«+/- нескінченність» Навіщо Україні друкований журнал про Луганщину?

Що цікавого відбувається на далекому сході України? Напевно, що нічого. Судячи з репортажів телевізійників або новин з різних інтернет-видань, Донбас- це трагічний регіон, де майже жодного дня у ході бойових дій помирають люди, де політична ситуація більше нагадує розбірки бандитів з 90-тих, де звичайні шахтарі вимушені раз за разом  проводити мітинги та протести, бо їхнє керівництво вже півроку не виплачує робітникам заробітну плату. Звичайно, все це правда, регіон дійсно дуже складний, але насправді імідж, який створює інформаційне поле України, щодо далекого сходу трохи гіперболізує дійсну ситуацію. Людина, яка ніяк не пов’язана зі сходом, та не має великого бажання розібратись у всіх його цікавинках, нічого, крім перерахованих вище сумних фактів знати не буде. Ось, наприклад, спробуйте згадати, з чим була пов’язана остання хороша новина про Донбас, яку ви бачили?  Хоча, коли ви востаннє взагалі зустрічали хорошу новину про цей регіон? Можливо, тут таких немає? Насправді, паралельно всім бідам індустріального краю, активно ростуть соціальні, культурні, освітні ініціативи та проекти. Не дивлячись на всі негаразди та виклики, жителі Луганської та Донецької областей не втрачають надії у світле майбутнє, та крок за кроком працюють над розвитком свого рідного краю. Нажаль, інформація про це не так часто з’являється у широкому медіа просторі. 

Культура є головним показником розвиненого суспільства. Саме по рівню розвитку культури можна визначити реальний стан контексту у якому «живе» та чи інша громада, але, насправді, новини про культурне життя Донбасу зустрічаються у інформаційному просторі найрідше. Але, наразі цілком можливо отримати актуальну інформацію про сучасне культурне життя далекого сходу на 75 друкованих сторінках журналу «+/- нескінченність». Хоча, поки-що історії зі сторінок журналу географічно розташовані у Луганській області, про Донеччину, на жаль, необхідну інформацію треба шукати самому.

Локальний журнал «+/- нескінченність» ставить перед собою задачу зробити друкований огляд по всім цікавим подіям у культурному та мистецькому житті регіону, розповісти історії людей, які так чи інакше, долучаються до ініціатив у креативних сферах Донбасу, про митців та музикантів регіону та інше. Наразі надруковано тільки 4 промірники, а сам журнал можливо безкоштовно скачати у електронному варіанті. У часи, коли інтернет медіа розвивається дуже широкими кроками, робити журнал про непопулярну у народі тематику виглядає, як старомодна данина шани журналам «неформату», хоча, чи так це?
Журналіст та культурний діяч В’ячеслав Бондаренко через події 2014 року, був змушений разом з сім’єю покинути рідний Луганськ. Наразі, він проживає у Києві, але досі вважає Луганщину своїм домом. Створити свій журнал про Луганщину – давня ідея, яка, нарешті, перейшла в стан активної реалізації. Слава переконаний, що культура Луганщини, не дивлячись на закритість і складну долю області, має достатній потенціал, щоб присвятити йому не один журнал. У березні вийшов перший номер журналу, наразі йде активний збір коштів на друк першого тиражу, але навіщо Україні саме друкований журнал про сучасну культуру Луганської області? Для відповіді на це питання  ми трохи поговорили зі Славою:

«+/- нескінченність»  Навіщо Україні друкований журнал про Луганщину? 1
Вячеслав Бондаренко з першими примірниками журналу

Журнал та Луганщина.

  • Розкажи трохи про журнал, яка його головна ідея, про що ви пишете, і чому саме журнал а не, наприклад, медіа портал?

Це журнал про сучасну культуру та мистецтво, взагалі він називається «+/- нескінченність», і такий підзаголовок : «Локальный журнал о всеобщем». Мається на увазі, звичайно, «п*здець», але, тут у кожного своє «всеобщее», не треба описувати. 

Ми знаємо, що після 14 року дуже багато людей переїхали, але для багатьох, як для мене, наприклад. Луганщина залишається малою батьківщиною. Дуже багато людей цікавляться, що там відбувається, крім того, їм хотілось би долучатися до процесів, які відбуваються у культурному секторі…Тож, головна ідея, це, по-перше, звичайно, як і у всіх ЗМІ інформувати про те, що відбувається, по-друге –  це бути таким інформаційним майданчиком для творчих людей, розповідати про їхні проекти, якісь здобутки та таке інше.

Чому саме журнал, а не інтернет видання? Розумієш, якщо це буде інтернет портал, є така вірогідність, що люди будуть клікати тільки на якісь знайомі назви, прізвища…Наприклад, якщо ми пишемо про режисера театрального, який поставив оперу «Дон Жуан» у Сєвєродонецьку, то щось мені здається, що мало хто з молоді буде читати про це…Навіть  про хлопця з Лондону, який у Сєвєрі зробив рейв вечірку на заводі, прочитають тільки ті, хто був на цьому рейві. А ось коли людина отримує журнал, спочатку сторінки погортає, потім якісь новини прочитає цікаві, розмальовку розмалює, якісь інші забавки…а потім, може, він і прочитає ці лонгріди, статті, інтерв’ю…Таким чином він і долучиться до сучасної культури та мистецтва Луганщини. А може, ще й комусь дасть почитати цей журнал, а може, щось цікаве зробить сам, напише нам…Це така секта. Раніше журнали, у моїй молодості, були «сектообразующими», скажімо так. Тобто, журнали «Птю», «ОМ», «ШО»…ну, якщо людина тобі казала, що вона читає ці журнали, ти вже дуже багато про неї розумів. Ось для цього ми робимо цей журнал. І треба відразу відмітити, що він планується бути безкоштовним, це дуже важливо. Я розумію, якщо ми будемо його продавати, навіть задешево, ніхто не буде купувати, бо молоді, поки-що, звичніше свої гроші інвестувати,  у квитки в кіно, або пиво, ну все нормально з цим, але, поки-що, думаю, що навряд чи хто-небудь буде купляти журнал.

  • Як ти вважаєш, чи потрібен Україні саме друкований журнал про Луганщину? Чи планується розповсюджувати його по іншим країнам?

Здається у 15 чи 16 році, у Києві презентували такий проект, «віртуальний музей Луганського мистецтва та активізму», Ярослав Мінкін його робив з колегами. На цю презентацію прийшло стільки народу…дуже багато, дуже…це була не тільки діаспора Луганська. Це було для мене таке підтвердження, що люди цікавляться. Хоча, напевно, якщо була б презентація не тільки про Луганщину, але, наприклад,  про Хмельниччину, то теж було б багато людей. Україна дуже велика країна, ми, на жаль, не все знаємо, що там у сусідів в регіонах відбувається, тож я впевнений, що зацікавленість буде. Звичайно, розповсюджувати його я планую не тільки по Луганщині, в першу чергу, це будуть міста, в яких найбільша кількість вимушених переселенців, це Харків, Київ, Дніпро та Запоріжжя, якщо я не помиляюсь. Це будуть якісь хаби, арт-майданчики, деякі бібліотеки. Я дуже хочу, щоб кожен примірник журналу потрапив до людей, яким він цікавий. Ну а про інші країни я не знаю поки що…Ти розумієш, я би дуже хотів, дуже-дуже…навіть коли я готував цей номер, я був у «Чеському Центрі Культури»…Є одна тема, яка не ввійшла у наш журнал, я її планував, але мені були потрібні експерти саме з Чехії…Люди, яких мені порекомендували, на жаль нічого не відповіли. Мене дуже цікавить європейський досвід з питань сучасної культури та мистецтва…Тож, я сподіваюсь, якщо журнал буде виходити далі, ми зможемо вибудувати, таку співпрацю з Європою.

  • Чому для тебе важливо писати саме про Луганську область і чому Донецька область так мало фігурує у журналі?

Тому що я, як мені здається,  добре знаю саме Луганську область. Ти розумієш, Луганщина, дуже, така, не маленька…Наприклад, Ізраїль, він має площу меншу, ніж Луганська область. Або острів Ямайка…Я якось дивився площу держав у Вікіпедї, і Луганщина вона така, як країнка маленька…Не дуже велика, але не дуже маленька. Так чому така територія не може мати свій регіональний журнал про культуру? Як мені здається, такі журнали мають бути всюди, ми всі різні…Мені було б дуже цікаво дізнатись про Харківську, Сумську область, почитати про щось, що мені невідомо. Не всі, хто мешкають на Луганщині, знають своїх, так би мовити, «однодумців», або людей, які роблять щось круте. Тому, мені здається, краще писати про Луганщину, ніж про весь Донбас, неможливо, як кажуть, «впихнуть невпихуемое». Звичайно, про Донецьку область теж буде, але фокусуємось ми саме на Луганській. Необхідно відразу відмітити, що ми не будемо, як та кілька, у власному соку варитись, та розповідати не тільки Луганчанам про Луганчан. Це будуть персоналії цікаві, митці, проекти, досвід яких можливо перейняти на Луганщині.

