Автор: Vlada Mironova

Культура - спільнота, у якій є місце для кожного

Культура – спільнота, у якій є місце для кожного

Раніше ми вже знайомили вас із Інститутом стратегії культури (ІСК), розповідаючи про те, чому культура потребує стратегію. Тепер ми хочемо познайомити вас із Юлією Хомчин – директоркою та культурною менеджеркою Інституту, яка поділиться особливими інсайдами ІСК.

  1. Розкажіть трохи про себе. Чому ви вирішили пов’язати свою діяльність з Інститутом?

Ще в студентські роки я цікавилася культурним життям Львова. Відправною точкою для мене стало мистецьке об’єднання «Дзиґа», і вже після університету, з 2006-го року моє професійне життя крутилося навколо нього. То був дуже цінний час для мене, в який я познайомилася з багатьма представниками і представницями культурного середовища Львова та інших міст. Також я була залучена до втілення низки класних культурно-мистецьких проєктів. Зрозуміла, що таке культурне життя міста та в чому його особливості у Львові. Із 2008-го і дотепер я є директоркою ГО «Інститут актуального мистецтва», знаного, зокрема, як організатора Тижня актуального мистецтва, Днів мистецтва перфоманс у Львові. 

Наглядова рада ІСК
Наглядова рада ІСК

Свого часу, майже 10 років тому, в середовищі культури Львова зародилася ідея стратегії розвитку культури міста. Я була учасницею робочої групи з напрацювання документа Стратегії розвитку культури Львова 2025 (далі – Стратегії), який затвердили у червні 2017 року. Згодом був створений Інститут стратегії культури (ІСК) як муніципальна інституція, що відповідає за організацію процесів втілення Стратегії, моніторинг її виконання, передовсім через здійснення аналітичної роботи, напрацювання нових культурних політик і підходів (як міський Фонд культури), освітніх і тематичних проєктів у сфері культури.

Фонд Культури | Інститут Стратегії Культури
Фонд культури Львова
  1. Розкажіть, будь ласка, про історію створення ІСК. Які були початкові причини створення Інституту?  Чи щось змінилося з часом?

Створення Інституту, його структура, напрями робити, завдання були передбачені у Стратегії. Оскільки йшлося про бачення і розвиток культури, то майбутній Інститут розглядали як можливу складову Інституту міста (це комунальна установа і також аналітичний центр, що розвиває місто Лева, координує впровадження стратегії розвитку міста). 

Підписання Меморандуму про співпрацю між ІСК і Strefa Kultury Wrocław. 2019 рік
Підписання Меморандуму про співпрацю між ІСК і Strefa Kultury Wrocław. 2019 рік

Від прийняття Стратегії до рішення про створення ІСК минуло півроку. Було вирішено, що ІСК діятиме у структурі Департаменту розвитку Львівської міської ради.  Початок і налагодження роботи Інституту зайнялио певний час, змінювалася команда. Упродовж 2018-го було сформовано наглядову раду Інституту. До цього діючого на постійній основі органу, що дає оцінку діяльності ІСК, ввійшли експертні консультації та практики менеджерів із України, Польщі й Великобританії.

Фактично першим повноцінним роком діяльності ІСК став 2019-ій: вдалося запустили всі процеси, триває формування команди. Ми усвідомлюємо те, що для якісного втілення пріоритетів Стратегії розвитку культури міста (реформування культурних політик, освіта й комунікація), а також цілей Стратегії (децентралізація культури, відповідальне ставлення до культурної спадщини, ефективне фінансування та управління у сфері культури та інше) потрібна потужна команда.

looseartist: “ FCK noise Tanja Jeremić, redbubble, ello, displate, society6 ”
Cara Incertezza
  1. Яку мету ставить перед собою ІСК? 

Нашою метою є створити й підтримувати у місті дієве культурне середовище через розвиток відкритої, відповідальної спільноти, що творить нові ідеї, пропонує культурні практики, зберігає і переосмислює спадщину. Місією ІСК у цьому контексті є аналітична підтримка інституцій та ініціатив у сфері культури, підвищення інституційної спроможності та сприяння розвитку потенціалу культурних середовищ Львова.

Нашими найважливішими напрямками роботи є створення Фонду культури міста Львова, аналітика й дослідження у сфері культури; моніторинг виконання Стратегії розвитку культури Львова, освіта в культурі, стратегування установ культури, комунікації та підтримка середовищ культури. У кожному з цих напрямів діяльності реалізовуємо проєкти, маємо певні плани та наміри.

Підсумки 2019-го, які ми з командою підводили, крім переліку низки реалізованих проєктів і подій, дозволяють говорити про позитивну динаміку щодо аудиторії ІСК: кількість наших підписників зростає, культурні діячі звертаються до нас із різними фаховими запитами та пропозиціями, ми комунікуємо із середовищами в різний спосіб. Крім того, ми зрозуміли, що 1,5 року діяльності (а це не так багато) у нас сформувалося чимало партнерств у Львові, але й також на всеукраїнському рівні та за кордоном. Але  ж в

Важливе не стільки саме зростання цих кількісних показників, скільки те, що вони засвідчують, — а це зростання довіри до ІСК у культурному середовищі міста. Ще один здобуток 2019-го: 

залучення грантових коштів на рівні, що майже відповідає розміру статутного капіталу ІСК.

