Ковід-дисиденти та короїнали: іронічний словник пандемії коронавірусу

З моменту оголошення пандемії коронавірусу минуло багато часу. Відтоді повсякденне життя  змінилося, а словниковий запас поповнився, наприклад, без слова «самоізоляція» тепер майже неможлива жодна розмова. Ми зібрали кумедні неологізми і фрази, які з’явилися або отримали нове значення під час пандемії COVID-19.

Голе обличчя – людина, яка ігнорує масковий режим і відмовляється носити маску у громадському місці.

Думскролінг – перегортання стрічки страшних новин.

Eмоційне дистанціювання – свідоме неприйняття важливих рішень щодо стосунків або навіть їх обговорення.

Zoom-вечірки, Zoom-концерти, Zoom-заняття – заходи, проведені в платформі для відеоконференцій, онлайн-зустрічей і нарад Zoom. У відеочатах Zoom можуть одночасно брати участь до 100 учасників, програма стала одним з головних засобів спілкування під час пандемії.

Zoom-етикет – правильна поведінка під час зум-колу, зокрема потрібо відключати мікрофон («м’ютитися»), коли не говориш, щоб не створювати зайвий шум у спільній конференції та не вмикатися з ванної, туалету чи з членом сім’ї у спідньому на тлі.

Зумбі – ті, хто проводить багато часу в Zoom.

Зумбомбінг – пранк під час відеоконференції. Оскільки з безпекою у Zoom справи так собі, до конференції міг приєднатися будь-хто. Цим і скористалися пранкери. Вони підключалися до незахищених паролями бесід і демонстрували в етері контент на свій смак: жарти, крики, фільми, гучну музику тощо.

Інфодемія – фейкові новини або факти про COVID-19. Наприклад, фейкова новина про те, що «Джерело коронавірусу – 5G-вишки».

Корона-дисиденти (Ковід-дисиденти) – люди, які заперечують існування коронавірусу або не вірять у те, що захворювання може бути таким небезпечним, як розповідають лікарі й епідеміологи. Такі люди зазвичай ставлять під сумнів необхідність самоізоляції і вважають, що COVID-19 безпечніший від звичайного грипу.

Карантікули – неробочі дні (зі збереженням зарплати).

Карантин-шеймінг – гнівна реакція людей, спрямована на порушника режиму карантину і самоізоляції. Форми різноманітні: від здорових – зробити зауваження людині, яка не дотримується дистанції у магазині або подорожує без нагальної потреби, до агресивних форм онлайн- і офлайн-цькування.

Ковідник – лікарня для пацієнтів з COVID або сам пацієнт.

Ковідео – коротке відео, в якому чиясь дитина на карантині робить щось прекрасне і/або жахливе.

Короїнали – зачаті під час пандемії діти.

Коронафобія – страх бути інфікованим коронавірусів. Термін з’явився ще в лютому 2020 року, коли захворювання вийшло за межі Китаю. Серед наслідків коронафобії – цькування у соціальних мережах і офлайн людей, які заразилися вірусом.

Маскошок – 1. Істерія довкола неможливости купити медичну маску в аптеках і спроби в паніці її роздобути. 2. Неадекватна реакція на людей, яким вдалося дістати медичну маску.

Передистанціювання – коли людина у черзі перед вами по-своєму сприймає площу 2×2 метри, наприклад, не підходить ближче, ніж на 6 метрів, до людини, що стоїть перед нею.

Шашличники – порушники самоізоляції, які влаштовують пікніки.

Body mullet – комплект одягу винятково для Zoom-конференцій. Як правило, це гарний топ зверху, а нижче пояса може бути навіть тільки спідня білизна.

Maskhole (за анологією з asshole – «придурок») – людина, яка носить маску неефективно, наприклад, під носом, під підборіддям, на потилиці.

NOVID-19 – 19 хвилин після занадто тісної взаємодії з незнайомцем без маски, протягом яких ви відчуваєте, як у вас починає дерти в горлі і зростає впевненість у тому, що ви вмираєте. Іноді це триває довше, якщо такі опції, як шалене миття рук і полоскання рота антисептиком, недоступні.

«Безцінні уроки музики»: перезавантаження шкільних занять

Міністерство освіти і науки спільно з Mastercard ініціювало проєкт «Безцінні уроки музики». Обличчям проєкту став відомий співак, саунд-продюсер популярних хітів MONATIK. Про це повідомили у пресцентрі Міністерства освіти і науки України.