Почнемо з Луганщині. Можливо, потім і про Донеччину будемо писати та розповсюджувати. Але поки що треба ставити перед собою цілі, які можливо досягнути, працювати на дві області – то це й збільшення тиражу, ускладнення логістики, пошук тем, журналістів…  

  • Не боїшся ти, що історії про Луганщину швидко закінчаться?

Ні! Не боюсь. Спочатку боявся, думав, що треба робити один номер в квартал, потім почав робити перший номер, а там в голові вже другий, і я подумав, що вже є ідеї і для третього, і четвертого…І це теми  як з минулого, так і сучасного, а скільки ще тем буде у майбутньому? Тому я зовсім не боюсь, що теми закінчаться…В планах випускати один номер раз в два місяця. Але в нас немає коштів і дуже мала редакція…Але, якщо закінчаться історії на Луганщині, то там ще Донеччина є…це я жартую.

Ну так, є…І паралелі і перпендикуляри, все є. Ну, слухай, це теж історія…Маня Ромашкіна, це моя подруга, можна сказати, що ми починали разом, коли в неї виникла ідея арт-резиденції, вона шукала назву, спитала мене, чи можна, щоб це був «+/-», бо вже були виставки, люди вже якось знали…Ну і я сказав, добре, згодом, вона зареєструвала громадську організацію…Але, на жаль, ми зараз не часто спілкуємось, Маня робить рейви, а я роблю журнал, співпраці якось немає, тішить те, що ми робимо одну справу, та сподіваюсь на те, що співпраця налагодиться.

Ідеї та сенси

  • Як з’явилась ідея створити свій журнал?

Я зрозумів, що хочу жити у світі, де люди читають такі журнали, один одному передають з рук в кури і кажуть: «ось, дивись, ти читав, тут інтерв’ю класне? А ось тут огляд фільмів, або альбомів»…щось гарне таке. Ну і я вбив собі в голову, що це необхідно робити, і почав працювати, спочатку сам писав матеріали. Ну, звичайно, спочатку концепцію описав, щоб самому було зрозуміло, що я саме хочу від себе…Потім, почав малювати макет, рубрикацію. Та шукати того, хто мені це все зверстає…При бюджеті в +/- 0, це завдання таке, складне дуже, бо всі працюють, у всіх немає часу…Але журнал немаленький, 75 сторінок, я розумію, що обсяг роботи великий, тому і часу треба приділити багато, при тому, що я хочу, щоб було щось таке, чудернацьке, іноді…І я знайшов таку людину, це Ярослав Шабалін, він теж з Луганська, ми дуже давно знайомі. В нього на той час не було роботи, тож він волонтером вписався, але я дуже сподіваюсь, що ми надалі будемо співпрацювати, бо він дуже класний дизайнер і верстальник.

  • Як треба  розуміти “+/- нескінченність”? Розкажи чому саме таку назву обрали?

Це дуже довга історія… по-перше, мені сподобалось, як це буде схематично виглядати…ну в нас це виглядає як 3 знаки…крім того, це такий оксиморон, не може бути плюс мінус нескінченності, це всім зрозуміло, але воно є, це щось таке, незвичайне. По-друге… у 2010 році я робив виставку сучасного мистецтва у Луганську, це була перша така виставка, масштабна, Open Air у вересні, у Луганську. На той час, не було галереї сучасного мистецтва, та й зараз немає…хоча минуло вже шість років, може вже є якась, галерея сучасного ЛНР мистецтва…Ось, я робив цю виставку і вона мала назву «+/- 15». Така назва була, бо саме остання така виставка була приблизно 15 років назад, десь у 1995,  наскільки я пам’ятав, теж така  Open Air виставка сучасного мистецтва, ну, та той час сучасного. Та саме 15 митців мало взяти участь у виставці, як мінімум, я пам’ятаю, що на афіші було 15 прізвищ та імен. Ось, на наступний рік ми вже робили виставку під назвою «+/-16», потім 17, а потім  почалась війна, напевно, остання виставка у Луганську була у 2014 році, у такому арт-хабі «Десятий цех». Та ще у 2014 році у нас була своя локація на «Гоголь Фест» у Києві, але вже мала назву «+/- Луганськ»…Тобто цей «+/-» за нами якось закріпився…Мені дуже подобається це сполучення, плюса та мінуса, бо, як відомо, плюс на мінус дає енергію. «+/- нескінченність», це така кількість творчих людей, ідей, які мають розміститись під нашою обкладинкою.

«+/- нескінченність»  Навіщо Україні друкований журнал про Луганщину? 2
Фото з виставки “+/- Луганськ” на фестивалі “Гогольфест”
  • Розкажи про свій досвід у журналістиці.

Ой, слухай, ну…Дуже я не люблю ці біографії розповідати…ну, він є, цей досвід. У 1995 році поступив у Луганську, на перший набір. Почав писати навіть раніше, ще з 1993, у газету «Молодёжные Новости»…Саме це й мій досвід. З 2000 року почав працювати, як журналіст, потім – як редактор, потім –  як головний редактор…Був редактором декількох видань, тобто досвід є. Але, щось мені вже не приносить задоволення працювати у редакціях, не те, щоб я працював у всіх, але я бачу, що відбувається, тож вирішив зробити своє власне ЗМІ, поки що, я сподіваюсь, що це потрібно не тільки мені. Але не тільки я тут над журналом працюю, я ж тут не єдиний професіонал. Всі, хто працюють над журналом, мають дуже багатий досвід, як у дизайні, верстці…Та всі ці люди, так або інакше мають відношення до Луганську, хтось проживає у Луганській області, хтось на непідконтрольній території, хтось у Києві, або інших містах, але всі мають відношення як до Луганщини, так і до культури та журналістики.

Робочі процеси 

  • Наскільки велика команда?

Таке питання, складне…Ось цей журнал, який зроблений, він є у електронному форматі і навіть надруковано 4 екземпляри…ось цей журнал робили 3 людини. Це я, верстальник та літературний редактор, декілька матеріалів писали журналісти на замовлення моє, але десь 75% статей мої…Дуже багато людей долучалось на різних етапах, хтось допомагав верстати, але не було часу  завершити, хтось надав свій офіс нам під редакцію, хтось, ще щось робив…А так, дві людини постійно працюють, та літредактор вичитує, потім, коли все готово.  По суті, цей номер вже третій…ні, другий, бо…хоча, ні, третій, слухай, тут важко порахувати, бо спочатку ми зробили один номер, потім другий, потім, ми другий номер переробили і вийшов третій номер. Перші номери, вони, я б сказав, «чорнові», по суті, номер один, але як я казав раніше, долучались люди на різних етапах, в тому числі журналісти з Сєвєродонецька, навіть з територій непідконтрольних, окупованих, як на мене, це дуже круто.

  • Чому журнал має бути саме друкованим? Та як ви шукаєте фінансування? Подавались на гранти, чи краудфандинг?

Так, ми шукали фінансування, в першу чергу –  гранти. У минулому році я 4 рази подавався і жодного разу нічого не отримав, тільки загубив дуже багато часу, та прийшлось переробляти перший номер, бо інформація була вже застаріла, щось зовсім випало, щось зовсім переписали, повністю змінилась верстка, тож ці очікування відповідей від грантодавців дуже багато часу у нас забрали. Залишився для нас тільки шлях краудфандингу. Спочатку, я думав подаватись на «Спільнокошт», або, щось таке інше, дуже багато платформ…Але, на багатьох таких краудфандинг платформах ти отримуєш суму тільки коли збереш її повністю , а якщо не зібрав повністю, відсоток, який утримує платформа, зростає. Так, як я розумію, що сума, яку ми збиремо, буде не дуже велика,  кожна копійка цінна, тому я вирішив цей збір коштів провести у Facebook. Я порадився з людьми, які вже займалися краудфандингом, та зрозумів, що все одно на першому етапі, а ми саме на ньому, необхідно свій проект у соцмережах розповсюджувати. «Спільнокошт» трохи ускладнює цей момент. Тож, наразі я веду збір грошей через Facebook, розповідаю про наш проект. Журнал вже є у відкритому доступі, кожен може його скачати, прочитати, безкоштовно, можна навіть викладати його кудись, залишати посилання… Але, це саме про електронний варіант, та я зараз розумію, що читають його тільки ті, хто в темі. Я дуже сподіваюсь, що під кінець карантину, ми зможемо зібрати якусь суму, зараз це вісім з половиною тисяч, не багато відносно суми на тираж, який ми хотіли, це 50 000 гривень на 3000 екземплярів. Сподіваюсь, що коли буде перший тираж,  далі може буде і легше, як мінімум, карантин закінчиться, наразі людям може на хліб не вистачати або на квартиру, що там говорити  про якісь там журнал, але я сподіваюсь, що після першого тиражу буде полегше, якщо ні, то тоді, на жаль, мені нічого не залишається, як  поки що залишити цю ідею, але дуже не хочу цього.