“Іноді моя діяльність чи окремий проєкт стає цілим життям.”

Stolbn

  1. Розкажіть, яким чином ІСК як інституція підтримував проєкти?

Це могла бути  інформаційна підтримка подій партнерських інституцій чи просто заходів, корисних для середовища культури. Ми інформуємо про це в соцмережах, а також робимо тематичні розсилки й регулярний дайджест на наші бази контактів. Це також може бути організаційна підтримка. 

ІСК відкритий до співпраці, якщо заходи відповідають нашим цілям, цінностям, актуалізують важливі питання чи репрезентують успішні досвіди або можливості для середовища культури. Так, ми були партнером різних подій, як ось Інформаційні дні УКФ у Львові, Lviv Design Partnership — розроблення Креативного хабу, ХІХ-й Jazz Bez. 

Ми консультуємо та підтримуємо міські установи, насамперед те, що стосується стратегування.  Розвиваємо освітні проєкти (партнерські проєкти «Кадри управління», LWOWRO)

Крім того, у нас є певні власні проєкти, що досі в процесі (створення Фонду культури Львова), а також низка заходів, через які ми реагуємо на потреби й виклики сьогодення (наприклад, розмова про вихід культури міста з карантину). За 2019 – перші місяці 2020-го ІСК провів 30 власних подій та прийняв 25 заходів від різних установ та інституцій. 

  1. Ми знаємо, що ви займаєте посаду виконавчого директора в ІСК. Чи могли би ви розповісти більше про свої обов’язки, і як ваша культурна діяльність впливає на ваше життя? 
Юлія Хомчин на Конгресі культури
Юлія Хомчин на Конгресі культури

До основних обов’язків керівника ІСК належать такі, як налагодження програмного та фінансового партнерства, операційний менеджмент. Як керівниця установи я розподіляю, визначаю завдання для команди та моніторю хід їхнього виконання. 

Як моя діяльність в ІСК і галузі культури впливає на моє життя? Тут складно провести чіткі лінії. Іноді моя діяльність чи окремий проєкт стає цілим життям: це те, що наповнює мої думки, визначає емоції й переживання. Моя робота — це активна, часом дуже-дуже активна комунікація з різними сторонами: митцями, діячами культури, управлінцями, представниками різних комунальних служб чи компаній.

  1. Які зміни ви бачите в культурному житті міста завдяки діяльності ІСК?

Є кілька важливих процесів у культурному житті міста, які стали можливі та відбуваються завдяки діяльності ІСК.

У жовтні 2019 в рамках Конгресу культури «Перехід 1989» ми розмістили у незадіяній кам’яниці на площі Ринок масштабну виставку – IV триєнале сучасного українського мистецтва «Український Зріз». Таким чином, відкрили містянам нову, небачену раніше локацію для мистецтва у самому серці Львова. Успіх виставки довів, який великий є в місті запит на мистецький центр. 15 лютого в офісі ІСК за ініціативи ЛМР відбулись напрацювання концепції мистецького центру на площі Ринок, 42.

Культура - спільнота, у якій є місце для кожного 1
“Український зріз” на Площі Ринок

Одним із головних завдань ІСК, як я вже казала, є створення муніципального Фонду культури як конкурсної програми додаткових можливостей для середовища культури. Ще наприкінці 2018-го ми розпочали напрацювання моделі майбутнього Фонду в партнерстві з агенцією економічного розвитку PPV Knowledge Networks. Потреба у запровадженні Фонду культури є, цей запит лунає в культурному дискурсі міста вже не один рік.

Згідно зі Стратегією, «культура у Львові це солідарна, відповідальна та креативна спільнота, у якій є місце для кожного». 

  1. Як робота ІСК змінилася під час карантину?

Під час карантину нам довелось перелаштуватися на інший формат роботи – перейти в онлайн-режим: дзвінки замість живих зустрічей, дистанційне планування й робота. Також довелось дещо змінити строки деяких грантових проєктів.

Попри дистанційний формат нам вдалося не лише продовжувати поточні робочі процеси, а й реалізувати низку ідей, а також напрацювати інші. Чи не першою нашою реакцією на карантин була «Культура вдома»: щотижня ми збирали інформацію про онлайн-події інституцій та закладів культури у Львові та поширювали цю добірку.

Конгрес Культури. Жовтень 2019
Конгрес Культури. Жовтень 2019

Інформація привертала значну увагу, причому навіть в інших містах. Далі відеопроєкт «Що зупинила епідемія…»: митці у самостійно знятих відео рефлексували про виклики карантину і самоізоляції, про їхній вплив на творчість і плани.

Ще один проєкт «Правове поле культури»: у серії відео юрист пояснює різні правові аспекти діяльності в галузі культури, скажімо, про авторське право чи реєстрацію ФОПа.

Попереду в нас також відео від фахового психолога  — про карантин і культуру. 