Як зазначила заступниця Міністра освіти і науки Любомира Мандзій, головним завданням нової української школи є всебічний розвиток дітей, а цей проєкт має на меті осучаснити предмет музичного мистецтва, зробити його корисним і цікавим для сучасної молоді.

Закордонний досвід, зокрема Нідерландів і Британії, показує, що музичне мистецтво вкрай важливе для шкільної успішности. За даними дослідження, уроки музики сприяють кращим успіхам учнів і з інших предметів (математики, читання, іноземних мов), допомагають швидше соціалізуватися, підвищують рівень комунікації у класі, а також покращують ставлення учнів до своєї школи.

Директорка з маркетингу Mastercard в Україні Наталія Байдала повідомила, що на початку 2020 року компанія Mastercard провела дослідження серед школярів 2–7 класів України. Воно показало, що тільки 45% учнів подобаються уроки музичного мистецтва у школі, 43% не вважають їх сучасними і модними. І тільки 26% сприймають уроки музики так само важливими, як інші дисципліни.

«Ми хочемо змінити таке ставлення не тільки в учнів, а й у суспільства загалом, адже, на нашу думку, музика вкрай важлива для українців», – додає Наталія Байдала.

Зараз починається перший етап проєкту, він триватиме до 30 листопада. Протягом цього періоду кожен може запропонувати свої ідеї і цікаві матеріали, як покращити навчання музичного мистецтва. Усі пропозиції оцінять досвідчені фахівці з практичним досвідом роботи у школі. Найкращі методики, вправи і конспекти будуть опубліковані на офіційному сайті проєкту.

Поділитися своєю ідеєю можна на сайті.

Також восени 2020 року МОН і Mastercard планують провести презентацію сайту з готовими матеріалами. Усі конспекти будуть адаптовані як для дистанційного навчання, так і для звичайного формату роботи у школі.

Чому чорно-білі фотографії захопили Instagram

В інстаграмі користувачки мережі запусти флешмоб #Womensupportingwomen (Жінки підтримують жінок), щоб підтримати права жінок, а також  привернути увагу до проблеми насильства над жінками у всьому світі.

The New York Times пише, що акція «Жінки підтримують жінок» почалася в Туреччині після насильницької смерти Пінар Гюлтекін, студентки університету. Як повідомлялося в місцевих новинах, Пінар вбив її колишній хлопець. На знак протесту проти вбивства жінок і насильства в сім’ї активістки почали публікувати чорно-білі фотографії.

Учасниці не тільки викладають чорно-білі фото з хештегом #Womensupportingwomen і #ChallengeAccepted, а й пишуть пости про рівні права, проблеми, перед якими жінки постають щодня, висловлюють взаємну підтримку і слова вдячности всім жінкам.

«Дякую всім чарівним жінкам у моєму житті за нескінченне кохання і підтримку. Нехай ми всі продовжимо світити одна одній. Ось що таке сестринство», – написала Різ Візерспун.

Як пише New York Times, такі фотографії допомагають користувачкам відчувати себе так, ніби вони займають певну позицію, але насправді не говорять нічого.

Проте ставлення до флешмобу суперечливе. Одні говорять, що це важлива ініціатива. Так, філантропка зі Стамбула Зейкан Рошель Йилдирим  підтримала акцію і написала у своєму пості:

«Таким чином цей хештег був поширений серед жінок, щоб розширити можливості жінок, щоб вони знали про те, що наш біль однаковий, і ми все відчуваємо разом… Чудово, що цей хештег швидко став глобальною тенденцією серед жінок, просто важливо знати правду, що стоїть за ним, щоб ми могли використовувати його для набагато більшої мети».

З іншого ж – що сенс акції був спотворений через численні ретушовані знімки зірок. Камілла Блекетт, телевізійна письменниця, припустила, що флешмоб – це всього лише привід для публікації привабливих фотографій. «У чому сенс цієї акції #ChallengeAccepted? Хіба люди не знають, що можна просто опублікувати гаряче селфі без причини? », – написала вона у своєму Twitter.

Також більшість негативних коментарів пов’язані з тим, що пости стають безкоштовною рекламою акаунтів подруг і часто не супроводжуються жодними словами підтримки, а саме в цьому і був сенс челенджу.