  • Які труднощі заважають створенню нового випуску? 

Ха! Ну…Відсутність грошей…Це майже єдина наша проблема. Ти розумієш, дуже багато ідей, дуже багато тем…Але підтримує зараз не те, що з’явились якісь уже гроші, а те, що я бачу –  це потрібно…Коли я читаю відгуки, мені стає ну дуже радісно, я розумію, що це «воно». Але я декілька разів бачив, що коли діляться посиланням на електронний журнал, кажуть типу: «Ні. Я почекаю друкований». Та і я розумію, що він вже трішечки застаріє, його в січні зробили повністю…Дуже сподіваюсь, що після карантину ми його надрукуємо, ще треба буде його на Луганщину привезти і там розповсюдити, але на цьому етапі найскладніше зібрати кошти, потім, можливо, будуть інші виклики…Ну, ще є одна проблема, бо наразі я майже всім займаюсь один…Ну, розповсюдженням посилань, робота в соцмережах…Якось не хочу когось напрягти зайвий раз, якось незручно, хоча, люди іноді самі хочуть допомогти…Велика їм за це дяка.

  • Чи є партнери, які допомагають у роботі? Які плани по розвитку проекту?

Ось коли ми почали робити цей остаточний варіант, у той час був майже дедлайн подачі заявок на  УКФ. Тоді я звернувся до свого давнього друга, з яким я навчався саме в журналістиці, Артема Соколенко з пропозицією разом написати цей проект, у нього своя піар- агенція, «Красні» називається. Він зацікавився, але ми її так і не написали, на жаль, але він надав свій офіс під редакцію, ми там два тижні працювали, робили з нуля номер, він надрукував за свої кошти 4 екземпляри  цього журналу. Дуже підтримував, і я сподіваюсь, що ми надалі будемо співпрацювати…В нього є пара ідей як зібрати необхідні кошти…Крім журналу, ми хочемо робити такий «промоушен» цікавий, тобто, кожен номер, в ідеалі, ми будемо супроводжувати подією, тобто, це може бути якийсь концерт або створення арт-об’єкту, або, наприклад, етно експедиція…це цікаво, але треба зібрати додаткові кошти…

«+/- нескінченність»  Навіщо Україні друкований журнал про Луганщину? 3
Ярослав Шабалін з першими друкованими примірниками журналу

Зараз партнерів у нас не дуже багато, ми дуже сподіваємось, що в майбутньому їх буде більше, ми готові розглянути будь-які пропозиції, але не від якоїсь політичної сили….

Ще можу доповнити, що всі ці події, про які я казав, вони будуть прив’язані до теми номеру журналу. Тобто, у кожного номері журналу буде своя центральна тема, і ось ці проекти, які ми плануємо, будуть ілюструвати матеріали з журналу, вже у реальному житті. Я не буду зараз розповідати, які саме ми плануємо події, але можу сказати, що буде дуже цікаво.

  • Як можна допомогти журналу?

Та як?…Дуже багато чим можна допомогти…Ну, по-перше, це навіть не гроші, хоча, гроші –  це дуже-дуже важливо, але, ще дуже- дуже-дуже важливіше –  це розповсюдження цього журналу. Якщо, наприклад, ви його скачали, а я дуже сподіваюсь, що після цього матеріалу ви це зробите і вам він сподобається, то, будь-ласка, у себе на сторіноньці  наше посилання розмістить, ну і там друзям порадите почитати…По-друге,  це, звичайно, гроші. Якщо у вас там є бізнес, то ми можемо його прорекламувати, якщо це не буде нашим принципам життєвим суперечити…Це  ніякого алкоголю, тютюну, або азартних ігор, це все ж журнал для молоді…По-третє, нам можна допомогти ідеями. Якщо у вас є теми, якщо ви робите  щось цікаве, або знаєте когось талановитого, але скромного, то пишіть нам у редакцію, розповідайте про себе. Крім того, якщо ви вже прочитали, нам буде дуже приємно, якщо ви напишете нам, та скажете, що ми молодці.

За цим посиланням ви можете скачати журнал: http://surl.li/bgcy
Слідкувати за проектом, та підтримати його, ви зможете через групу у Facebook: https://www.facebook.com/PlusMinusBeskonechnost
Якщо, є ідеї, теми або зауваження, пишіть сюди: https://www.facebook.com/slava.bo1

Продезинфікувати руки - продизайнерувати маску

Продезінфікувати руки – продизайнерувати маску

Для багатьох маски стали сьогодні не лише захисними “знаряддями” проти вірусу, але й ще одним аксесуаром, що доповнює стиль. Звичайно, нам не варто таким “модним” чином нехтувати наслідками та серйозністю пандемії. Проте, поки ми не бачимо крізь маску посмішки один одного, можливо, ми зможемо побачити щось інше? 

Часом ми носимо одяг, щоб самовиразитися. Аксесуари – не виключення. Forbes виділив 20 креативних масок зі всього світу, серед яких (хочеться трохи з гордістю це сказати) є наша українська дизайнерка – Юлія Крос.

https://www.instagram.com/p/B-xRRe6JyUU/

У своєму інстаграмі Юлія, відкриваючи нову колекцію SAVE AROUND, повідомляє, що це все – не просто заклик, але філософія сьогодення. Дизайнерка стверджує, що маски були створені на чисельні прохання клієнтів бренду. Вони виготовлені з італійського щільного котону та екошкіри, в стриманому та мінімалістичному стилі бренду Yulia Kros. Для оздоблення використано металеву блискавку і фатин. Дізнатися ціну та замовити собі таку маску можна в інстаграмі Юлії.

https://www.instagram.com/p/B-CDW7Fp_bt/

Хитромудро оздоблені модні маски можуть здатися не найкращим практичним варіантом. Проте, для Voravaj Bangkok “мода – це життя”. Дизайнер Воравай експериментував із масками ще до спалаху епідемії, оскільки в Бангкоці, столиці Таїланду, було сильно забруднене повітря. Тоді маски стали частиною повсякденного гардероба. Так, одного разу, Воравай побачив жінку в гарній сукні та медичній масці, і цей момент перевернув його бачення речей. “Її стиль навіював такий контраст, і це стало моєю точкою відліку”. 

На оздоблення кожної маски з кристалами дизайнер витрачає від 36 до 84 годин. Такі маски не призначені для продажу. Воравай прагне, аби інші люди також надихалися світом навколо і змогли відкрити в собі креативність упродовж ізоляції.

Дизайнер Келсі Гарнер створює маски для обличчя з веселих тканин із метеликами, полуницями та коров’ячими плямками, тоді як африканський бренд Zimbowties вірить, що мода може допомогти креаторам Зімбабве об’єднатися та разом створити унікальні маски з відрізків тканин.

https://www.instagram.com/p/B_SuPhoFdP-/?utm_source=ig_embed

Деякі бренди використовують політику “продати одну маску, пожертвувати другу”. Так K.S. Garner з кожних двох куплених масок даруватиме дві наступні робітникам на передовій у лікарнях, а гендерно-нейтральний бренд Colty – ЛГБТ-центрам.

Підемо тепер натхнені шити свої маски? Нехай цей час ізоляції стане для нас можливістю побачити відомі раніше речі по-новому.

Читайте також новину про маски на 3D-принтері від Adidas!

Креативні індустрії Любліна

Креативні індустрії Любліна

Люблін – найбільше місто Східної Польщі, промисловий та культурний центр. Це не Варшава, Вроцлав чи Краків, популярні у туристів. Проте, на досвід Любліна у розвитку культури подивитись цікаво, а може й взяти щось собі на озброєння.

Культура в місті

Місто пропонує мешканцям та туристам мистецькі фестивалі, лекції, кінопокази, майстер-класи, виставки, концерти та вистави. Все, як у всіх, але трохи по-своєму. Люблін може похвалитися і власним кінофестивалем, і проєктами про локальну культуру, і міжнародними польсько-українськими заходами.

Креативні індустрії Любліна
Креативні індустрії Любліна. фото – Аліна Таран

У 2007 році місто вирішило боротися за звання Європейської Столиці Культури 2016. Вважається, що це дало поштовх промоції міста та розвитку мистецького середовища. Видатки на культуру у 2007-2009 роках зросли більш ніж у два рази. Створювались нові установи, такі як Центр міжкультурних творчих ініціатив “Перехрестя” (Ośrodek Międzykulturowych Inicjatyw Twórczych “Rozdroża”) у 2008 чи Майстерні культури (Warsztaty Kultury) у 2009 році. Ці інституції займаються тепер головними мистецькими фестивалями міста: “Ніч культури”, Міжнародний фестиваль найстарших пісень Європи та іншими. 