Мушу сказати, в ситуації, коли ми всі опинилися відірвані від звичних середовищ і спілкування, коли живі події стали неможливі, кордони закриті, нам дуже захотілося почути голоси наших іноземних колег, дізнатися, як вони реагують, переживають ситуацію зупинки культурного сектора, яким бачать його майбутнє в умовах кризи. Нам хотілося відчувати, що попри все — ми разом. Із цього бажання з’явилася ідея проєкту «Як справи в культурі?»: впродовж двох місяців щопонеділка на сторінці ІСК маємо включення представників культурних інституцій із різних міст світу. На зв’язку вже були Польща, Литва, Італія, попереду ще Білорусь (Мінськ) і Чехія (Брно).

“Нам хотілося відчувати, що попри все — ми разом.” 

Чи не найбільший виклик для нас — не втратити зв’язок із нашою аудиторією. Ковтком свіжого повітря поміж онлайн-активностей для нас став проєкт «Театр іде до тебе»: із послабленням карантину ми спільно із Львівським театром ляльок   показали дитячу виставу в 4 районах Львова.

Проєкт "Театр іде до тебе"
Проєкт “Театр іде до тебе”

 Діти залишились задоволені, батьки дякували, а ми отримували запрошення від мешканців і ОСББ інших районів! Загалом плануємо виходити у райони і з іншими ініціативами (музика, кіно, література); для цього формуємо мобільну сцену з технікою і готові до співпраці з іншими установами.

  1. Про які з проєктів ІСК було б корисно знати і, можливо, зробити щось схоже в інших українських містах?

Перш за все це напрацювання і впровадження стратегії розвитку культури міста. Ефективна робота неможлива без дослідження культурних процесів, розуміння минулого й актуальних потреб конкретного міста. На цьому має будуватися бачення багатьох років.

Далі Конгрес культури як платформа для оцінки результатів, ревізії і планування в галузі культури. Навіть якщо певному місту не завжди під силу проводити такий захід у форматі масштабної міжнародної події, можна обрати й компактний спосіб систематичні наради, публічні обговорення і звіти, звернення до практикуючих менеджерів, закордонного досвіду. Тут важливі діалог, комунікація, відкритість. 

Конгрес культури. Прес-конференція
Конгрес культури. Прес-конференція

Міських Фондів культури в Україні немає. Напрацювання і створення механізму такого фонду у Львові може бути мультипліковане і в інших містах. 

Наш «Театр іде до тебе!» може бути прикладом для організацій та ініціатив усіх міст країни виходити за межі закритих просторів в час карантину і взаємодіяти з глядачем не лише онлайн. Водночас ця акція — приклад децентралізації в дії, коли культурно-мистецькі події відбуваються не лише в центрі міста, а й у його районах, там, де ніколи раніше подібного не було.

Децентралізація культури — це глобальний тренд, і міста мають працювати в цьому керунку теж. 

 

  1. Які найбільш надихаючі інсайди для вас сталися під час роботи над стратегією культури такого великого міста, як Львів?

Одне з відкриттів: культура — це передусім комунікація, вона реалізується через взаємодію між людьми: чи то в середовищі, між партнерами — для втілення якоїсь ідеї, чи між митцем і його аудиторією, чи в наших буденних соціальних практиках (як ти поводишся в транспорті, як ти розмовляєш з незнайомцем і т.д.), що, зрештою, творить обличчя міста.

Визначальним для мене є й розуміння ролі культури. Культура не менш важлива, ніж інші сфери діяльності, зокрема економіка (вона, власне, є складовою економіки). Культура не має фінансуватися за залишковим принципом і бути першою, чим готові пожертвувати (згадаймо ризики «врізання» коштів на культуру під час перегляду держбюджету). Крім того, культура проявляє унікальність, вона може бути величезним ресурсом (для людини, міста, країни), вона має значний вплив на соціум (інша справа, що ці ефекти не такі явні відразу). Мені здається, карантин лише чіткіше проявив цінність культури як простору для взаємодії, як ресурсу. 

  1. Чи буває у вас ситуація, коли вашу інтелектуальну роботу знецінюють, адже, здається, буває такчасто ситуація, щоколи люди не цінують стратегію або забувають про неї 

Звісно, трапляється нерозуміння нашої роботи, як і загалом особливостей роботи в культурній сфері. Багато процесів потребують глибоких обговорень і пошуків, також не без складнощів з юридичної точки зору через це втілення певних задумів займає тривалий час. Команда з 10 людей не зможе за один день переконати всіх жителів міста у важливості культури, але може співпрацювати з закладами культури і освіти, бізнесом, громадськими організаціями, органами влади. У такий спосіб ми вносимо культуру на порядок денний у всі сфери, що формують життя містян.

Якщо говорити про рівень держави, то, як на мене, нам ще наразі бракує розуміння потенціалу й важливості культурного сектора.

Проєкт "Код Культури". Дискусія "Актуальні тренди культури. Як з ними працюють у Львові"
Проєкт “Код Культури”. Дискусія “Актуальні тренди культури. Як з ними працюють у Львові”
  1. Які є плани на майбутнє в ІСК?