Флешмоб уже підтримало багато знаменитих жінок: Кім Кардаш’ян, Дженніфер Еністон, Різ Візерспун, Вікторія Бекхем, Керрі Вашингтон, Іванка Трамп та інші.

Серед українських зірок до флешмобу долучилася ведуча і активістка Маша Єфросиніна, співачки Джамала та Дар’я Астаф’єва, спортсменки Ганна Різатдінова, Лілія Подкопаєва і Влада Нікольченко та інші.

View this post on Instagram

Я продолжаю настаивать, что #женщиныспасутмир .. Это подтверждает и бьющий сейчас рекорды по объединённости женщин всего мира глобальный challenge #WomenSupportingWomen … Ну, что, мои невероятные Украинки, поддержим? Размещайте у себя свои черно-белые фото и Номинируйте тех, кем восхищаетесь, и чьи моральные ориентиры разделяете! Пускай мир знает, что мы также против конфликтов, дискриминации, насилия и войн….. Номинирую : @kosadcha @alla @lesia_nikituk @olbalaban @rudnieva_olga @kamenskux @borodina @da_astafieva @moi_sofism @tina_karol @jamalajaaa @the_hardkiss @valeriya_guzema @allaklymenko @lera_tatarchuk @lennykravets

A post shared by Masha Efrosinina (@mashaefrosinina) on

View this post on Instagram

Благодарю тебя @mashaefrosinina за эстафету #womensupportingwomen 🖤 Мы живем сейчас там, где все стремятся быть сильными, независимыми.. Можно ли назвать Миром это место? Пусть каждый из вас сам себе тихонечко подумает. А пока, хочется напомнить, что все мы ищем защиты и поддержки. Ежедневно, ежечасно. Достаточно ли мы сделали , чтобы чувствовать себя в безопасности? Все в наших руках. Не в руках страны или правительства. В твоих руках. PH @anka_fateeva Я передаю эстафету всем, кому это нужно, и кому есть, что сказать..

A post shared by Даша Астафьева (@da_astafieva) on

 

ЛітРезиденція: що письменники шукають у Харкові

Харківську ЛітРезиденцію заснував Український осередок Міжнародного ПЕН-клубу у 2018 році з метою розвитку української літератури і книжкового середовища, популяризації читання, промоції культури Харкова. Учасниками резиденції отримають можливість упродовж місяця мешкати в Харкові для роботи над власним твором, а також для знайомства з містом.

Серед резидентів були письменники Люба-Параскевія Стринадюк та Катерина Калитко, Любко Дереш, Міхаель Целлер (Німеччина), а також перекладачка Ярослава Стріха. Організаційний партнер резиденції – Харківський ЛітМузей.

Хто може стати учасником резиденції?

Учасниками резиденції зможуть стати українські прозаїки, котрі мають на момент подання заявки не менше двох надрукованих книжок.

Учасників обирає журі, що складається 5 осіб, яких щороку призначає Виконавча рада Українського ПЕНу.

Зобов’язання учасника:

  1. взяти участь у пресконференції, присвяченій резиденції;
  2. взяти участь в одній презентації чи творчому вечорі в Харкові;
  3. активно знайомитися з культурним життям Харкова та Слобожанщини;
  4. написати підсумкове есе про своє перебування у Харкові.
ЛітРезиденція 2020

Літературна резиденція відбуватиметься з 15 серпня по 15 вересня – упродовж цього часу в ній братимуть участь перші два учасники, а з 15 вересня по 15 жовтня – ще двоє. Цьогоріч список резидентів такий:

  • Максим Беспалов (Дніпро/Львів), який працюватиме над романом «Пожежа», присвяченим історії української еміграції до США. Події роману розвиватимуться у кількох часових вимірах – від кінця XIX століття до 1960-х з містком у сьогодення;
  • Тетяна Родіонова (Київ) разом із перекладацькою групою VERBація працює над романом Томаса Вулфа You Can’t Go Home Again (попередній переклад заголовка – «Додому нема вороття»);
  • Юрій Матевощук (Тернопіль) закінчуватиме переклад двох книг Корнеля Філіповича, одного з найпомітніших прозаїків Польщі середини ХХ століття, – «Щоденник антигероя» та «Сад пана Нічке», у яких ідеться про події Другої світової війни;
  • Банди Шолтес (Ужгород) шукатиме харківських вражень для збірки оповідань «МРТ». Пригоди його героїв розгортаються в Ужгороді, Варшаві, Львові, Одесі та Харкові.