Звання Європейської Столиці Культури здобув Вроцлав, але Люблін увійшов у п’ятірку, що можна вважати великим успіхом. Причини програшу досить прагматичні: гірша інфраструктура, локалізація, труднощі з доїздом та менша популярність у туристів. Проте, головне не перемога, а участь. Що вона дала?

“Участь в конкурсі вплинула на розвиток культури в місті в той самий спосіб, як і будь-які ініціативи, що спонукають до дискусій та зміни поточного стану речей. Проте, вона не стала вирішальним фактором. Багато ініціатив існувало раніше, як от “Ніч культури” чи “Ягеллонський ярмарок”. Не зважаючи на те, що пройшло багато років, нам вдається утримувати культурне життя міста на високому рівні. Тобто, участь в конкурсі змогла мобілізувати середовище до дій, але не стала головною причиною змін,” – Катажина Пудло з “Майстерні культури”. 

Креативні індустрії Любліна
Креативні індустрії Любліна. Фото – Аліна Таран.

Зараз в Любліні відбуваються сотні культурних подій щороку. Це великі фестивалі під відритим небом, кіно- та театральні фестивалі, концерти, вистави та виставки. Багато подій присвячено релігійній та історичній тематиці, є місце для класичної музики, сучасного мистецтва, літератури та культур різних країн. Місто відкрите до всіх його мешканців та кожному має що запропонувати. 

Хто фінансує?

Основними джерелами фінансування культури в Любліні є гроші з бюджету Уряду Міста чи Маршалка. Додатково, інституції можуть отримувати кошти з міністерських, міських програм, грантів, від приватних осіб, з програм ЄС, від спонсорів та з власної діяльності (продаж квитків, мерчі). 

“Проблемою, в отриманні фінансування проєкту від міста, може стати бюрократія – процес подачі заявок та заповнення документів недостатньо зрозумілий та прозорий, немає чітких вимог,” – каже Йоанна Белзит, засновниця організації tanTHEO

Багаторічним перевіреним фестивалям легше отримати фінансування, ніж новим інноваційним проєктам, але місто охоче підтримує ініціативи, що організовуються локально для певного району. 

Креативні індустрії Любліна 4
Креативні індустрії Любліна. Фото – Аліна Таран

Культурні інституції мають проблеми з тим, щоб самостійно покривати свою діяльність. “У міста така політика, що культура безкоштовна. Мешканці до цього звикли й надають перевагу заходам, де не потрібно платити. Це ставить у скрутне становище митців, бо хоч місто і фінансує культурні проєкти, але з кожним роком все менше,” – Йоанна Белзит. 

Ще проблеми

Через велику кількість заходів – з’являються проблеми з місцями проведення. Любліну не вистачає платформ для кожної ініціативи, тому про зали та локації потрібно домовлятися заздалегідь. Не кожна інституція може похвалитися власним майданчиком для подій. 

Ще однією проблемою є те, що в місті існує велика кількість організацій, які роблять подібні заходи. Вони починають конкурувати між собою, замість того, щоб співпрацювати. 

І що з того?

Досвід Любліна показує, що культура може розвиватися не лише в столицях. Проте, її треба підтримувати та поширювати. Важливо пояснити цінність мистецьких заходів для мешканців міста та створити хорошу комунікаційну стратегію. Потрібно будувати майданчики для митців та ініціювати дискусії. Мистецтво має вийти з музеїв, де “не можна фотографувати”, на вулиці та зацікавлювати навіть тих, хто не висловлює в ньому потреби. Головне не боятися викликів та не здаватися.

Читайте ще Креативні індустрії – радикальні зміни
а також Як заробляють на ідеях? Джон Хокінз

Креативні Індустрії

Креативні індустрії – радикальні зміни

В українській культурі не щороку відбуваються кардинальні зміни. Робимо огляд змін та порівнюємо креативні індустрії в Україні та світі.

  • Перша хвиля — це так званий істо­ричний авангардизм 1910-1930 роки
  • Друга хвиля — творчість поетів діаспори повоєнної доби та шістдесятники
  • Третя хвиля — це так звана «нова хвиля», постмодернізм — відродження авангардизму в кінці 1980-х — на початку 1990-х років

Далі здобуття незалежності, трансформація культури від самовираження до креативних індустрій для більшої інтеграції в світову економіку.

Розбираємось у виникненні поняття креативних індустрій 

Культурні індустрії та креативне підприємництво – це відносно нові поняття в українському контексті, проте не нові явища (визначення “культурні індустрії” запровадили Адорно та Горкгаймер у своїй “Діалектиці просвітництва” 1947 року).

У визначенні ЮНЕСКО цей термін застосовується в тих галузях, які поєднують у собі створення, виробництво та комерціалізацію змістів, які є нематеріальними і мають культурний характер.

Ці змісти, як правило, захищені авторським правом, і можуть приймати форму товару або послуги. Залежно від контексту, культурні індустрії також можуть називатися креативними індустріями, або на економічному жаргоні “галузями майбутнього“.

Словосполучення “креативні індустрії” не випадково вживається у множині. Це не єдина галузь.

Галузі культурних індустрій (архітектура, мода, образотворче мистецтво, кінематограф, видавнича справа і т. д.) мають різні можливості заробляти гроші, різну економічну логіку і динаміку розвитку.

З точки зору форм бізнесу, креативні індустрії засновані на пріоритеті малих і середніх підприємств, що виробляють творчі продукти та послуги. У той же час, це місцеві виробництва, орієнтовані на пошук виходу на глобальні ринки в умовах постіндустріальної економіки.

Результат пошуку зображень за запитом creative industries

Культурні індустрії – це унікальний сектор економіки, який виник внаслідок поширення масової комунікації та глобалізму.

Принципової різниці між визначеннями “культурні індустрії” (cultural industries) і творчі, креативні індустрії (creative industries) немає. Часто ці терміни вживаються як синоніми, але в деяких дослідженнях культурні індустрії виділяються в окремий сектор творчих індустрій. Останнє поняття є більш широким і універсальним.

На теренах колишнього СРСР креативні індустрії часто перекладають як “творчі індустрії”, намагаючись, таким чином, “укоренити” це поняття в рідній мові.

У Великобританії сектор культурного підприємництва в 1998 році офіційно був переданий у підпорядкування Департаменту культури, медіа і спорту (DCMS) уряду.

Традиційне визначення творчих індустрій, на яке спирається сьогодні більшість дослідників і фахівців з міському розвитку, було сформульовано так:

“Творчі індустрії – це діяльність, в основі якої лежить індивідуальний творчий принцип, навик або талант і яке несе в собі потенціал створення доданої вартості і робочих місць шляхом виробництва і експлуатації інтелектуальної власності”.

В Україні це поняття отримало нове  дихання в 2014 роках, коли групи культурних активістів та спеціалістів почали шукати можливості перезапуску культури в реаліях того часу, і одним із знаменитих  були Конгрес Активістів Культури та інші експертні спільноти, які перетворились в РПР Культура.

Конгрес активістів культури – недержавна організація митців та арт-менеджерів, що виникла як альтернатива Міністерству Культури. Конгрес діє з травня 2014 року, і його основна мета – пошук ресурсів для втілення соціально-мистецьких проектів, розповідала одна із засновників проекту кінопродюсер Олена Правило.

Робота Конгресу була спрямована також і на законодавство, а окрім «Нового Донбасу» Конгрес активістів культури готував також проекти, пов’язані з дизайном та цирковою галуззю.

На 2014 рік  в Україні не приділялось  до­статньої уваги становленню культури та креативних індустрій. Було відсутнє розу­міння значущості культурних та креативних індустрій (ККІ) на всіх рівнях влади та, від­повідно, нормативно-правове забезпечен­ня цього сектору економіки.

За інерцією з радянських часів чинне законодавство регулювало тільки дер­жавний культурний сектор, таким чином, «виключаючи» з відносин з державою недер­жавний сектор та бізнес з усією різноманіт­ністю культурних практик, які не вписуються в жорстку унормовану систему «культурних галузей». Навіть створення Українського куль­турного фонду не розв’язало швидко цих проблем.

Культурна сфера переобтяжена застарі­лою інфраструктурою, яка з кожним роком все більше недофінансовується та не мо­дернізується і тому втрачає спроможність надавати якісні послуги. Неефективність бюджетних витрат на культурні призначен­ня та низький рівень витрат на культуру в мінімальному споживчому кошику призво­дять до нівелювання її ідеологічної, про­світницької та інноваційної ролі. Водночас поточне фінансування несправедливе та не відповідає її доданій вартості. Досі не вирішені проблеми з охороною авторських та суміжних прав, а внаслідок проблем в культурно-мистець­кій освіті громадяни недостатньо володіють навичками, які формуються в культурному полі. Рівень культурної компетентності та культурних практик українців значно ниж­чий, ніж у мешканців європейських країн.