Тривають дослідження культурного контексту Львова. Триває проєкт «Код Культури»: попереду в нас нові відео та результати досліджень. Є також менші проєкти. І є ідеї декількох нових. У планах: сертифікаційна освітня програма для менеджерів культури, завершення першого циклу моніторингу Стратегії розвитку культури Львова 2025, подача на організацію конференції креативних міст Європи ЮНЕСКО, старт підготовки 2-го Конгресу Культури (2021), партнерські проєкти Jazz Bez 2020 і Школа перфомансу 2020 (звичайно, враховуючи нинішні умови життя), напрацювання нових інструментів та форматів ефективного функціонування сфери культури в умовах кризи й ін.

А пріоритет ІСК на цей рік продовження розпочатої раніше роботи над створенням Фонду культури Львова. Власне, ми подали відповідний проєкт на програму Українського культурного фонду – вони підтримали наш проєкт. 

Читайте також інтерв’ю про “Кругообіг книг у природі”
а також Чи має культура стратегію?

Стратегія і культура

Чи має культура стратегію?

Поговоримо сьогодні про стратегії культури. Чекайте-чекайте. Стратегія і культура? Про що ми будемо, насправді, говорити? Давайте ще раз, як було по плану. Тобто, спочатку. За стратегією.

стратегія і культура
Mariyan Atanasov / Urban Tetris

Ми любимо планувати свій день. Це допомагає нам виконувати більше завдань, бути продуктивними, і радіти в кінці дня від виконаної роботи. 

Культура, що оточує нас навколо щодня, чи то у фільмах, чи то в книжках, чи то в театрах (навіть якщо зараз вони доступні лише онлайн), також планується. Здається, нічого складного. Але для того, щоб планування було ефективним – культурі потрібна стратегія. Здається, ми вже зовсім близько. Чи не так?

Ось, яке визначення нам дає Інститут стратегії культури ( муніципальна інституція у місті Львів, створена для координації процесу реалізації та моніторингу Стратегії розвитку культури міста Львова 2025. далі ІСК):

Стратегічне планування – це системний шлях, мета якого визначити стратегічні цілі, пріоритети й конкретні проєкти, що сприятимуть ефективним умовам для духовного, естетичного, соціального розвитку кожної людини зокрема і міської громади в цілому. Таким чином, вирішуються найважливіші завдання розвитку культури в місті. 

Стратегічне планування
BoredArt

Що ж містить у собі таке планування?

Постановка цілей

Ось, наприклад, декілька цілей, що ставить перед собою стратегія розвитку культури м. Львова до 2025 року (далі Стратегія):

  1. Мешканці міста Львова, виходячи з дому чи залишаючись у ньому, живуть у культурі та творять її. 
  2. Львів має різні культурні пропозиції, де кожен може знайти щось для себе, де кожен може вільно творити, де цінується культура у всіх її виявах. 
  3. Модерність Львова базується на місцевих традиціях і локальних спільнотах.
  4. Мешканці Львова насправді мають вплив на його розвиток, а місцева влада відкрита до думок і потреб мешканців. 
  5. Львів стає сучасним, естетичним, добре спланованим містом, яке пропагує екологічний стиль життя

Принципи

Візьмемо Стратегію культурної політики Вінницької області до 2030 року, що в свої принципи заклала правило “п’ятьох П”: 

  • Патріотизм – соціальне відчуття, яке формує стале суспільство із єдиними культурними і моральними цінностями 
  • Професіоналізм – сукупність теоретичних знань та практичного досвіду, які реалізуються в умовах розвитку конкурентоспроможного мистецького середовища 
  • Партиципація – максимально можлива міра наближення до громадян – надання їм більших повноважень участі в культурному житті 
  • Перетворення – формування нових культурних просторів, створення нових форм роботи на основі тих, що вже існують.
  • Промоція – пропагування власних культурних досягнень на зовні та в межах регіону
Принципи стратегії
Klawe Rzeczy / Behance

В основі стратегії лежать, зазвичай, досвіди багатьох людей – митців, менеджерів культури, активістів, працівників культурних та освітніх установ, управлінців та просто небайдужих мешканців. 

Методологія стратегії, або, інакше, її історія написання. Так, стратегія розвитку культури м. Львова писалася ще з 2011 року. Упродовж усього процесу написання стратегії було залучено понад 1000 осіб. 

Стратегічні пріоритети, за словами ІСК, “дають більш точне розуміння, до чого ми прагнемо та якими шляхами ми туди йдемо: якщо «візія» нашої стратегії – це загальний образ культурної сфери Львова у 2025 р., то стратегічні цілі – це окремі частини, пазли загальної картини.”

Моніторинг стану культури допомагає визначити, згідно ІСК, “можливості, а не проблеми”, які зможуть допомогти напрацювати добру стратегію. Для аналізу Інститут використовував SWOT-метод (Strengths, Weaknesses, Opportunities, Threats – Сильні, Слабкі сторони, Можливості, Загрози), провели низку інтерв’ю з експертами з різноманітних галузей, а також зустрічей з середовищами (театрали, бібліотекарі, активісти, журналісти і т.д.). 

Щось ще? Так. План дій!