Учасники резиденції житимуть у Харкові протягом місяця (в окремих квартирах), щоб мати змогу комфортно й зосереджено попрацювати над своїми творами та перекладами. Цьогоріч резиденція відбувається за підтримки Українського культурного фонду.

Онлайн-зустріч резидентів

29 липня о 19:30 відбудеться онлайн-зустріч з учасниками третьої Харківської ЛітРезиденції «Що письменники шукають у Харкові/в історії: ЛітРезиденція online».

Резиденти обговорять теми, над якими вони працюють, і такі питання:

  • чому письменникам та перекладачам цікаво й важливо попрацювати у Харкові;
  • що уявляють про це місто люди, які ніколи в ньому не були, і чому сюди повертаються ті, хто побував тут хоча б один раз;
  • з якими культурними подіями/явищами асоціюють це місто.

Подія відбудеться за посиланням у ZOOM

Артпікнік у Харківському ЛітМузеї: програма

У саду Харківського ЛітМузею 29 липня, в середу, відбудеться артпікнік. Початок – о 19:00. Організатори зустрічі – Дмитро Вулканов і Анна Ярмолюк.

Головна мета заходу – читання та обговорення книги Дмитра Вулканова «Очень харьковские истории». Також під час події буде виставка картин і фуршет, можна придбати цікаві книжки і взяти автограф в автора.

Дмитро Вулканов у Харкові відомий як гід, любитель історії та архітектури міста. Він веде сайт face.kharkiv.ua та проводить персональні екскурсії. У своїй книзі Дмитро «пише портрет» Харкова, що складається з багатьох епізодів як про саме місто, так і про його жителів і їхні історії.

Авторка обкладинки – художниця Анна Ярмолюк. Вона малює маленькі сюжети і цілі історії про простих людей і прості речі.

Артпікнік у Харківському ЛітМузеї: програма 1

Фото: Дмитра Вулканова

«Центр міста, затишний сад, вечірня прохолода. Будемо спілкуватися, пити вино, слухати музику і взагалі відпочивати та приємно проводити час. Уся ця тусовка відбуватиметься, тому що ще у квітні у мене вийшла книга», – поділився Дмитро на своїй сторінці у Facebook.

Вхідний квиток у музей – 25 грн.

У серпні стартує Kharkiv Photo Forum

У серпні в Україні вперше відбудеться Kharkiv Photo Forum, присвячений дослідженню Харківської школи фотографії. Форум відбудеться в режимі онлайн упродовж 18–21 серпня. Приєднатися зможуть глядачі з усього світу.

Харківський форум фотографії – перший міждисциплінарний форум, присвячений докладному аналізу та контекстуальному дослідженню Харківської школи фотографії.

Організатори – Колекція Гриньових та Український клуб колекціонерів сучасного мистецтва. Проєкт реалізують за  підтрики УКФ.

«Головна мета форуму – об’єднати провідні світові наукові та культурологічні установи у вивченні, міжнародному просуванні та закріпленні у академічній сфері мистецтв поняття та явища відомого як “Харківська школа фотографії”», – коментує кураторка конференційної частини, історикиня української фотографії Тетяна Павлова.

У чотириденному форумі візьмуть участь близько тридцяти спікерів – це мистецтвознавці, фахівці в галузі історії фотографії, дослідники сучасного мистецтва, фотографи та куратори з різних країн світу.

На вас чекають:

  • 11 тематичних лекцій у секції «Харківська фотографія: минуле і сьогодення»;
  • презентація монографії Тетяни Павлової «Український авангард: Харків»;
  • 7 лекцій на тему «Між Заходом та Сходом: зв’язки українських фотографів»;
  • презентація монографії Надії Ковальчук «Харківська школа фотографії: гра проти apparatus»;
  • круглий стіл «Сучасні процеси інституціоналізації Харківської школи»;
  • розмова Олексія Шульгіна та Віктора Марущенко;
  • круглий стіл «Історія рухомих картинок. Нові медіа в українському сучасному мистецтві»;
  • 4 онлайн-виставки.