Попри всі зусилля та світові тренди Культура в Україні так і не стала загальнонаціональним пріоритетом. 

Про це розповіли експерти Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) на круглому столі, який відбувся 27 листопада 2019 року в Києві. У своєму дослідженні «Економічна привабливість української культури» (за підтримки Українського культурного фонду) експерти розглянули сферу культури та креативних індустрій (ККІ), як одну із галузей економіки. Вони проаналізували основні характеристики розвитку культури та її окремих підгалузей, законодавство та стратегічні документи, міжнародний досвід, джерела фінансування та інструменти державної підтримки.

УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА В МІЖНАРОДНОМУ ВИМІРІ

Для популяризації української культури у світі потрібно розробляти впізнавані бренди. Такі персонажі, як вікінги, ковбої чи ніндзя асоціюються з певними країнами. Про них знімають фільми і анімовані серіали, виробляють товари, а дизайнери створюють лінії одягу. Для України такими персонажами-брендами могли б бути козаки чи мавка. Серед рекомендацій учасників дослідження – участь у культурних проектах міжнародного рівня. Культурна політика має бути чутливою до мовного питання і до мульти національності українського народу.

Результат пошуку зображень за запитом ukraine now
Проте ми вітаємо, що бренд країни з експертизою маркетингових та стратегічних комунікацій для розуміння в світі було розроблено

Зростання попиту на культурні продукти обмежує, що несприятлива економічній ситуації в Україні змушує частину споживачів економити на культурних продуктах. Збільшується і пропозиція культурних продуктів. Особливо часто спостерігають зростання секторів книговидання, а також музичних фестивалів. Тоді як у цілому сфера культури оцінюється респондентами як неприваблива економічно, окремі сфери, такі як видання підручників чи дитячої літератури, які сьогодні в Україні приносять порівняно невеликий прибуток.

Через брак культурної інфраструктури: книгарень, кінотеатрів, бібліотек – багато культурних продуктів і заходів залишаються недоступними для мешканців невеликих населених пунктів. Однією з причин цього називають те, що сфера культури не входить до пріоритетів місцевих громад і органів місцевого самоврядування. Погіршує ситуацію і низька якість дорожньої інфраструктури і транспортного сполучення – до регіонів не завжди легко доїхати.

Останнім часом держава почала приділяти культурі більше уваги, ніж у попередні роки після здобуття незалежності. Позитивне те, що створення інституцій для реалізації державної політики, тобто спеціальних агентств на зразок Інституту книги чи Державного агентства України з питань кіно. Респонденти переважно погоджуються, що держава повинна брати на себе фінансування певної частки сектору культури. Як правило, вони рекомендують спрямовувати державну підтримку для продуктів та ініціатив, важливих з точки зору їхньої культурної цінності чи національної ідентичності, а також таких, що містять інновації чи експериментальний підхід.

У теперішньому підході держави до відбору проєктів для підтримки респонденти зазначають як позитивні аспекти – такі як оцінка проєктів незалежними експертами – так і деякі недоліки, наприклад те, що фінансування отримують фільми, неуспішні в прокаті.
Позитивний досвід інших країн може слугувати Україні прикладом того, як удосконалити законодавство у сфері культури, відновлювати історичні пам’ятки, перетворювати бібліотеки на сучасні інформаційні хаби, визначати стратегічні пріоритети у сфері культури та проводити політику в цій сфері на місцевому рівні. Потенціал української культури вбачають у багатій культурній спадщині, у перетині культури, технологій та в талантах людей, які мають бажання вчитися.

Як розвиваються креативні індустрії?

Де народжується український культурний продукт

Мистецтво, спорт, розваги та відпочинок забезпечують лише 0,7% (17 млрд грн) валової доданої вартості України.

Внесок окремих областей та міст – дуже різний. Одне місто Київ забезпечує більше третини доданої вартості сектору культури. Харківська, Львівська та Дніпропетровська області – три найбільші (після Києва) виробники українського культурного продукту. Трішки позаду Одеська, Донецька та Київська області.

Якщо говорити про продуктивність (додану вартість на душу населення), то в топі бачимо інші регіони. Наприклад, Миколаївська та Полтавська області за цим показником випереджають Дніпропетровську, Львівську та Одеську області.

Загалом найпродуктивнішими є:

  1. місто Київ (2264 грн/особу)
  2. Харківська область (449 грн/особу)
  3. Київська область (383 грн/особу)
  4. Миколаївська область (347 грн/особу)
  5. Полтавська область (344 грн/особу)
  6. Львівська область (342 грн/особу)
  7. Одеська область (321 грн/особу)
  8. Дніпропетровська область (287 грн/особу)
  9. Черкаська область (283 грн/особу)
  10. Запорізька область (273 грн/особу)

Найменше культурного продукту виробляє Чернівецька та Кіровоградська області. Вони також мають одні із найнижчих показників продуктивності у цій сфері (195 та 197 грн/особу відповідно).

Що ми маємо на сьогоднішній день від держави?

Уряд  ухвалив проект розпорядження «Про затвердження видів економічної діяльності, які належать до креативних індустрій».

Документом визначено перелік видів економічної діяльності, які належать до креативних індустрій, відповідно до Національного класифікатора України. Перелік охоплює види економічної діяльності у сфері креативних індустрій на етапі створення креативного продукту у таких секторах: візуальне, сценічне, аудіальне, аудіовізуальне мистецтво; дизайн; література і видавнича діяльність; нові медіа та ІТ; архітектура й урбаністика; реклама, маркетинг і PR; бібліотеки, архіви та музеї; народні художні промисли.

Застосування переліку дасть змогу ідентифікувати креативні індустрії у структурі української економіки і створить передумови для отримання статистичної інформації щодо стану креативних індустрій. Оскільки креативні індустрії мають позитивний вплив на економіку, соціальну інтеграцію, гуманітарну сферу, використання переліку уможливить кількісне та якісне розуміння щодо  внеску креативних індустрій у ВВП, працевлаштування, підприємницьку діяльність, децентралізацію, культурні та освітні процеси.

Важливо, що це відбулось, бо тепер є юридичні інструменти і напрямок до монетизації своєї творчості, ставання талановитими і цікавішими, групування учасників креативних індустрій для розробки більш якісних умов розвитку.

Треба лише діяти та ставати на крок вперед до своєї мрії. Можливостей багато і лише ось декілька з них:

House of Europe (“Дім Європи”) — нова програма, що фінансується Європейським Союзом, створена з метою підтримки професійного та творчого обміну між українцями та їхніми колегами в країнах ЄС.

Програма фокусується на культурі та креативному секторі, освіті, медицині, соціальному підприємництві, медіа та роботі з молоддю

«Креативна Європа» – це програма Європейського Союзу, спрямована на підтримку культурного, креативного та аудіовізуального секторів. З 2014 до 2020 року на підтримку європейських проектів, що дають можливість подорожувати, охоплювати нові аудиторії, обмінюватися практичними навичками та вдосконалюватися, планується виділити 1,46 мільярда євро.

Український Культурний Фонд

І це лише маленька частина теперішніх та майбутніх можливостей.

А більше буде, коли культурний сектор завдяки грантовим традаціям перетвориться в активний сектор з можливостями саморозвитку і самофінансування, що здатний завдяки креативному підприємництву створювати нові конкурентні культурні та креативні продукти.

Читайте ще Як заробляють на ідеях? Джон Хокінз
а також Кароліна Квінтана з ООН про світові тренди креативної економіки

Destroyed Museum

В Харкові обвалився балкон в Художньому музеї

18 лютого в Харкові в центрі міста обвалився балкон другого поверху одного з корпусів Художнього музею. Сталося на перехресті вулиць Жон Мироносиць і Чернишевської.

Комісія управлінням культури повинна вирішити, що робити з будівлею. Є два варіанти вирішення: або зрізати залишки балкону і відбудувати новий, або демонтувати і відмовитися від відновлення.

«Там було застереження: обмежувальна стрічка. Слава Богу, ніхто не постраждав » – каже директорка музею Валентина Мизгіна.

Особняк, в якому нині знаходиться Харківський художній музей, збудовано за проектом архітектора Олексія Миколайовича Бекетова. Це пам’ятник  історії і культури, зареєстрований за рішенням Харківського облвиконкому за № 334 від 30.04.1980 під охоронним номером № 139.

Хто відповідальний за руйнування пам’ятки і як будівлю довели до такого стану?

Ми подивились, як виглядає місце аварії зараз.

