Як зберегти одеські будівлі: коментарі від «дуже цифрових резидентів»

Упродовж останніх трьох місяців в Одесі згоріло п’ять історичних будівель. Також обвалюються і старі житлові будинки. Надзвичайних ситуацій не завжди вдається уникнути, проте їх можна попередити. Учасники Дуже Цифрових Резиденцій пропонують варіанти, як зберегти одеську архітектурну спадщину.

Серафім Колосов 

У минулому я розповідав, що таке кава і як її пити. Був пов’язаний із кавовим бізнесом. Зараз займаюся 3D-друком і 3D-моделюванням. Заглиблююся в ці процеси. 3D-виробник, якщо одним словом. 

Насправді я раніше не помічав проблем одеських будівель. Для мене Одеса – радше робоче місто. Я тут працював, і не було багато часу звертати уваги на архітектуру. Коли ж почав більше спілкуватися з архітекторами, то й більше помічати почав, вглядатися в деталі. Думаю, що головна проблема і полягає в тому, що багато людей не помічають архітектури навколо.

Наше споживацьке ставлення може піти на користь. Його варто обіграти так, щоб зберегти культурну спадщину. Наприклад, стару будівлю можна було б реставрувати та зробити в ній кав’ярню чи хаб. Якщо зберегти оригінальні фрески, що там були, то цей момент автентичности додасть навіть більше атмосфери приміщенню і може по-особливому привернути увагу людей. Тоді десять відсотків доходів із прибутку можна було б зберігати для реставрації будівлі.

Багато художників і архітекторів працюють безкоштовно. Влада не має фінансового зиску відновлювати будівлі. Якщо ж популяризувати ідеї бібліотеки, кав’ярні у старих приміщеннях, тоді можна більше співпрацювати.

Митцям варто брати участь у тендерах або мати мінімальну оплату, що підтримує їхню творчість, яка зберігає архітектурну спадщину через реновації. Також можна створити колаборацію між творчими діячами та спонсорами. 

Мій проєкт – це Утьосов, якому підноситимуть чашку кави. Він буде представлений на кінцевій виставці в одеському артпросторі «Синій Краб», але також одна з ідей, як можна застосувати цю скульптуру, – це встановити її в одній із міських кав’ярень: щоразу, коли людина купуватиме каву, певний відсоток коштів від прибутку йтиме на реставрування одеської архітектурної спадщини.

будівлі

Ігор Дурнєв

Працюю аутсорс 3D-художником, паралельно брав участь у розробці мобільної гри з доповненою реальністю і також робив 3D-скани для себе.

Як кожна людина може долучитися до процесу порятунку будівлі? Мешканці будівлі можуть створити ОСББ або вкласти свої кошти чи залучити меценатів, оскільки міська влада не дуже хоче витрачати гроші на архітектурні проєкти. Архітектори, реставратори, художники можуть своєю чергою супроводжувати активності на кшталт ОСББ, розповідати мешканцям, які в них є варіанти роботи з будівлею, створити архітектурний проєкт, краудфандингову кампанію.

Потрібна менш бюрократизована система, з чіткішими правилами дій з боку влади, з контактом між гілками влади та різними інституціями, щоб митці і активні громадяни могли долучатися до процесів або запускати їх. На Дуже Цифрових Резиденціях у нас є можливість зберегти віртуально будівлі та привернути увагу до проблеми архітектурної спадщини. 

Олександра Степаненко

олександра степаненко художниця

Колективне переосмислення та публічне обговорення об’єктів – це внесок у розв’язання проблеми архітектурної спадщини. Небайдужість до ідеї спільного передається через ініціативні групи та активістів. Тому місто повинне бути інтерактивним та залучати до урбаністики якомога більше людей. Художники, реставратори, архітектори – активна соціальна група, здатна творчо привертати увагу спільноти до урбаністичного і реноваційного контекстів. 

Творчий продукт привертає максимальну увагу до проблеми і змушує громаду рефлексувати на обрану тематику. Можу навести як приклад новостворений урбаністичній київський проєкт @replace_city, де акумулюється ініціатива спільноти і етапи її взаємодії, організовані і розділені на п’ять кроків:

  1. сканування QR-коду, розташованого поряд із занедбаними історичними будівлями, що привертають увагу небайдужих
  2. заклик ознайомитися з історією та перспективами об’єкта
  3. пропозиція описати бажані і потенційні функції та призначення об’єкта
  4. заклик приєднатися до Telegram-каналу, щоби бути в курсі урбаністичних ініціатив, взаємодії активістів і влади
  5. заклики до волонтерства.

