2019 року в нас був концерт в ЦУМі, ми давали два концерти. Один відіграли, а другий, працівники супермаркету «Comfy» просто розігнали.

 
Початок другого концерту  ЦУМі, який розігнали працівники супермаркету Comfy.

– Чому вашу групу так не люблять?


Ну я не думаю, що це нелюбов, це просто як група не відповідає формату певному. До речі, поняття формат у нас в Луганській області ввів добре відомий чоловік — Віталій Пастух. Він потім став продюсером Марічки Бурмаки. Він спочатку тут Пробував щось розкрутиться … Він почав насаджувати тут таке поняття, як «Формат», з того часу виступати таким колективам, як «Менделеев Ошибался» стало ще складніше, тому що раніше не могли сформулювати чому нас не можуть взяти, а тут відразу, одним словом, можна відкинути.

Кузня кадрів


– Були у вас колаборації з різними відомими артистами?

Аннa Птушко-Федук на виступі у групи “Менделеев Ошибался”.
Аннa Птушко-Федук на виступі у групи “Менделеев Ошибался”.
Так, я як раз почав у фейсбуці згадувати … Наприклад, ось торік, пам’ятайте скандальний фінал Українського відбору на Євробачення, група була там «Freedom Jazz», якій після відмови «MARUV» пропонували поїхати … Ось там є одна колишня учасниця «Менделеев Ошибался », наша барабанщиця колишня, Анна Птушко-Федук.

Ще в 90-х роках був один з найкрутіших фестивалів «Покоління», в Москві проводив його Федір Бондарчук, Михайло Єфремов, ці всі кінозірки … І там був співак Андрій Андрєєв, він грав тоді в групі «Д.О.П.» , вони посіли друге місце після «Грін Грея». Він грав в нашій групі на клавішах, аранжування робив і все таке.

ЧИ ПОМИЛЯВСЯ МЕНДЕЛЄЄВ? Історія виживання донбаського андеграунду. 2
Фото з колаборації “Менделеев Ошибался” та клавішника групи “Д.О.П.” Михайло Єфремова.

Місцеві циркачі з нами брали участь, лауреати міжнародних фестивалів, робили ми перформанс. Один там на ходулях був, другий перед сценою ставав і жонглював палаючими факелами, лякаючи господарів закладу «МОСТ», але він там азбестове полотно брав, щоб потім погасити без ексцесів, хоча хто його знає, може краще б і не брав, було б веселіше.

Місця сили


– Що таке «МОСТ», що це за місце таке?


Був у нас такий, культовий заклад в Сєвєродонецьку. Справа в тому, що його організував син директора тролейбусного депо. Заснувався в колишній їдальні цього самого управління. Його звали Олександр Бринза, це у нього мрія давно була, зробити такий рок-паб і загалом він там з любов’ю все всередині обробив, найняв місцевих арт-директорів, возили групи з Чехії, США, Польщі ну й з усієї України звісно. Звук був не дуже, але антураж, атмосфера, особливо квартал такий гетто, пентагон, постійно приходили гопніки, постійно бійки були, додаючи колорит і лякаючи наших музикантів. Ну а фінансово так, не потягнули.

ЧИ ПОМИЛЯВСЯ МЕНДЕЛЄЄВ? Історія виживання донбаського андеграунду. 3 
Фото з виступу “Менделеев Ошибался” у рок-пабі “МОСТ”

Відкриття було у 2004 році, якраз тоді в Сєвєродонецьку була така мережа магазинів музичних, називалася так незвично «Музіка» і вони випустили дві серії дисків під назвою «Сєвєродонецький Андерграунд», де були представлені місцеві групи, і ось учасників цих дисків запросили виступати на відкриття «Мосту», в тому числі й нас. Але у нас на той момент склад групи якось розсипався, але я по-швидкому новий зібрав. Записали мінусовку на 2,5 хвилини, але нам сказали грати хвилин 20…Я сказав, нічого страшного, ми її сім разів поспіль запустимо по кільцю…І ми останні виступали, знову зі скандалом…закінчилось тим, то гітарист впав головою зі сцени … але продовжував грати … і про це навіть вийшла велика стаття в Харківському журналі неформату.

 
Відео з виступу “Менделеева” у рок-пабі “МОСТ”

Ну ось «МОСТ» як відкрився, так концерти почалися, вони туди навіть якихось реперів намагалися притягти, це закінчилося масовою бійкою. У 2008 або 2009 він закрився, його знову відкрити намагалися, але, мабуть, не вийшло. Паралельно в Рубіжному працювало такий бар «Айсберг», байкерське місце, «МОСТ» теж був байкерським. У Лисичанську, пам’ятаю, саме панковським місце було «Палац культури Першого Травня», напевно, він уже по-іншому називається…

-Палац культури був панковським місцем?

Взагалі смішно…там панківські сейшени, такий вбитий палац, причому, на першому поверсі був банк якийсь, тому купа міліції, весь час когось забирала, десь в мережі я бачив відео тих тусовок, п’яні бійки перед входом, бійки глядачів, в цілому колоритне місце.

– Всі ці сейшени були платними, або скоріше це була просто ініціатива потусити?