Після закінчення Форуму всі матеріали, інспіровані в його межах, будуть доступні на сайті для подальшого вивчення та використання.

Місяць авторських читань 2020. Кого з письменників слухати цього тижня?

Місяць авторських читань у Львові – найбільший транскордонний фестиваль Центрально-Східної Європи. Він розпочався у чеському місті Брно 21 рік тому. Відтоді в ньому беруть участь письменники із Чехії, Польщі, Словаччини, України. Також серед гостей у різні часи були автори з Іспанії, Грузії, Туреччини, Румунії. Цьогоріч почесною гостею стала Угорщина, через карантин фестиваль відбувається тільки онлайн. Він стартував 1 липня і триватиме до кінця місяця. Проєкт реалізують за підтримки Українського культурного фонду.

27 липня, понеділок

20:00 Ендре Кукорелі (HU)

Місяць авторських читань 2020. Кого з письменників слухати цього тижня? 2Ендре Кукорелі – поет, письменник, редактор.

Працював редактором і колумістом у кількох великих літературних журналах та видавництвах, був засновником і редактором літературного журналу «Вихід 84». Ендре бере активну участь в організації літературного життя з 1980-х років.

У своїх творах він намагається розсмішити, висвітлюючи повсякденні життєві ситуації. Ендре пише про дитинство: повсякденне та сімейне життя в VI-му районі на третьому поверсі багатоквартирного будинку-колодязя, тренування з футболу, канікули в сімейному будинку за містом, німецьку програму обміну студентами, а також про військову службу й університет у дорослому віці.

21:30  Гаська Шиян (UA)Місяць авторських читань 2020. Кого з письменників слухати цього тижня? 3

Гаська Шиян – перекладачка, підприємиця, аматорка фото і поезії. Живе у Львові.

Гаська Шиян стала першою українською письменницею, яка була нагороджена Літературною премією ЄС.

«У сучасній українській літературі не дуже розкритий образ молодої жінки, яка не дуже політизована та намагається жити якимось сучасним космополітичним життям. Але такий клас жінок уже сформувався і мені було дуже цікаво про цей клас написати. Я сама себе з ним не ототожнюю. Але такі дівчата, жінки є часто моїми подругами. Це дуже цікаво, це в принципі перша хвиля такої справжньої української емансипації», – розповідає Галина Шиян про свої твори.

28 липня, вівторок

20:00 Ласло Дарваші (HU)

Місяць авторських читань 2020. Кого з письменників слухати цього тижня? 4Ласло Дарваші – письменник, драматург, журналіст, редактор, педагог. У період з 1990 по 1998 рік був редактором журналу «Помпеї», а наразі є членом літературно-громадського тижневика «Життя і література».

Перший роман автора «Легенда про жонглерів слізьми» (1999) наразі вважається важливим взірцем сучасної угорської прози. Інший роман Ласло «Квітожери» (2009) одночасно створює угорський та центральноєвропейський міт.

«Почуття та події як історичного, так й особистого життя персонажів протікають, як Тиса, постійно протікаючи через себе», – розповідає Ласло.

21:30  Йонас Зборжіл (CZ)Місяць авторських читань 2020. Кого з письменників слухати цього тижня? 5

Йонас Зборжіл – чеський письменник. Зараз працює редактором і модератором Rádia Wave. Також грає та співає в гуртах Steakhouse Orchestra і Sundays on Clarendon Road.

Автор поетичних збірок «Подолі» (2013) та «Нова порожнеча» (2020).

Про свої твори Йонас говорить: «Це книги про речі, які ми щодня бачимо і які через це ніхто не помічає. На нашу увагу та піклування заслуговує не лише будь-яка дитина, а й гравітація та лусочниці. Захоплива спроба обміняти повсякденність (та літературу) на еони часу».

29 липня, середа

20:00 Динеш Крушовські (HU)

Місяць авторських читань 2020. Кого з письменників слухати цього тижня? 6Динеш Крушовські – поет, критик, редактор, перекладач, засновник групи «Телеп». Один із найвизначніших поетів свого покоління. Перша поетична збірка автора «Всі мої імена» була опублікована у 2006 році.

Був редактором літературних журналів «Вулиця Пушкіна» та «Ex Symposion», а також серії журналів про світову літературу «Товариство Аттіли Йожефа». З 2014 року він є засновником і головним редактором «Версуму», онлайн-журналу про світову літературу, що фокусується на іноземній поезії.