Обвал в Харківському Художньому Музеї
Обвал в Харківському Художньому Музеї
Обвал в Харківському Художньому Музеї
Обвал в Харківському Художньому Музеї
В Харкові обвалився балкон в Художньому музеї 5
Обвал в Харківському Художньому Музеї
Обвал в Харківському Художньому Музеї
Обвал в Харківському Художньому Музеї
Обвал в Харківському Художньому Музеї
Обвал в Харківському Художньому Музеї
В Харкові обвалився балкон в Художньому музеї 6
Обвал в Харківському Художньому Музеї

Чому архітектурна пам’ятка та музей національного рівня доведені до такого стану, які державні службовці мають бути відповідальні за такий стан об’єкту інформація недоступна.

Ми писали про те, як культурній спадщині вижити в такому місті як Харків, та взагалі про дивний напрям розвитку міста, як і якість архітектурних та містобудівних рішень.

COMICCON в Україні

Фестивалі, на яких ти можеш затусити в 2020

Ми знаємо, що ви полюбляєте відвідувати активні та веселі заходи. Рік лише почався і з ним дуже багато яскравих фестевалей – чекають попереду. Ми проаналізували, куди б хотіли поїхати редакцією і вам радимо такі заходи. 

Craft Beer & Vinyl Music Festival #7

Фестивалі, на яких ти можеш затусити в 2020 7
craftandvinyl.fest

 

ЩО? Міжнародний фестиваль крафтового пива та вінілової музики запрошує вас послухати атмосферні композиції, посмакувати різними сортами пива і просто насолодитися приємним часом весняними днями. 

ДЕ? місто Львів

КОЛИ?  1-3 травня 2020

ЯК? Зареєструватися на подію можна в фейсбуці 

Kyiv Comic Con 

Kyiv Comic Con
Kyiv Comic Con

ЩО? Перша столична конвенція популярної культури, що відбуватиметься в Києві вже вп’яте. На фестивалі проходять презентації нових фільмів, ігор та коміксів.

«Запрошуємо відвідати цікаві лекції та майстер-класи від найкращих фахівців у галузях коміксів, кіно та літератури, пограти у найпопулярніші відеоігри та настолки, кайфанути від видовищного косплей-дефіле, а також прогулятися найбільшим в Україні тематичним маркетом. Долучайтеся, адже популярна культура – це круто, весело і драйвово!»

ДЕ? місто Київ

КОЛИ? 16-17 травня 2020

ЯК? придбати квитки можна за посиланням  https://kyivcomiccon.ticketforevent.com/

HOLIFEST – фестиваль фарб

Фестивалі, на яких ти можеш затусити в 2020 8
Фестиваль фарб Холі


ЩО? Багато наших співвітчизників, побувавши в Індії і суміжних країнах, дізналися і полюбили це свято весни і яскравих фарб. Традиційно на HoliFest відбуваються масові гуляння, обсипання фарбами з трав і натуральних барвників (Гула) і обливання водою. 

HoliFest має також інші активності в своїй програмі: боді-арт та аніматори для дітей, виступи та майстер-класи з індійського танцю, надування великих мильних бульбашок, безліч смакоти і комфортні місця для спокійного відпочинку і дітей, сувеніри, конкурси, музика і багато інших сюрпризів. 

ДЕ? Київ

КОЛИ? 31 травня 2020

ЯК? квитки можна придбати тут https://holi2020.ticketforevent.com

Wiz-Art Film Festival 

Фестивалі, на яких ти можеш затусити в 2020 9
Wiz-Art Film Festival

 

ЩО? Wiz-Art Film Festival – міжнародний фестиваль короткометражок і також організація, що займається розвитком кіно в Україні та Львові, об’єднює в собі проактивних і діяльних митців-кіноагентів. Існує з 2008 року. 

Цей фестиваль ви можете не лише відвідати, але й стати його частинкою, подавши заяву на участь зі своєю роботою у встановлений термін на сайті https://filmfreeway.com/lisff

Wiz-Art Film Festival зможе вам подарувати можливість провести тиждень із героями фільмів, познайомитися з митцями зі світу кіно і надихнутися творчими хвилями. 

ДЕ? м. Львів

КОЛИ? 15-21 червня 2020

ЯК? ближче до дати на сторінці фейсбук Wiz-Art з’явиться посилання на квитки.

Leopolis Jazz Fest 2020

Фестивалі, на яких ти можеш затусити в 2020 10

ЩО? Leopolis Jazz Fest – міжнародний джазовий фестиваль, який щороку проходить у Львові з 2011. Згідно The Guardian, це один із найкращих фестивалів Європи.

На нього з’їжджаються виконавці джазової музики різних напрямів і національностей, аби зробити літній день музикальним, і запалити затишні вогники теплими ночами.

За традицією на фестивалі працюють три пікнікові зони з вільним доступом, в яких на великих світлодіодних екранах можна подивитися всі концерти головної сцени ім. Едді Рознера. Для гостей фестивалю були організовані майстер класи, численні джеми і кінопокази раритетних відео і джазових фільмів, які щорічно готує корифей українського джазового руху Леонід Гольдштейн 

Щороку на гала-концерті фестивалю у Львові відбувається вручення Міжнародної музичної премії «Leopolis Jazz Music Awards» ім. Едді Рознера («Alfa Jazz Music Awards» до 2017 року).

ДЕ? місто Львів

КОЛИ? 25-29 червня 2020

ЯК? квитки з’являться у продажу у квітні на сайті фестивалю www.leopolisjazz.com

ATLAS WEEKEND’20 

Фестивалі, на яких ти можеш затусити в 2020 11
ATLAS WEEKEND’20

ЩО? Atlas Weekend — наймасштабніший музичний фестиваль України; подія, що поєднує музику, активний відпочинок, освітні та розважальні програми та один із найкращих українських стритфудів. Мета фестивалю — відкривати людям різних уподобань сучасну фестивальну культуру та стирати кордони міст, країн і стереотипів.

Запрошені виконавці 2020 року: TWENTY ONE PILOTS; A$AP ROCKY; ALT-J; WITHIN TEMPTATION; TWO DOOR CINEMA CLUB; METRONOMY; OF MONSTERS AND MEN; ANTHRAX; YUNGBLUD; TOM GRENNAN; PENDULUM DJ-SET;ANNENMAYKANTEREIT та багато інших.

ДЕ? місто Київ

КОЛИ? 7-12.07.2020.

ЯК? квитки можна придбати тут https://atlasweekend.com/tickets

Faine Misto 2020

Фестивалі, на яких ти можеш затусити в 2020 12
Faine Misto


ЩО? Фестиваль “Файне Місто” – це міжнародний музичний фестиваль, який щорічно відбувається поблизу Тернополя. “Файне Місто” є одним з небагатьох українських фестивалів в якому пересікаються практично всі сучасні напрямки музики. Рок, альтернатива, фолк, поп, денс музику на семи сценах фестивалю виконують тільки кращі музичні виконавці та запрошені іноземні артисти, які складають музичну частину фестивальної програми. Фестиваль “Файне Місто” традиційно пройде під лозунгом “Файне Місто” – територія вільних людей”, адже головна мета організаторів – побудувати місто, в якому кожен з відвідувачів хоч і на кілька днів, але зможе, залишивши щоденні проблеми, відчути енергію свободи, шалений драйв життя та зробити свій відпочинок незабутнім. Оголошені виконавці цього року: Beyond the Black, The Black Dahlia Murder, Порнофильмы, Normandie, Lord of the Lost, Cruachan, Gutalax.

ДЕ? місто Тернопіль ( Secret Place ) 

КОЛИ? 30 липня – 2 серпня

ЯК? придбати квитки можна тут https://concert.ua/ru/event/faine-misto

«Ту Стань» 2020 – фестиваль середньовічної культури

Фестивалі, на яких ти можеш затусити в 2020 13

ЩО? Вже багато років поспіль у чарівній місцині Карпат, в підніжжі стародавньої Тустані, наскельної фортеці і митниці ІХ-ХVІ століть, відбувається один з найпотужніжих фестивалів середньовічної культури «Ту Стань!».

Це справжнє дійство, що на три дні абсолютно стирає часові межі і занурює у феєрію легенд! Танці і співи, лицарські бої та справжнісінький нічний штурм Фортеці, ремесла і смачна кухня, духовна територія, воркшопи для дітей і найцікавіші екскурсії. А ще – лазерне шоу і Машина часу – мандрівка в минуле з допомогою доповненої та віртуальної реальності. 

Вирішуйте – будете з лицарями штурмувати Фортецю, випробовувати Машину часу чи просто релаксувати під мелодії давніх пісень, обирайте свій best fest формат і… всі на «Ту Стань! – 2019». Твоя Земля, Твоя Фортеця!

ДЕ? с. Урич, Сколівський район

КОЛИ? 31.07.-2.08.2020.

ЯК? Придбати квитки можна тут https://gastroli.ua/en/tickets/festival-tu-stan/buy

WoodStock Ukraine 2020

Фестивалі, на яких ти можеш затусити в 2020 14
WoodStock Ukraine

 

ЩО? WoodStock – безкоштовний фестиваль рок-музики, що проходить на великій території українських просторів простонеба, присвячений волонтерам, розвитку волонтерського руху в Україні та волонтерам ВБФ «Серце до серця».

На фестивалі можна насолодитися виступами груп із України та Європи, майстер-класами, театральними постановками, медитаціями, чайною церемонією, хатха-йогою, різноманітним фудкортом, спортивними змаганнями, польотами на літаку, стрибками з парашутом і багато іншим.

ДЕ? Щодо місця проведення інформація буде подана пізніше на офіційних сторнках фейсбуку та інстаграму 

КОЛИ? жовтень 2020

ЯК? зареєструватися на фестиваль можна за посиланням https://woodstock.in.ua/reyestratsiya/

ZahidFEST 2020

Фестивалі, на яких ти можеш затусити в 2020 15
ZahidFEST

ЩО? ZahidFEST 2020 – найбільший open-air фестиваль України, який відбувається за містом. Тут можна почути музику на різний смак і насолодитися неймовірною природою, проводячи ночі в палатках під зірковим небом. 

ДЕ? с.Родатичі, Львівська область

КОЛИ? 23-24.08.20

ЯК? квитки можна придбати тут https://zaxidfest.com/en/

Бадерштат – фестиваль українського духу

Фестивалі, на яких ти можеш затусити в 2020 16
Бадерштат – фестиваль українського духу

ЩО? Бандерштат – музичний фестиваль на Волині, що запрошує молодь із усього світу заринутися в атмосферу української музики та культури. Одна з місій Бандерштату – поширення української національної ідеї, цінностей, залучення молоді та допомога їхнім творчим ідеям. 

ДЕ? с. Рованці, м. Луцьк

КОЛИ? 7-9 серпня 2020

ЯК? Перші квитки вже у продажу http://bandershtat.org.ua/kvytky/ 

За останніми новинами та придбанням квитків найкраще слідкувати в соціальних мережах: фейсбук, інстаграм.

SOLOMAFEST

Фестивалі, на яких ти можеш затусити в 2020 17
SOLOMAFEST

ЩО? SOLOMAFEST – музичний фестиваль, що має для себе запальний опис: «концентрація сили, нової і позитивної енергії, яка наповнює і живить це серце наступний рік, змушує не зупинятись і мотивує до руху вперед». Ви вмотивовані? 

ДЕ? Солом’янський район ( від цього, до речі, походить назва фестивалю ☺ ) , місто Київ

КОЛИ? вересень 2020

ЯК? квитки стануть доступні в продажу пізніше. Рекомендуємо слідкувати за спільнотою SOLOMAFEST у фейсбуці.  

Koktebel Jazz Fest

Фестивалі, на яких ти можеш затусити в 2020 18
Koktebel Jazz Fest

ЩО? Jazz Koktebel — щорічний фестиваль переважно джазової музики, що проходив з 2003 року в Коктебелі, на узбережжі Чорного моря, а з 2014 року відбувається у смт Затока і Білгород-Дністровському. 

З 2006 року фестиваль проходить у другій половині вересня, так би званий «оксамитовий» курортний сезон. На минулих фестивалях можна було почути виступи De-Phazz, Stanley Clarke, Billy Cobham, Nino Katamadze, Us3 і інші. Окрім добре відомих виконавців, з 2008 року організатори дали можливість реєструватися молодим групам на фестиваль. Кожен може податися, і найкращі згідно гвизначення суддів братимуть участь у фестивалі.

На дві головні сцени вхід вільний, так щоб публіка могла послухати виступи, сидячи на піску пляжу. Квиток треба придбати, якщо ви хочете мати доступ до додаткових сцен і джем-сесій. 

Koktebel Festival має на меті надихнути вас джазом, що грає в одній банді з морськими хвилями і співом чайок. 

ДЕ? Інформація щодо місця проведення стане відома пізніше у зв’язку його узгодження адміністрацією фестивалю

КОЛИ? 4-7 вересня 2020

ЯК? Квитки мають стати доступні в продажу пізніше. Слідкуйте за останніми новинами Koktebel Fest у Фейсбуці.

27 BookForum 

book forum
book forum

ЩО? Форум Видавців – щорічна культурна подія, де ключове слово – «книга». По меншій мірі, воно вирує на вустах львів’ян, інших українців і іноземців упродовж осіннього тижня.

На Форумі ви можете відчути себе крихітним, адже навколо відбувається стільки подій, і ще більше – на сторінках книжок. На ярмарку у кожного є змога ознайомитися з представленою літературою видавництв із різних міст і дослідити для себе нову. Також на Форумі Видавництв відбуваються презентації книжок, старішого чи новішого видання, зустрічі-автограф із авторами, покази фільмів, музичні виступи, зачитування поезії, вручення винагород. Це ще одна неймовірна нагода зустріти неймовірних людей.

ДЕ? місто Львів

КОЛИ? осінь 2020

ЯК? Слідкуйте за новинами у фейсбуці та інстаграмі.

Бажаємо вам  відірватись по повній та насолодитися заходами. Квитки вже можна придбати за посиланням.

Візуальні тренди 2020 – давайте розбиратись.

Фотобанк Depositphotos випустив щорічні прогнози щодо трендів, які будуть попередньо обговорювати у візуальному контенті у 2020 році. У списку – естетика кіберпанку, мода на приглушенні відтінки і перехід на вертикаль.

Візуальні тренди 2020 - давайте розбиратись. 19

Розширена реальність (XR)

В DEPOSITPHOTOS впевнені, що в 2020 році HORIZON від Facebook та оновлення Oculus Quest інтегрують віртуальну реальність в життєву реальність, і це повпливає на всіх – від того, як ми приймаємо рішення щодо купівель до безпосередньо визуальної культури.

Кіберпанк-естетика

Неонові кольори та антиутопічні мотиви можуть розповсюджуватись на визуальну коммунікацію та в межах цифрової середи, вважають в компанії. Цей тренд не залишає без уваги моду і підштовхує інші праці мистецтва та дизайну для футуристичних аллюзій », – вважають в компанії.

Штучний Інтелект

Штучний інтелект розвивається так швидко, що буде впливати і на візуальну культуру. В основному – завдяки здатності швидко навчатися і виконувати деякі завдання краще людини.

Приклад мистецтва створеного штучним інтелектом

Баухаус

«Стиль Баухауса – це втілення принципу “менше означає більше”.
Він проявляється як в ручній роботі, живописі, архітектурі і типографіці, так і в веб-і графічному дизайні.
Це більше, ніж знайома всім естетика.
У 2020 році Баухаус здатний надихнути і кинути виклик звичному порядку речей.

Бруталізм і цифровий декаданс

Бруталізм знову став в тренді п’ять років тому завдяки увазі до архітектурної тематики в Instagram. Тепер його естетика часто застосовується в веб-і графічному дизайні, щоб виділитися серед відполірованих макетів, зразкових композицій і універсальних художніх рішень.

Приглушені відтінки

М’які палітри стали використовувати для контрасту з яскравими футуристичними фарбами. Приглушені відтінки транслюють витонченість, яка народжується в мінімалізмі, а також підкреслюють баланс між природою і технологіями.

Ілюзії

Оптичні ілюзії або візуальна деформація композиції і типографіки чіпляють сильніше, ніж ідеальна картинка. Відірвати погляд від такого дизайну неможливо – просто тому, що він нестандартний і передбачуваних рамок у нього немає. В
Використовуйте спотворені шрифти і елементи – і аудиторія точно сповільниться, щоб оцінити і зрозуміти задум дизайнера ».

Експерименти з Моушн-графікою

Минулорічний тренд на 3D-анімацію продовжує розвиватися. Надихаючись природними формами, художники створюють анімації з плавними рухам, текучими і розібраними на фрагменти формами.
В результаті виникають роботи з яскравими 3D-елементами, які не піддаються законам гравітації.

ORGANIC MOTION GRAPHICS

Перехід на вертикаль

Ми споживаємо все більше контенту з мобільних пристроїв і тому платформи – а відповідно і творці контенту – стали адаптуватися під вертикальний формат.
Вертикальні публікації отримують на 90% більше переглядів, ніж пости з композицією в портретній орієнтації. У авторів контенту з’являється більше можливостей для експериментів з композицією в портретній орієнтації.

Акцент на деталях

Бренди переходять до демонстрації продуктів крупним планом, щоб акцентувати увагу на якості і підкреслити свою відкритість: «Ця тенденція означає, що буде менше постпродакшену не тільки в рекламі, але і фотографії в цілому.
Використовуйте мінімум ретуші і робіть акцент на деталях, щоб показати суть проекту ».