 

 

«Дуже Цифрові Резиденції» – проєкт, що об’єднав архітекторів, художників, дизайнерів та діджитал-фахівців. Початківців і профі. Їхня мета – привернути увагу до культурної спадщини України, використовуючи для цього цифрові технології.
Незабаром на нашому сайті з‘являться подкасти, в яких ви почуєте резидентів і зможете стати частиною процесів, які відбуваються у світі, що існує десь на перетині реального і віртуального.

Культура дозвілля. Хто чим наповнює вільний час: опитування

На карантині під забороною опинилися не тільки музеї, театри, бібліотеки й інші культурні простори, а й навіть парки. Культурна пропозиція, здається, тільки зросла або принаймні стала доступніша: музеї безкоштовно відкривали віртуальні екскурсії, опери і театри – записи з виступами, видавництва й онлайн-видання робили знижки на електронні книжки й матеріали і навіть дарували їх, навчальні платформи надавали доступ до різноманітних курсів. Однак чи був на це попит? Хто чим наповнював свій вільний час? Яка роль дозвілля кожної людини у формуванні загальної культури? 

Замислитися над цими питаннями нас у редакції спонукала Школа розвитку мислення cowo.guru, а саме – онлайн-лекція Андрія Баумейстера «Дозвілля: як перейти від деструктивного проведення часу до конструктивного». На думку філософа, дозвілля – це не те саме, що відновлення сил у проміжках між роботою, і не те саме, що розвага, натомість це наповнений змістом час, коли людина перебуває у спокої. Ми змушені працювати, щоб забезпечити себе і рідних усім необхідним, але дозвілля – це протилежність «мушу», це свобода. 

Ми вирішили розпитати людей різного віку і роду занять, а що для них означає дозвілля і чим вони наповнюють вільний час. 

Наталка, редакторка, 28 років

Дозвілля – це хобі, те, що надихає, але за що не отримуєш грошової винагороди.

Працюю, але без контролю з боку працедавців. Гуляю лісом. Готую.

Володимир, інженер електроніки, 43 роки

Активний, інтелектуальний, духовний відпочинок із рідними, друзями, знайомими.

Переважно переглядаю пізнавальні відео, відпочиваю на природі.

Богдан, музикант, 21 рік

Вільний час від роботи, який можна провести із задоволенням, звісно, кожному особисто по-своєму, свій час, наприклад, поспати або ж пограти в більярд.

Як музикант, я люблю слухати музику, люблю подорожувати, але є те, що я люблю більше за все, – це грати музику, тому все моє дозвілля проводжу за інструментами.

Культура дозвілля. Хто чим наповнює вільний час: опитування 1

 

Людмила, викладачка праці, 42 роки

Приємне проводення часу з друзями або заняття чимось корисним.

Ми із сім’єю граємося в різні ігри, гуляємо, я шию і в’яжу.

Тетяна, студентка, 19 років

Дозвілля – це насамперед вільний від певних справ період, тобто заняття людини у вільний час: самоосвіта, перегляд фільмів, читання книг, спілкування, фізичні заняття. Можна дозвіллям назвати те, що людина сприймає позитивно.

Спілкуюся з людьми, читаю книги, переглядаю фільми, гуляю, бігаю й просто нічого не роблю.

Костянтин, робітник, 41 рік

Проводження часу поза обов’язками заради власного задоволення.

Не маю дозвілля.

Марина, бухгалтер, 33 роки

Дозвілля – час для себе.

Читаю.

Культура дозвілля. Хто чим наповнює вільний час: опитування 2

Діана, менеджерка, 22 роки

Час поза роботою, коли ти маєш право не відповідати на дзвінки/мережі.

Гуляю пішки до вимотування, бо за роботою не вистачає фізичного, а не інтелектуального виснаження; читаю книжки, дивлюся фільми, прибираю вдома, готую, ходжу шопитися, зустрічаюсь із друзями, ходжу в кав’ярні та паби. Іноді просто нічого не роблю весь день: гортаю стрічки соцмереж і дивлюся в стелю, просто думаю-рефлексую у стані перевтоми.

Олексій, юрист, 39 років

Час, вільний від роботи, та задоволення певних особистих потреб.

Самоосвіта, вирішення побутових справ, виховання дитини, спілкування, спорт, відпочинок.