Наприклад, Довгострокова стратегія розвитку українською культури стверджує, що реалізація стратегії культури передбачає, як мінімум, два етапи. Перший етап (2-3 роки) передбачає здійснення конкретних кроків у таких напрямках як кіно, театр, розвиток читання книжок, музейна діяльність чи сучасне мистецтво. 

Візьмемо, до прикладу, кіно та сучасне мистецтво. Одним із перших пунктів для кіно буде підтримка кінофестивалів, створення умов для динамічного розвитку кінотеатральної мережі, а для мистецтва – підтримка митців та виконавців, індивідуальних і колективів, шляхом спеціальних грантових програм.

Чи має культура стратегію? 2
Ciara Phalen

Таким чином, культура має місію. Її місія в місті – перетворити його на дієве культурне середовище через розвиток відкритої та відповідальної спільноти – творця нових ідей.

Давайте ще раз. Але вже не для початку, але кінця. Що нам дає стратегія культури? Безумовно, план. План із метою, що націлені на результат. Важливо пам’ятати, що сама стратегія є не лише складною структурою, але й самим процесом, який залучає в себе багатьох і, як результат, трансформує культуру. Як і самих її учасників. 

Також слідкуйте за нашими новинами, адже скоро ми розповімо більше саме про діяльність ІСК.

Продезинфікувати руки - продизайнерувати маску

Продезінфікувати руки – продизайнерувати маску

Для багатьох маски стали сьогодні не лише захисними “знаряддями” проти вірусу, але й ще одним аксесуаром, що доповнює стиль. Звичайно, нам не варто таким “модним” чином нехтувати наслідками та серйозністю пандемії. Проте, поки ми не бачимо крізь маску посмішки один одного, можливо, ми зможемо побачити щось інше? 

Часом ми носимо одяг, щоб самовиразитися. Аксесуари – не виключення. Forbes виділив 20 креативних масок зі всього світу, серед яких (хочеться трохи з гордістю це сказати) є наша українська дизайнерка – Юлія Крос.

https://www.instagram.com/p/B-xRRe6JyUU/

У своєму інстаграмі Юлія, відкриваючи нову колекцію SAVE AROUND, повідомляє, що це все – не просто заклик, але філософія сьогодення. Дизайнерка стверджує, що маски були створені на чисельні прохання клієнтів бренду. Вони виготовлені з італійського щільного котону та екошкіри, в стриманому та мінімалістичному стилі бренду Yulia Kros. Для оздоблення використано металеву блискавку і фатин. Дізнатися ціну та замовити собі таку маску можна в інстаграмі Юлії.

https://www.instagram.com/p/B-CDW7Fp_bt/

Хитромудро оздоблені модні маски можуть здатися не найкращим практичним варіантом. Проте, для Voravaj Bangkok “мода – це життя”. Дизайнер Воравай експериментував із масками ще до спалаху епідемії, оскільки в Бангкоці, столиці Таїланду, було сильно забруднене повітря. Тоді маски стали частиною повсякденного гардероба. Так, одного разу, Воравай побачив жінку в гарній сукні та медичній масці, і цей момент перевернув його бачення речей. “Її стиль навіював такий контраст, і це стало моєю точкою відліку”. 

На оздоблення кожної маски з кристалами дизайнер витрачає від 36 до 84 годин. Такі маски не призначені для продажу. Воравай прагне, аби інші люди також надихалися світом навколо і змогли відкрити в собі креативність упродовж ізоляції.

Дизайнер Келсі Гарнер створює маски для обличчя з веселих тканин із метеликами, полуницями та коров’ячими плямками, тоді як африканський бренд Zimbowties вірить, що мода може допомогти креаторам Зімбабве об’єднатися та разом створити унікальні маски з відрізків тканин.

https://www.instagram.com/p/B_SuPhoFdP-/?utm_source=ig_embed

Деякі бренди використовують політику “продати одну маску, пожертвувати другу”. Так K.S. Garner з кожних двох куплених масок даруватиме дві наступні робітникам на передовій у лікарнях, а гендерно-нейтральний бренд Colty – ЛГБТ-центрам.

Підемо тепер натхнені шити свої маски? Нехай цей час ізоляції стане для нас можливістю побачити відомі раніше речі по-новому.

Читайте також новину про маски на 3D-принтері від Adidas!

Заархівуй своє життя

Вчені запустили цифровий архів, в якому збирають історії про пандемію коронавірусу. Люди з усього світу можуть поділитися спогадами.

Дослідники Університету Арізони Кетрін О’Доннелл, Марк Тебо і Річард Еймсбері запустили проєкт під назвою «A Journal of the Plague Year: An Archive of COVID-19» (Щоденник чумного року: Архів COVID-19). Це онлайн-архів, який збирає контент про пандемію.

Дівчина стоїть біля архіву
Anastasia Shuraeva / Pexels

 

Проєкт отримав свою назву на честь історичного роману «Щоденник чумного року» Даніеля Дефо, в якому письменник розповідає про масовий спалах бубонної чуми в Лондоні 1665-1666 рр. 

Засновники проєкту стверджують, що, як правило, подібні звіти повні історичних деталей, і в цьому є істотний недолік – не ясно, як на епідемію реагували різні люди. Тому «A Journal of the Plague Year» дає слово кожному охочому. 