Детальніше – на інформаційній сторінці від Depositphotos.

ЧОМУ МЕДІА ВІДІГРАЮТЬ ВАЖЛИВУ РОЛЬ У ТВОЇЙ КРЕАТИВНОСТІ

Чому Медіа Відіграють Важливу Роль у Твоїй Креативності

Креативність виникає завдяки вашим талантам.
Проте в моменти неспокою, політичної та економічної нестабільності творчість відкладають на другий план.

Проте Джон Тус, директора BBC World Service пояснює, чому важливо висвітлювати події культури у період політичної та економічної нестабільності.

 

Висвітлення культури та мистецтва у медіа задає напрям публічному дискурсу про майбутнє країни.

В крайнах з традиційним ладом, які стикаються з новими обставинами та постають перед викликами майбутнього, як от Грузія, висвітлення культури у медіа стає особливо важливим і не має значення який саме її сегмент: масова, висока чи низька культура.

???? ???? ???? ???? ???? ???? ???? ???? ???? ???? ????

Головне те, що культура цілком життєздатна і  без економічної чи політичної підтримки. Фактично, культура і є тим осадом, що залишиться від національної ідентичності, якщо відфільтрувати політику.

 

Медіа відіграють надзвичайно важливу роль у розвитку креативних індустрій.

Наприкінці 20 сторіччя все було геть не так.
А от у 1990 році британське урядове дослідження виявило, наскільки важливими є креативні індустрії. Наступні кілька років уряд намагався звикнути до такого стану речей і, нарешті,  міністр фінансів переконався, що сектор креативних індустрій за впливовістю такий само потужний як сектор промисловості і цей факт став проривним.

Нарешті він ввів цю тему у публічний дискурс.
Після того, як розпорядження уряду висвітлювати новини розвитку креативних індустрій у медіа вступило у дію, ті, хто розвивав креативні індустрії у країні отримали відчутний поштовх вгору. Якщо узагальнити, то як тільки поняття креативних індустрій виникло на державному рівні, уряд та медіа набули більшої довіри та суспільного визнання.

Увага до творчих індустрій дає редакторам ЗМІ захоплюючий матеріал для обговорень.

Редактори найрізноманітніших за спрямуванням медіа ресурсів завжди полюють на людський інтерес, або ж емоційні історії. Працівники креативних індустрій якраз такі історії і продукують. Історії створення креативних проектів цікаво читати, кожен знайде у них щось для себе. Такі історії зазвичай дуже позитивні, людяні та індивідуалістичні. Найчастіше вони про успіх, але є й прикрі виключення. Найголовніше що вони легко захоплюють і тримають увагу читача.


Незважаючи на важливе економічне значення, креативні індустрії також можуть виступати як м’який засіб впливу  держави.

За визначенням, креативні індустрії – це акти індивідуальної творчості, які неминуче ведуть до створення нових об’єктів інтелектуальної власності. Простіше кажучи — винаходьте, патентуйте, отримуйте прибуток за це.

У Великобританії конкретно та у Європі в цілому, креативна економіка створює  найбільшу кількість робочих місць у порівнянні з іншими секторами економіки за останні 20 років. Загалом креативна економіка охоплює 13 сфер економічної діяльності: реклама, архітектура, мистецтво та його колекціонування вкупі з предметами антикваріату, рукоділля та ремесла, графічний дизайн, дизайн одягу, індустрія кіно, відеоігри, музика, розробка програмного забезпечення, перформативні мистецтва, телебачення та радіо.

У Великобританії ці сфери діяльності охоплюють 8% від усіх робочих місць та складають 9% експорту країни. Хоча уряд може запровадити додаткові стимули для підтримки творчої економіки, скажімо, у вигляді податків, він не може керувати динамікою креативної економіки: тільки люди можуть призвести до її зростання, наприклад, через «стартапи».

У силу своєї людиноцентричності, множинності та гуманності втручання, креативні індустрії цілком можуть бути силою “м’якого” політичного впливу на населення.

Соціальні медіа виступають як каталізатор змін, але вони не в змозі впоратися з наслідками.

Соціальні мережі добре справляються з задачею створення сприятливої атмосфери для змін та нових трендів, але проти регулювання соціальних наслідків таких змін вони безсилі. Під час Арабської Весни соціальні мережі допомогли  у поваленні диктаторів, али сила такої громадянської журналістики виявилась неефективною у спробах врегулювати бурхливі наслідки — більшість націй опинилась у гірших умовах, ніж були до.

Social networks do a good job of creating an enabling environment for change and new trends, but they are powerless to regulate the social consequences of such changes.
technologyreview.com. Соцмережі добре справляються з задачею створення сприятливої атмосфери для змін та нових трендів, але проти регулювання соціальних наслідків таких змін вони безсилі.

Традиційні же журналісти, мають змогу охопити більший об’єм інформації та донести його у більш узагальненій, нейтральній формі  до більшої частини суспільства.

Державне фінансування мистецтва є передумовою для розвитку успішних комерційних мистецьких інституцій.

Між публічним фінансуванням культури та успішністю комерційних культурних заходів є незаперечний зв’язок. Лондонський район Вест-Енд на весь світ відомий своїми надзвичайно прибутковими театрами.

Тим не менш, більшість акторів і режисерів закінчили британські державні школи і отримали свої перші робочі місця і досвід роботи у установах з державним фінансуванням. Таким чином, існує міцний зв’язок між навчанням на мистецьких спеціальностях у школах і коледжах і успішністю комерційних установ, які наймають цих людей.

Творча освіта у початкових класах потрібна і саме це — найбільш дієвий спосіб розвинути креативність.

Поки більшість державних закладів освіти робить акцент на викладанні STEM-дисциплін (наука, технології, інжиніринг, математика), слід замислитись над викладанням мистецьких дисциплін у початковій та середній школі.

STEM, ART or STEAM?
STEM, ART чи STEAM?

Творчі дисципліни допоможуть учням дивитись на звичайні речі свіжим поглядом, незалежно мислити та розвивати свою креативність, маючи для цього чудову можливість у школі.

Британська система фінансування мистецтва якнайбільш демократична та прозора.

На відміну від американської моделі фінансування мистецтва, у якій мистецькі інституції отримують фінансове забезпечення  переважно від приватних та корпоративних установ або європейської моделі фінансування, де мистецтво розвивається переважно на публічні кошти, що обумовлено сильним почуттям політичної та соціальної відповідальності;
британська система фінансування використовує мудру комбінацію кількох способів.

Вона базується на:

а) публічному фондуванні,
б) касовому прибутку,
в) приватних та корпоративних пожертвах, та
г) альтернативному використанні ресурсів та можливостей самої організації.

Загалом ці численні варіанти фінансування забезпечують більшу гнучкість британським культурним інституціям, що дозволяє їм бути на плаву та не залежати від жодних політичних чи економічних умов.  Це дозволяє їм набагато легше пристосуватися до зміни політичних та / або економічних умов.

The British funding system uses a wise combination of several ways
Британська система фінансування використовує мудру комбінацію кількох способів

За останні 20 років у культурних та креативних інституцій дуже змінилося бачення щодо джерел для формування своїх активів, тож переставши сподіватися “милостині” інституції починають пропонувати свої послуги у сфері близькій до їхнього креативного вектору: це може бути кейтеринг, надання приміщень у оренду, інформаційні послуги та багато іншого, що автоматично збільшило кількість зайнятих та внесок культурних інституцій у британську економіку.

Що найважливіше, рушійною силою цієї зміни не була державна політика, це цілком органічне і природне перетворення.

“Довгі руки” та політика відновлюваності — ключові запоруки стабільності та успішності британської моделі фінанування культури. 

Політика “довгих рук” допомагає підтримувати здорову дистанцію між урядом з його фінансуванням та організаціями, які це фінансування отримують.

Хоча при цьому уряд може призначити особу, що розпоряджатиметься організацією, він зазвичай не втручається.  Іншими словами, уряд дає культурним інституціям гроші, але не намагається фанатично контролювати їх використання.

Британські культурні організації користуються оперативною незалежністю, мають власні статути діяльності та підзаконні акти. Коли уряд Греції вимагав від уряду Британії, що повернення Британським музеєм колекції старовинних скульптур, уряд цілком справедливо відповів, що музей є незалежною організацією, якій він не може нічого наказувати.

Мистецька рада, що є головним постачальником коштів для культурних організацій Великобританії раз на 3 роки приймає рішення про фінансування.

Цього року він скасував фінансування 200 мистецьким організаціям, які не проявляли активності, і замість цього надав фінансування 200 нових організацій.
Поновлюваність дає креативним індустріям життя.

В матеріалі використована інформація з вебсайту culturepartnership.eu

Читайте також  Як заробляють на ідеях? Джон Хокінз
а ще Кароліна Квінтана з ООН про світові тренди креативної економіки