Павло, викладач англійської мови, 30 років

Дозвілля – це той час, коли мозок вже заробив потрібні гроші, а душа радіє можливості перехопити ініціативу.

Я проводжу його, намагаючись дізнатися якомога більше про навколишній світ і не відмовляю собі в насолоді переглянути цікавий фільм або почастуватися смаколиками.

Оксана, мама трьох дітей, 38 років

Дозвілля – це те, що не рутина.

Спілкуюсь із друзями, відвідую культурні події, відпочиваю на природі.

Культура дозвілля. Хто чим наповнює вільний час: опитування 3

Cowo.guru – школа ефективного мислення, що є основою свободи, основою для прийняття сильних рішень і одним із кроків до наповненого і осмисленого життя. Школа працює з дорослими, підлітками та компаніями. Відеоролики на YouTube-каналі cowo.guru – те, чим також варто наповнювати дозвілля.  

Кароліна Квінтана

Кароліна Квінтана з ООН про світові тренди креативної економіки

Нещодавно в Києві пройшов Міжнародний форум “Креативна Україна” – платформа для політико-експертного обговорення з метою формування державної політики у сфері креативних індустрій. Щорічна подія, яка перетворюється в традицію стає знаковою подією для розвитку культури.

Ми вирішили, що не можна пропускати такий сторітеллінг і таку гостю, і підготували розмову з нею. Адже в Україні ми знаємо лише 3 аналітичні центри, які працюють з креативними індустріями.

Кароліна Квінтана, фахівчиня відділу аналізу торгівлі, одна з розробників програми “Креативна економіка та індустрія UNCTAD” ділиться світовими трендами креативної економіки з погляду торгівлі та розвитку однією з агенцій ООН. 

Кароліна Квінтанта
Кароліна Квінтана

Передісторія

“У 2006 році ми почали помічати, що культурні та креативні індустрії є дуже динамічним сектором глобальної економіки і через це встановили програму, яка спеціалізується на аналізуванні трендів, товарів і послуг. Ми намагалися картувати, які відносини існують між експортом і імпортом в інших секторах і в даних, які ми збирали довгі роки – база даних, як працюють тренди. Фокус направлений на культурні інновації та креативні індустрії”.

Як креативні індустрії стосуються технологій?

“Вони досить дотичні, тому що креативні індустрії відображають культуру і творчість технологій та інновацій. Креативні співробітники та креативний контент є невід’ємною частиною цифрового світу, в якому ми вже живемо. Україна створює комп’ютерні послуги на експорт, розвивається IT. Це стосується деяких українських додатків, які нещодавно були лише стартапами “Наша задача – це зрозуміти, як саме працюють соціальний і економічний розвиток, коли мова йде про креативні індустрії”. 

Чому ми це робимо?

“Ми хочемо підтримати створення нових робочих місць для нової економіки, яка зараз приходить, і вона є дуже цифровізована. Ми прагнемо розповідати, які саме робочі місця будуть у потребі в майбутньому.

Креативна економіка – дуже важливий сектор для розвитку, це стратегічна галузь, яка підтримується урядом, Британською радою, Німецьким інститутом ім. Ґете, що в свій час підтримує конкурентоспроможність середніх і малих підприємств, які намагаються розвивати креативність і перетворювати її на маленькі бізнеси й бути спроможними реалізуватися за допомогою своїх талантів. Важливо підкреслити, що креативність відіграє ключову роль у створенні нових робочих місць”.

Які навички й компетенції потребує економіка в майбутньому?

“Глобальні тенденції економіки змінюються. Відбувається постійний розвиток цифрових економік. Ми спостерігаємо все більше створення робочих місць для людей, які сьогодні навчаються. Зараз велика відмінність у працевлаштуванні – вимагаються soft skills, щоб просуватися швидко й стало. Виникають різні форми до торгівлі, що відрізнятимуться від сьогодення. По-іншому працюватиме дистриб’юція, таким чином, сучасні тренди треба приймати до уваги.

Послуги – один з ключових трендів: 56% займають у розвинених країнах і 54% – працевлаштування. Отже, багато людей створюють послуги, це є частиною економіки і поштовхом до створення більшої кількості робочих місць саме в цій сфері”.