Назву архів отримав від роману "Щоденник чумного року" Д.Дефо
“Щоденник чумного року” Даніель Дефо / brewminate

Вчені пропонують надсилати свої історії, відео, зображення, аудіозаписи, електронні листи, документи, скріншоти, текстові повідомлення, посилання та інше. Їм потрібні не тільки офіційні документи, тому що такі папери в будь-якому випадку збережуть. Проєкт створили, щоб зафіксувати, скоріше, досвід різних людей щодо емоційного впливу ізоляції: переходу на віддалену роботу чи її втрату, виклики у вихованні дітей.

У список того, чим можна поділитися потрапили й меми. Але творців проєкту не цікавлять популярні в мережі зображення і фотографії, на зразок порожніх полиць супермаркетів. Поділитися своєю історією можна тут.

Читайте також винайдення вчених про те, що Джоконда не дивиться нам прямо в очі.

Чи ми впускаємо час?

Чи ми впускаємо час?

Як ви відчуваєте ці хвилини карантину? Кожен день, здається, ніколи не закінчиться, проте,  час іде. Хронемія, наука, що вивчає використання часу, може пояснити цей парадокс.

Довна Баллард, фахівець з хронемії Техаського університету в Остіні, стверджує, що зараз час іде по-іншому й це частково тому, що ми додали задачі на день, про які раніше ніколи не думали.

Замість того, щоб просто вибігти за продуктами, нам потрібно змагатися за місце в магазині, не забувати одягати маску і мати під рукою антисептик (треба ж усе ретельно витерти). І це на додаток до всіх інших змін у рутині, спричинених пандемією: робота чи навчання з дому, брак живого спілкування.

Kelly Sikkema / Unsplash
Kelly Sikkema / Unsplash

Потрібно зробити більше за ту ж кількість годин, яку ми завжди мали. Маючи багато часу, ми маємо для нього і багато правил. 

Починаючи з промислової революції, ми жили та надихалися тим ідеалом, який твердив, що чим швидше темп – тим кращі результати. І це мало сенс для продуктивного виробництва. Проте, в організації роботи зараз ми ставимося до неї так само (як правило, не замислюючись), як і до нашого вільного часу. 

Те, як ми розпоряджаємося часом, може стати проблемою, коли ми не налаштовуємо себе на повністю змінену реальність режиму самоізоляції. 

Kelly Sikkema / Unsplash
Kelly Sikkema / Unsplash

Попри це, нові звички, які ми практикуємо під час карантину, непомітно прискорюють наш темп, хоч ми й не планували ставати більше продуктивними. Частково це відбувається тому, що вони не були частиною нашої реальності до цього. Тепер же звички стали “передумовами” для наших ролей як співробітників, батьків, мешканців свого міста, і вони, по суті, не приносять винагород, за винятком того, що ми залишаємося в безпеці ще на один день.

Але навантаження на мозок, пов’язане з усіма цими новими завданнями – ретельне дотримання гігієни, перебування в курсі новин – створює відчуття уповільнення часу.

«У звичайний день ви могли прийняти 10 нових рішень. У будь-який день під час пандемії ви можете приймати буквально сотню рішень, – каже Довна Баллард, – і тому день відчувається місяцем».

Salvador Dalí. The Persistence of Memory. 1931 | MoMA
“Постійність пам’яті” Сальвадор Далі / MoMa

“Я маю на увазі, у мене були моменти, коли я просто не могла повірити, що я все ще існую в тому самому дні. Я відчуваю, що все, що сьогодні сталося, було наче два тижні тому”, – зізнається Довна. “Ви швидко починаєте звикати до нових поставлених перед вами задач, і водночас відчуваєте, що “зараз не може бути той самий день, коли я прокинувся”.

Баллард вражається своїми новими досвідами в житті: наприклад, догляд за дітьми під час роботи чи те, що неподалік є місцева хімчистка.

Таким чином, порада Баллард для всіх, хто живе в режимі карантину: жити повільно. Спіть більше, ніж ви думаєте, що вам потрібно. Робіть менше, коли можете. Продовжуйте підтримувати спілкування з людьми (плануйте його також).

Kelly Sikkema / Unsplash
Kelly Sikkema / Unsplash

Що б ви не робили, намагайтеся не захоплюватися мультитаском. «Немає досліджень, які б довели, що мультитаск є ефективним. Він здається суперефективним, але, насправді, на практиці проблематичний, бо призводить до більшої кількості помилок “, – каже Баллард.

Polina Zimmerman / Pexels
Polina Zimmerman / Pexels

На щастя, за словами Довни, рівновага в стосунках – “щось, для чого ми всі створені”. Ми, природно дозволяючи однім життєвим ролям стати на перший план, а іншим відійти на задній, продовжуємо працювати. І це не змінюється, незалежно від того, наскільки швидко ми рухаємося чи як проминають дні.

Читайте також про нову серію емодзі, присвячених карантину.

Walsh working from home

Емодзі антисептику? Вітаємо у смайлокарантині!

Нью-Йоркська дизайн-студія представила серію емодзі, які мають полегшити спілкування в інтернеті під час карантину.