У 2018 році Динеш опублікував роман під назвою «Ті, ким ми ніколи не будемо знову», який об’єднує типові дилеми покоління тридцятих років у історію, що проходить крізь покоління та країни.

21:30  Артем Чех (UA)Місяць авторських читань 2020. Кого з письменників слухати цього тижня? 7

До лави письменників Артем потрапив випадково: його перший роман без відома автора товариш надіслав на конкурс. З 12-ти років почав писати вірші, мріяв бути знаменитим і дуже відомим письменником. Потім вирішив спробувати писати прозу.

На думку перекладачки української прози Олени Мареничів, для книг Артема Чеха характерний «„джентльменський набір” молодіжної прози: фізіологічні одкровення, нецензурна лексика, вуличний сленг тощо», але водночас «є щось абсолютно своє, якась гірка нота чи що, яка звучить то голосніше, то тихіше, але завжди є … може, співчуття, може, любов, може, сплав безпорадности й першої мужньої відповідальности перед життям».

Автор книжок «Цього ви не знайдете в Яндексі», «Сині двері зліва», «Анатомічний атлас», «Doc1», «Пластик».

30 липня, четвер

20:00 Габі Чутак (HU)

Місяць авторських читань 2020. Кого з письменників слухати цього тижня? 8Габі Чутак – письменниця, культурна журналістка, перекладачка. Її перша збірка новел «Натюрморт з драконом» була опублікована у 2017 році. У 2018-му вона представляла Угорщину на Європейському фестивалі виданих вперше романів.

У її «Натюрморті з драконом» світ обертається навколо диктатури та періоду після зміни режиму на осі Бухарест-Клуж-Напока-Будапешт-Берлін. Читачі отримують яскраві кольори, гротескні фігури, сюрреалістичність мрій і казок.

Наразі романи авторки перекладено англійською, болгарською, естонською, хорватською, польською та сербською мовами.

21:30  Тамара Горіха-Зерня (UA)Місяць авторських читань 2020. Кого з письменників слухати цього тижня? 9

Тамара Горіха-Зерня (власне Дуда Тамара) – українська письменниця. Авторка роману «Доця» (2019), який був відзначений як книга року BBC.

«Доця» — це перший роман письменниці. Він був опубікований у видавництві «Білка». Події у книзі відбуваються 2014 року під час російсько-української війни на сході України. Роман планують екранізувати.

«Ми з моєю героїнею свідомо переїхали в Донецьк», – розповідає Тамара. Коли зненацька спіткала війна, який алгоритм дій створити звичайній мирній людині? Тікати чи лишатися? Коли доречно приймати таке рішення? Чим допомогти державі? Усіх цих питань торкнулася у своїй книзі письменниця Тамара Горіха-Зерня, а відповіді взяла з реальних історій очевидців подій на Сході України.

31 липня, п’ятниця

20:00 Ґабор Золтан (HU)

Місяць авторських читань 2020. Кого з письменників слухати цього тижня? 10Ґабор Золтан – режисер, редактор, письменник. Він є редактором та режисером багатьох десятків радіопостановок та літературних програм.

У 1997 році вийшла його перша збірка «Книга клієнтів». Після 2010 року він почав займатися тією темою, яка буквально знаходилась на вулиці перед місцем його проживання, – частиною XII-го району Будапешта, що називається Варошмайор.

Результатом кількарічного дослідження автора стало написання роману «Оргія» (2016), що здобув чималу популярність. Критики та сучасники високо оцінили роман не лише за тематику, але й за його оформлення.

Його наступний роман «Сусід» (2018) одночасно є продовженням та передісторією до попереднього твору «Оргія». Автор намагається зрозуміти і донести те, що призвело до кривавих подій, слідкуючи за колишніми і нинішніми сусідами: Шандором Мараі, Палом Явором і Дьордем Шолті, а також багатьма іншими відомими і менш відомими людьми.

21:30 Андрій Бондар (UA)Місяць авторських читань 2020. Кого з письменників слухати цього тижня? 11

Андрій Бондар – український поет, публіцист, перекладач. Лавреат премії видавництва «Смолоскип» (1997), учасник панєвропейського проєкту Literaturexpress Europe (2000), стипендіат Міністра культури Республіки Польща (стипендія Gaude Polonia, 2003), учасник фестивалю Poetry International (Роттердам, 2005).