Carolina Quintanta
Carolina Quintanta

Креативна економіка й світ

“Спершу, варто зазначити, що незважаючи на економічну кризу 2008 року по всьому світу, а також соціальні кризи, сектор креативних галузей не втратив своїх позицій та неабияко зріс за останні 15-16 років. 
Країни, що лідирують у креативній економіці – переважно розвинені країни. Проте є багато країн, що розвиваються та виходять на цей ринок, для того щоб експортувати свої продукти. І це гарна новина. Ринок – глобальний і з правильними інструментами, правильною підтримкою, він може бути потенційним галузем розвитку також і в Україні.
Ми би хотіли презентувати країни, які лідирують у імпорті та експорті для того, щоб надихнути українських митців.
Китай просувається все більше й більше до економіки, яка базується на споживачах, таким чином його ринок виріс на 13% із минулого року. Варто зазначити, що Китай – велика країна з великим попитом, який надає ринок із багатьма можливостями. Ця країна стимулює глобальну економіку. 
Динамічне зростання креативних галузей спостерігається в таких азійських країнах як Гонконг, Індія, Сінгапур, Філіппіни, Тайвань, Тайланд, Малайзія, а також бачимо представника Латинської Америки – Мексику ( до речі, це єдина країна з економікою, що розвивається та знаходиться тут у першій п’ятірці ).
Європа залишається головним гравцем у креативних індустріях (Франція, Італія, Велика Британія, Німеччина, Швейцарія, Бельгія, Нідерланди ) також Японія і США входять в першу десятку країн-експортерів. У східній Європі перші місця посідають Російська Федерація, Румунія, Польща, Болгарія. 
Що стосується імпорту, він збільшився майже вдвічі за останні декілька років. Запит залишається стабільним у США та великих розвинених країнах, таких як Китай і Індія.
Таким чином, це показує, якими важливими є відносини між різними країнами для глобального розвитку.
Ми отримали дані від уряду про Україну, згідно яких зріст у експорті, так само як і в імпорті, зріс утричі. Це показує, що творчі люди в Україні більше вчаться заробляти гроші на креативі, уяві й усвідомлюють, як перетворювати своє твориво на продукт.
Також ми побачили, що дизайн ( мода, дизайн інтер’єрів, ювелірних виробів, візуальне мистецтво, медіа, публікація книжок ) є одним із ключових гравців в Україні. Дизайн також був визнаний міжнародним трендом креативних індустрій 2015 року.
Сьогодні, коли люди подорожують в Україну, хочуть побачити, що зроблене тут, що це говорить про вашу культуру, і які технології до цього долучені. Саме тому сфера послуг – не лише частина креативної економіки, а також імідж, який формує країна для іноземців.
Ми чітко бачимо еволюцію українських креативних індустрій, а саме ринок експорту: 78% креативних товарів їдуть до Європи, також помітні ознаки диверсифікації експорту в інших напрямках, що не може не тішати ( наприклад, запит від Азії для України збільшився вдвічі ).
Еволюція укр. креативних послуг, особливо комп’ютерних, також збільшився в два рази – сьогодні це 88%. Розвиток IT – пріоритетний сектор сьогодні української експортної стратегії. Спостерігаємо цифровізацію України, які ведуть до інновацій. Віртуальна реальність, комп’ютерні ігри – послуги, попит на яких зростатиме в майбутньому.
Українська модна індустрія стає також ще більше зрілою, зростала протягом років: є потенціал для експорту, і дизайн чекає яскраве майбутнє. Це стосується дизайну й також видання книг”.
Кароліна вітає з досягненнями Україну. Хоч і в цифрах може здатися, не такий високий рейтинг, проте приїхавши перший раз до Києва, їй було приємно бачити національну культурну продукцію. 
“Просування місцевої культури, місцевих товарів посилить вашу власну ідентичність. Брендинг України варто просувати всім разом із туризмом. Сама краса культурної спадщини з її історією – добрий фундамент, на якому можна будувати креативні ініціативи. У креативної економіки є влада впливати на майбутнє України, захищати природні ресурси, людей, культуру та робити свій внесок у сталий розвиток.
Треба, пам’ятати, що ринок – глобальний, і завдяки диверсифікації ми можемо створювати щось для світу, не маючи жодних обмежень. Все, що треба, – вірити в свою галузь і підтримувати креативність. Ми маємо виробляти й намагатися доєднатися до різних мереж, креативних галузей по всьому світу.

Накінець Кароліна Квінтана надихнула: 
“Немає значення, куди ми йдемо, в кожному напрямі можемо зробити свій внесок”.

Нагадаємо, раніше ми розповідали про те, як медіа можуть допомогти креативним індустріям.
а також Креативні індустрії – радикальні зміни