Креативний директор і засновниця компанії Джессіка Уолш впевнена, що нові емодзі допоможуть краще спілкуватися в мережі всім тим, хто змушений перебувати на самоізоляції та працювати з дому.

Емодзі антисептику? Вітаємо у смайлокарантині! 3

Всього представлено два пакети емодзі: для дизайнерів (які обіграні через іконки та елементи інтерфейсів популярних графічних редакторів) і для більш загальної аудиторії, що сатирично зображають необхідність соціального дистанціювання, проблеми фрілансу і пошуку натхнення для творчості – виклики, з якими суспільство зіткнулося у 2020 році.

Туалетная бумага и санитайзер: Появились эмодзи о карантине и работе из дома (фото 1)
Джерело: Buro

Серед запропонованих емодзі – рулон туалетного паперу з нотатками, антисептик, руки в мильній піні, злий коронавірус, придверний килимок Stay Home (“Залишайся вдома”), футболка з написом Social distancing since 90s (“Дотримуюся соціальної дистанції з 1990-х”), смартфон з родичами по зуму, лікар у карнавальній масці, записка See You IRL 2021 (“Побачимося в реальному житті у 2021 році”) і багато іншого. Їх можна використовувати на таких платформах, як Slack, Instagram, iMessage і WhatsApp.

Creative Review emoji
Джерело: Creative Review

Всього представлено кілька сотень смайлів. Їх можна завантажити для особистого користування за посиланням.

& Walsh також планують провести конкурс на найсмішніші меми з використанням нових емодзі.

Читайте також про те, як вуличні плакати підбадьорюють мешканців Голандії під час карантину.

Чи Джоконда справді дивиться на нас?

Вам здається, що Джоконда дивиться вам прямо у вічі? І переслідує вас своїм поглядом?

Це є ніщо інше, як оптична ілюзія – “ефект Мони Лізи”.

Чи Джоконда справді дивиться на нас? 4
Clint Mckoy / Unsplash

Коли ми дивимося на портрети, то часом виникає відчуття, ніби людина, зображена на ньому, не зводить із нас очей. Такий погляд ми відчуваємо на собі завдяки спеціальному оптичному куту, який інакше називають “поглядом камери”. Так ми наче стаємо ближче до героя фільму чи картини.

Чи Джоконда справді дивиться на нас? 5
Kreated Media / Unsplash

Але “погляд камери” вигадав не Да Вінчі. 

По-перше, такий ефект був притаманний вже античним портретам. По-друге, він навіть не працює з Джокондою. Чому тоді ефект названий на її честь, а ми вже 500 років думаємо, що ця дівчина переслідує нас своїм таємничим поглядом?

Портрети фламандських митців / Amusing Planet
Портрети фламандських митців / Amusing Planet

Два німецьких дослідники з’ясували, що Мона Ліза дивиться з відхиленням у право на 15,4°. Для того ж, щоб домогтися “ефекту Мони Лізи”, має бути кут діаметром від 0° до 5°. Отже, бачимо, чому з Джокондою це не працює чисто з технічної точки зору. Для того, щоб зловити її погляд, треба глянути на картину на відстані 50 см. Чи Леонардо да Вінчі зробив так спеціально?

The Mona Lisa Does Not Have the 'Mona Lisa Effect,' Scientists Claim
Джерело: Gizmodo

Митець досяг вершини своєї майстерності саме у віці 50 років. На той час він уже створив ескізи моделей парашуту і вертольоту. Італієць розумів техніку “погляду камери”, який використовували фламандські художники ще до нього. Цю техніку він, власне, і застосував. 

Леонардо да Вінчі витратив лише 10 років на те, щоб кожна волосина в Джоконди була намальована окремо. Важко тоді уявити, що митець просто не зміг знайти вірний кут. 

Чи Джоконда справді дивиться на нас? 6
Джерело: Wikimedia

“Я думаю, що це є системою, механізмом, які він [Леонардо да Вінчі] вклав сюди так, щоб ми мали відчуття, ніби Джоконда досі жива”, – стверджує Флорен Ізоматіф, цифровий художник, який створив портрет-анімацію Джоконди, чий погляд справді проводжує читача. 

Living Mona Lisa - Ulule
Флорен Азіосматіф / Джерело: Living Joconde

Завдяки штучному інтелекту, 3D-Джоконда змінюється в русі у виразі обличчя. Вона має 17 різних емоцій, при яких лишається тою самою стриманою Моно Лізою.

Тож чи не є “ефект Мони Лізи” лише психологічним? І чи не відчуваємо ми його лише тому, що хочемо почуватися особливими? Хочемо думати, що ця відома жінка на картині дивиться саме на нас? Важко сказати.

Читайте також про радикальні зміни креативних індустрій.

Діджиталізація брендів у коронавірус?

Різні події навколо світу все більше та більше скасовуються через covid-19. Чи це означає, що діджиталізація промайне новою хвилею? Чи VR з AR-реальностями стануть альтернативою тому світу, в якому ми звикли жити?

Попри свій потужний потенціал, віртуальний світ так і залишився чимось далеким для багатьох брендів.  AR та VR-платформи пропонують величезні творчі можливості, але, як правило, викорінюються на користь більш традиційних та звичних медіа.

Діджиталізація брендів у коронавірус? 7
Eddie Kopp / Unsplash

Однак, спалах коронавірусу спричинив масштабну зміну в тому, яким шляхом бренди почали підтримувати зв’язок зі споживачами. Проведення подій, вулична реклама, магазини з вітринами лишилися поки на задньому плані, що змусило компанії переосмислити те, яким чином вони працюють.

“Ми багато комунікуємо з клієнтами, для того, щоб підтримувати активність публіки”, – стверджує бізнес-директор Unit9 Гаррі Вільямс.

Діджиталізація брендів у коронавірус? 8
Fabio / Unsplash

“Роздумаємо над тим, як можна перенести події та весь процес роботи у віртуальний світ. Чи це буде інтерактивний сайт? Чи AR-гра? Йдеться про те, як глянути на речі по-новому”.

Unit9 – інноваційна продакшн-студія, яка працює з кіно, цифровою, емпіричною, VR і AR-технологіями. Це надає їй зараз чудову можливість побачити, як бренди зміщують свій фокус. Наприклад, потенційне використання анімації замість живої дії чи переосмислення того, як ділитися досвідом в онлайн-режимі.

Діджиталізація брендів у коронавірус? 9
ThisIsEngineering / Pexels

Багато компаній вважають, що VR може прийти їм на допомогу. Варто зважати на декілька речей. Віртуальна реальність так само пропонує брендам обмежену аудиторію (через високу вартість гарнітури), а також потребує значних вкладень грошей і часу. VR може стати дивовижним досвідом, але якщо квапити події, не принесе того очікуваного успіху.

Діджиталізація брендів у коронавірус? 10
Marius Masalar / Unsplash

Також читайте, для чого брендам потрібні AR-маски в інстаграмі.

 

 

Такфлікс – “так” українському кіно!

У той час, поки Lionsgate чи Apple TV відкривають на своїх платформах можливості переглядати фільми безкоштовно, а в Каннах переносять кінофестиваль, ми хочемо розповісти (чи комусь нагадати) про існування такої платформи, як “Такфлікс”. Платформи українського кіно!

Такфлікс - "так" українському кіно! 11
Джерело: NLO.TV

Український онлайн-кінотеатр “Такфлікс” запрацював у переддень нового 2020-ого року. На сайті можна регулярно і гарантовано переглядати новинки нашого кінематографу.

Платформа була заснована Надією Парфан – кінорежисеркою, продюсеркою та кураторкою культурних проектів, яка вирішила, що українське кіно вартує більшої уваги.

Такфлікс - "так" українському кіно! 12
Надія Парфан / MediaSapiens

«Коли ти говориш про онлайн-перегляд українського фільму, ти чуєш дуже багато «ні» — і з боку правовласників, і з боку глядачів. Але ми хочемо сказати «так» і дати цьому шанс» – стверджує Надія.

Показ першої стрічки на платформі відбувся 31 грудня. Це було ігрове кіно в жанрі антиутопії «2020: Безлюдна країна» українського режисера Корнія Грицюка.

Аби подивитися фільм на “Такфліксі”, достатньо купити онлайн-квиток на платформі за 60 грн. Один квиток – один фільм, доступний для перегляду на 7 днів.

Ми сподіваємося, що час удома стане для вас гарною нагодою ознайомитися з українським кіно та підтримати його.

Гарних вихідних!

 

Як плакати “підбадьорюють” голландців?

Бреда, місто, що найбільше постраждало від COVID-19 у Нідерландах, тепер завішане сотнями барвистих плакатів.

Photograph by Joost van Asch
Фото Joost van Asch

Кожен плакат містить у собі підбадьорливий меседж. Дизайнери саме цього хотіли – коли люди виходять на вулицю, принаймні на трохи, то не тільки думають про дотримання правил, але й відчувають підтримку.

Як плакати "підбадьорюють" голландців? 13
Фото Joost van Asch

“Залишайтеся вдома, бережіть один одного, дотримуйтесь дистанції, телефонуйте дідусям і бабусям” – всі ці поради лунають усе більше в нашу адресу останнім часом. Мешканці містечка Бреди тепер зможуть побачити їх ще й на вулицях завдяки яскравій кампанії постерів від Graphic Matters.

Як плакати "підбадьорюють" голландців? 14
Фото Joost van Asch

Це все є частиною проєкту Stay Sane, Stay Safe, заснованого дизайнерською студією Lennarts & De Bruijn. Друк наданий агентством надписів з міста Гааги.

Як плакати "підбадьорюють" голландців? 15
Скріншот сайту Stay Sane, Stay Safe

“У ці непрості часи творчість цінується більше, ніж будь-коли”, – стверджує Денніс Елберс із Graphic Matters. “Світ дійсно прагне винахідливих та незвичних підходів. Графічні дизайнери мають інструменти та навички для того, щоб перетворити важливі послання для людей у яскраві зображення”.

Як плакати "підбадьорюють" голландців? 16
Фото Joost van Asch

Читайте також про творців вуличного стріт-арту Львову.