Як поет дебютував 24 листопада 1993 року добіркою віршів у газеті «Подолянин» (Кам’янець-Подільський). Перша велика поетична публікація – 1997 року в журналі «Сучасність».

Автор книжок поезії «Весіння єресь» (1998), «Істина і мед» (2001), «Примітивні форми власності» (2004). Вірші Андрія Бондаря перекладено англійською, німецькою, французькою, польською, шведською, португальською, румунською, хорватською, литовською, білоруською мовами.

Сергій Жадан заохочує підтримати «Террафокс-фест 2.0» – фестиваль у Лисичанську

У Лисичанську 7 серпня відбудеться «Террафокс-фест 2.0». Захід буде безкоштовний і його зможуть відвідати всі охочі.

Цьогоріч участь у фестивалі візьмуть місцеві письменники та музиканти, а також гості з Харкова та Києва. Письменник Сергій Жадан на своїй фейсбук-сторінці пообіцяв приїхати на фестиваль з гуртом «Собаки у Космосі». Також виступить гурт «Тимчасова назва», який виконує пісні на вірші Жадана.

Сергій Жадан заохочує підтримати «Террафокс-фест 2.0» – фестиваль у Лисичанську 12

Захід має на меті збереження культурно-історичних пам’яток Лисичанська, а саме тих, які вказують на бельгійський контекст історії міста. Тому обов’язково відбудеться екскурсія «бельгійськими» куточками.

Позаяк вхід на фестиваль безкоштовний, організатори роблять усе самостійно, а запрошені виконавці не отримають гонорарів, Жадан закликав підтримати проєкт:

«Тож звертаюсь до вас із проханням підтримати цю ідею. Звертаюсь і до мешканців Лисичанська (дуже важливо, мені здається, аби ви перебирали на себе ініціативу в проведенні подібних заходів), і до тих, хто в принципі підтримує просування української культури на Сході».

За його словами, організаторам «Террафокс-фест 2.0» не вистачає близько 20 тисяч гривень. Гроші потрібні на проїзд та проживання учасників, облаштування сцени, апаратуру тощо. Підтримати проєкт можна традиційно через волонтерську карту письменника: 4149 4393 1541 6424 (Жадан Сергій Вікторович). Або через акаунт письменника на Патреоні.

Сергій Жадан заохочує підтримати «Террафокс-фест 2.0» – фестиваль у Лисичанську 13

Виставка року ХША: зрозуміти місто, щоб змінити його

25 липня в онлайн-форматі відбудеться Виставка року Харківської школи архітектури. Слухачі школи створили фільм «Світло – Тінь – Рефлексія. Другий рік ХША». У коротких серіях вони розкажуть про проєкти, над якими працювали протягом року.

Виставка року ХША: зрозуміти місто, щоб змінити його 14

Автори робіт намагалися показати весь процес свторення фільмів крізь призму студентського життя. «У серіалі у нас є можливість показати не тільки результат своєї роботи, але й розвиток динаміки проєктів. Усе це ми намагаємося показати максимально документально», – розповідає студентка 2-го курсу Наталія Козуб.

Зйомки відбувалися як у будівлі Школи, так і в різних районах Харкова: Задержпром’ї, в 522-му мікрорайоні Салтівки та в селі Коропове Харківської області. Бо проєкт тісно пов’язаний із контекстом міста, аби кожен студент зміг зрозуміти Харків, змінити його і після навчання створювати потрібні місту будівлі.

Виставка року ХША: зрозуміти місто, щоб змінити його 15

Куратором виставки став Борис Філоненко, арт-критик, редактор видавництва IST Publishing та куратор Другий Бієнале молодого мистецтва. «Дуже цікаво починати роботу над завданням, в умовах якого вже є неможливість його виконати. Щороку виставку проводили у стінах ХША, де студенти демонстрували всі свої напрацювання за рік. В умовах нової реальності та пандемії ми переходимо в онлайн формат – серіал», – говорить Борис Філоненко.

Щоб потрапити на прем’єру серіалу, яка відбудеться в ZOOM 25 липня о 14:00, вам необхідно зареєструватися за посиланням: https://forms.gle/pKpinT6ScCtgDW5n8

 

  • 1
  • 2
  • 9