Все платне було, звичайно. Сєвєродонецький БК «Хіміків» навіть якісь пропуски намагалися робити. Але взагалі, були, ще всякий офіціоз на площі (безкоштовний) під крилом міської ради, час від часу. Один раз навіть нас міська рада взяла під себе. Храм будувався у нас в Сєвєродонецьку, і в 1999 році в кінці травня, міська рада влаштовувала на підтримку цього будівництва благодійний концерт в Льодовому палаці. Зібрали купу рок-груп, ми навіть пройшли прослуховування, але так і не виступили, там все затягувалося, міліція розігнала сейшен в 11 вечора. Ну, там просто випустили старих рокерів, групу «Искатели», вони там свою рок-оперу «Суперзвезда» почали грати уривками, та так захопилися, що все затягнулося.


-Ви  ще брали участь у проєкті “Atmostronis”?

Ну, так, я там як кларнетист беру участь, це не мій проект. Ще був у мене особисто проєкт «Пердуханс», з професійними музикантами, трубачка була, три кларнетисти, знову ж, грала з нами тоді Анна Федюк-Птушко. «Пердуханс» Розшифруйте як «Перший духовий ансамбль». Але глядачі якось в подиві залишилися, вони очікували якогось панк-року, а ми вийшли та почали грати нарізку … ну там змінювалися, наприклад макарена з похоронним маршем в приспіві, ну і з моїм вокалом, звичайно. А Atmostronis – це індустріальний проєкт, його засновник Ігор Мацюк, один з представників магазину «Музіка» … мені цей проект найбільше подобався тим, що не треба репетирувати … особисто мені, вийшов, пограв на кларнеті, по імпровізував … Ми тоді в нульових тісно спілкувалися з Луганською індустріальною тусовкою, там виступали, в Донецьку виступали кілька разів. Нас навіть намагалися в Київський клуб «Бінго» вписати.

ЧИ ПОМИЛЯВСЯ МЕНДЕЛЄЄВ? Історія виживання донбаського андеграунду. 4
Виступ “Пердуханс” у рок-пабі “МОСТ”

Відеокліп на пісню “Skafandr” від індустріального гурту “Atmostronis”

Великі надії


– Як ви можете описати тусовку 90-х, 2000-х і чи є шанси в наш час зробити щось подібне?


Ну, дивіться, у 90-ті тоді всі були схиблені на ідеях. Зараз ідея без відповідного, якісного втілення не катить, ти повинен її нормально подати, а тоді можна було на голій ідеї виїхати. Нульові роки … я зрозумів, коли вони настали, коли мене безкоштовно не пустили на концерт, я звик, що завжди ми ходили на всі концерти та театральні постановки завжди безкоштовно, там натовпом ломанулись, продавили, принципово не платили, а тут рубль вимагали, але я не заплатив і не пішов … я зрозумів, що часи змінилися. Ідеологія змінилася, але все одно, коли відбувався якийсь спад в суспільстві, з’являлась необхідність в таких колективах, як «Менделєєв». Причому, до нього ж в нульових стали ставитись краще, може від стажу групи залежить, чи кругозір змінився, з’явилося більше почуття гумору у людей, не знаю.


Зараз у мене великі надії на Коронавірус, тому що вже бачу, ниття почалося: «Фінансування немає!», «Врятуйте культуру!», «Музику врятуйте!», «Дайте грошей!». Я думаю, що відсутність грошей, як раз-таки й призведе до того, що весь цей накип зійде, який в музиці тільки через гроші. Залишиться тільки андеграунд … ну не те, щоб андерграунд, а люди щирі, які люблять мистецтво. Мистецтво заради мистецтва, і заради народу.


– Що ви думаєте про майбутнє Луганської сцени?


Ну … які у нас тут перспективи? .. Ось, подивився фестиваль «Светлоград» ніби як зібрав більшу частину місцевих груп області … Але я останнім часом помічаю, що перевагу віддають кавер групам, якщо раніше народ приходячи на концерт жадав побачити щось нове, то зараз навпаки, приємніше знайомі мелодії сприймають, під них краще п’ється …
У нас немає концертних майданчиків. Ось де у нас виступати? Хіба якийсь БК орендувати, але це знову домовлятися з міською владою, набагато простіше, якби якийсь клуб був як той же «МОСТ» … ну є у нас арт-резиденція «Плюс / мінус», ну в них зовсім інший формат, там електроніка … ну і масштаб там, якщо якась розкручена група приїде, то місця всім не вистачить.

 
Гала-концерт “Менделеев Ошибался” на фестивалі “Светлоград”

– Яке ви бачите майбутнє у «Менделеев Ошибался»?


Таким же абсурдним, як і раніше, непередбачуваним … Люди міняються, навколо публіка змінюється, музиканти помирають … необов’язково в фізичному сенсі. Абсурд у нас досить лютий, сподіваюся, він таким і залишиться, як в музичному, так і в текстовому плані. Безумовно, свій слухач буде, хоч і нечисленний, але який уже є.

Вже на наступний день після нашої бесіди колектив опублікував свій перший концертний альбом під назвою «Песни для ЦУМа». Це вже восьмий оцифрований альбом «Менделеева». Послухати його можна за посиланням:

“Песни для ЦУМа” by Менделеев ошибался

Читайте також Фестивалі, на яких ти можеш затусити в 2020
а ще 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Андерграунд, Донбас, Менделеев Ошибался

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: