Автор: Редакція Редакція

Креативні Індустрії

Креативні індустрії – радикальні зміни

В українській культурі не щороку відбуваються кардинальні зміни. Робимо огляд змін та порівнюємо креативні індустрії в Україні та світі.

  • Перша хвиля — це так званий істо­ричний авангардизм 1910-1930 роки
  • Друга хвиля — творчість поетів діаспори повоєнної доби та шістдесятники
  • Третя хвиля — це так звана «нова хвиля», постмодернізм — відродження авангардизму в кінці 1980-х — на початку 1990-х років

Далі здобуття незалежності, трансформація культури від самовираження до креативних індустрій для більшої інтеграції в світову економіку.

Розбираємось у виникненні поняття креативних індустрій 

Культурні індустрії та креативне підприємництво – це відносно нові поняття в українському контексті, проте не нові явища (визначення “культурні індустрії” запровадили Адорно та Горкгаймер у своїй “Діалектиці просвітництва” 1947 року).

У визначенні ЮНЕСКО цей термін застосовується в тих галузях, які поєднують у собі створення, виробництво та комерціалізацію змістів, які є нематеріальними і мають культурний характер.

Ці змісти, як правило, захищені авторським правом, і можуть приймати форму товару або послуги. Залежно від контексту, культурні індустрії також можуть називатися креативними індустріями, або на економічному жаргоні “галузями майбутнього“.

Словосполучення “креативні індустрії” не випадково вживається у множині. Це не єдина галузь.

Галузі культурних індустрій (архітектура, мода, образотворче мистецтво, кінематограф, видавнича справа і т. д.) мають різні можливості заробляти гроші, різну економічну логіку і динаміку розвитку.

З точки зору форм бізнесу, креативні індустрії засновані на пріоритеті малих і середніх підприємств, що виробляють творчі продукти та послуги. У той же час, це місцеві виробництва, орієнтовані на пошук виходу на глобальні ринки в умовах постіндустріальної економіки.

Результат пошуку зображень за запитом creative industries

Культурні індустрії – це унікальний сектор економіки, який виник внаслідок поширення масової комунікації та глобалізму.

Принципової різниці між визначеннями “культурні індустрії” (cultural industries) і творчі, креативні індустрії (creative industries) немає. Часто ці терміни вживаються як синоніми, але в деяких дослідженнях культурні індустрії виділяються в окремий сектор творчих індустрій. Останнє поняття є більш широким і універсальним.

На теренах колишнього СРСР креативні індустрії часто перекладають як “творчі індустрії”, намагаючись, таким чином, “укоренити” це поняття в рідній мові.

У Великобританії сектор культурного підприємництва в 1998 році офіційно був переданий у підпорядкування Департаменту культури, медіа і спорту (DCMS) уряду.

Традиційне визначення творчих індустрій, на яке спирається сьогодні більшість дослідників і фахівців з міському розвитку, було сформульовано так:

“Творчі індустрії – це діяльність, в основі якої лежить індивідуальний творчий принцип, навик або талант і яке несе в собі потенціал створення доданої вартості і робочих місць шляхом виробництва і експлуатації інтелектуальної власності”.

В Україні це поняття отримало нове  дихання в 2014 роках, коли групи культурних активістів та спеціалістів почали шукати можливості перезапуску культури в реаліях того часу, і одним із знаменитих  були Конгрес Активістів Культури та інші експертні спільноти, які перетворились в РПР Культура.

Конгрес активістів культури – недержавна організація митців та арт-менеджерів, що виникла як альтернатива Міністерству Культури. Конгрес діє з травня 2014 року, і його основна мета – пошук ресурсів для втілення соціально-мистецьких проектів, розповідала одна із засновників проекту кінопродюсер Олена Правило.

Робота Конгресу була спрямована також і на законодавство, а окрім «Нового Донбасу» Конгрес активістів культури готував також проекти, пов’язані з дизайном та цирковою галуззю.

На 2014 рік  в Україні не приділялось  до­статньої уваги становленню культури та креативних індустрій. Було відсутнє розу­міння значущості культурних та креативних індустрій (ККІ) на всіх рівнях влади та, від­повідно, нормативно-правове забезпечен­ня цього сектору економіки.

За інерцією з радянських часів чинне законодавство регулювало тільки дер­жавний культурний сектор, таким чином, «виключаючи» з відносин з державою недер­жавний сектор та бізнес з усією різноманіт­ністю культурних практик, які не вписуються в жорстку унормовану систему «культурних галузей». Навіть створення Українського куль­турного фонду не розв’язало швидко цих проблем.

Культурна сфера переобтяжена застарі­лою інфраструктурою, яка з кожним роком все більше недофінансовується та не мо­дернізується і тому втрачає спроможність надавати якісні послуги. Неефективність бюджетних витрат на культурні призначен­ня та низький рівень витрат на культуру в мінімальному споживчому кошику призво­дять до нівелювання її ідеологічної, про­світницької та інноваційної ролі. Водночас поточне фінансування несправедливе та не відповідає її доданій вартості. Досі не вирішені проблеми з охороною авторських та суміжних прав, а внаслідок проблем в культурно-мистець­кій освіті громадяни недостатньо володіють навичками, які формуються в культурному полі. Рівень культурної компетентності та культурних практик українців значно ниж­чий, ніж у мешканців європейських країн.

Попри всі зусилля та світові тренди Культура в Україні так і не стала загальнонаціональним пріоритетом. 

Про це розповіли експерти Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) на круглому столі, який відбувся 27 листопада 2019 року в Києві. У своєму дослідженні «Економічна привабливість української культури» (за підтримки Українського культурного фонду) експерти розглянули сферу культури та креативних індустрій (ККІ), як одну із галузей економіки. Вони проаналізували основні характеристики розвитку культури та її окремих підгалузей, законодавство та стратегічні документи, міжнародний досвід, джерела фінансування та інструменти державної підтримки.

УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА В МІЖНАРОДНОМУ ВИМІРІ

Для популяризації української культури у світі потрібно розробляти впізнавані бренди. Такі персонажі, як вікінги, ковбої чи ніндзя асоціюються з певними країнами. Про них знімають фільми і анімовані серіали, виробляють товари, а дизайнери створюють лінії одягу. Для України такими персонажами-брендами могли б бути козаки чи мавка. Серед рекомендацій учасників дослідження – участь у культурних проектах міжнародного рівня. Культурна політика має бути чутливою до мовного питання і до мульти національності українського народу.

Результат пошуку зображень за запитом ukraine now
Проте ми вітаємо, що бренд країни з експертизою маркетингових та стратегічних комунікацій для розуміння в світі було розроблено

Зростання попиту на культурні продукти обмежує, що несприятлива економічній ситуації в Україні змушує частину споживачів економити на культурних продуктах. Збільшується і пропозиція культурних продуктів. Особливо часто спостерігають зростання секторів книговидання, а також музичних фестивалів. Тоді як у цілому сфера культури оцінюється респондентами як неприваблива економічно, окремі сфери, такі як видання підручників чи дитячої літератури, які сьогодні в Україні приносять порівняно невеликий прибуток.

Через брак культурної інфраструктури: книгарень, кінотеатрів, бібліотек – багато культурних продуктів і заходів залишаються недоступними для мешканців невеликих населених пунктів. Однією з причин цього називають те, що сфера культури не входить до пріоритетів місцевих громад і органів місцевого самоврядування. Погіршує ситуацію і низька якість дорожньої інфраструктури і транспортного сполучення – до регіонів не завжди легко доїхати.

Останнім часом держава почала приділяти культурі більше уваги, ніж у попередні роки після здобуття незалежності. Позитивне те, що створення інституцій для реалізації державної політики, тобто спеціальних агентств на зразок Інституту книги чи Державного агентства України з питань кіно. Респонденти переважно погоджуються, що держава повинна брати на себе фінансування певної частки сектору культури. Як правило, вони рекомендують спрямовувати державну підтримку для продуктів та ініціатив, важливих з точки зору їхньої культурної цінності чи національної ідентичності, а також таких, що містять інновації чи експериментальний підхід.

У теперішньому підході держави до відбору проєктів для підтримки респонденти зазначають як позитивні аспекти – такі як оцінка проєктів незалежними експертами – так і деякі недоліки, наприклад те, що фінансування отримують фільми, неуспішні в прокаті.
Позитивний досвід інших країн може слугувати Україні прикладом того, як удосконалити законодавство у сфері культури, відновлювати історичні пам’ятки, перетворювати бібліотеки на сучасні інформаційні хаби, визначати стратегічні пріоритети у сфері культури та проводити політику в цій сфері на місцевому рівні. Потенціал української культури вбачають у багатій культурній спадщині, у перетині культури, технологій та в талантах людей, які мають бажання вчитися.

Як розвиваються креативні індустрії?

Де народжується український культурний продукт

Мистецтво, спорт, розваги та відпочинок забезпечують лише 0,7% (17 млрд грн) валової доданої вартості України.

Внесок окремих областей та міст – дуже різний. Одне місто Київ забезпечує більше третини доданої вартості сектору культури. Харківська, Львівська та Дніпропетровська області – три найбільші (після Києва) виробники українського культурного продукту. Трішки позаду Одеська, Донецька та Київська області.

Якщо говорити про продуктивність (додану вартість на душу населення), то в топі бачимо інші регіони. Наприклад, Миколаївська та Полтавська області за цим показником випереджають Дніпропетровську, Львівську та Одеську області.

Загалом найпродуктивнішими є:

  1. місто Київ (2264 грн/особу)
  2. Харківська область (449 грн/особу)
  3. Київська область (383 грн/особу)
  4. Миколаївська область (347 грн/особу)
  5. Полтавська область (344 грн/особу)
  6. Львівська область (342 грн/особу)
  7. Одеська область (321 грн/особу)
  8. Дніпропетровська область (287 грн/особу)
  9. Черкаська область (283 грн/особу)
  10. Запорізька область (273 грн/особу)

Найменше культурного продукту виробляє Чернівецька та Кіровоградська області. Вони також мають одні із найнижчих показників продуктивності у цій сфері (195 та 197 грн/особу відповідно).

Що ми маємо на сьогоднішній день від держави?

Уряд  ухвалив проект розпорядження «Про затвердження видів економічної діяльності, які належать до креативних індустрій».

Документом визначено перелік видів економічної діяльності, які належать до креативних індустрій, відповідно до Національного класифікатора України. Перелік охоплює види економічної діяльності у сфері креативних індустрій на етапі створення креативного продукту у таких секторах: візуальне, сценічне, аудіальне, аудіовізуальне мистецтво; дизайн; література і видавнича діяльність; нові медіа та ІТ; архітектура й урбаністика; реклама, маркетинг і PR; бібліотеки, архіви та музеї; народні художні промисли.

Застосування переліку дасть змогу ідентифікувати креативні індустрії у структурі української економіки і створить передумови для отримання статистичної інформації щодо стану креативних індустрій. Оскільки креативні індустрії мають позитивний вплив на економіку, соціальну інтеграцію, гуманітарну сферу, використання переліку уможливить кількісне та якісне розуміння щодо  внеску креативних індустрій у ВВП, працевлаштування, підприємницьку діяльність, децентралізацію, культурні та освітні процеси.

Важливо, що це відбулось, бо тепер є юридичні інструменти і напрямок до монетизації своєї творчості, ставання талановитими і цікавішими, групування учасників креативних індустрій для розробки більш якісних умов розвитку.

Треба лише діяти та ставати на крок вперед до своєї мрії. Можливостей багато і лише ось декілька з них:

House of Europe (“Дім Європи”) — нова програма, що фінансується Європейським Союзом, створена з метою підтримки професійного та творчого обміну між українцями та їхніми колегами в країнах ЄС.

Програма фокусується на культурі та креативному секторі, освіті, медицині, соціальному підприємництві, медіа та роботі з молоддю

«Креативна Європа» – це програма Європейського Союзу, спрямована на підтримку культурного, креативного та аудіовізуального секторів. З 2014 до 2020 року на підтримку європейських проектів, що дають можливість подорожувати, охоплювати нові аудиторії, обмінюватися практичними навичками та вдосконалюватися, планується виділити 1,46 мільярда євро.

Український Культурний Фонд

І це лише маленька частина теперішніх та майбутніх можливостей.

А більше буде, коли культурний сектор завдяки грантовим традаціям перетвориться в активний сектор з можливостями саморозвитку і самофінансування, що здатний завдяки креативному підприємництву створювати нові конкурентні культурні та креативні продукти.

Читайте ще Як заробляють на ідеях? Джон Хокінз
а також Кароліна Квінтана з ООН про світові тренди креативної економіки

Юристи запатентували всю музику

Юристи згенерували «всі можливі» мелодії, щоб музиканти перестали судитися через авторські права

Юрист у сфері технологій з напарником згенерували “всі можливі мелодії” і захистили їх авторським правом для запобігання проблем щодо інтелектуальної власності. Разом вони створили алгоритм, який згенерував усі можливі поп-мелодії, записали результат на жорсткий диск та виклали у публічний доступ.

Усі мелодії збережені у MIDI-форматі та захищені ліцензією Creative Commons Zero. Ріль та Рубін (так звати авторів проекту) охопили лише 12 нот у межах однієї октави, адже переважній більшості поп-пісень вистачає цього діапазону. Тривалість мелодії обмежена 12 тактами, тривалість нот не враховується, адже її не враховують і у судових позовах. Таким чином, ентузіасти отримали 68,7 мільярдів комбінацій. Окрім того, вони оприлюднили вихідний код, тож будь-хто може вдосконалити проект — збільшити кількість тактів, розширити діапазон, додати мікротони.

Що цікаво, існує тільки 243 комбінації з трьох звуків у діапазоні п’яти нот — і саме ці 243 комбінації можна вважати кістяком поп-музики.

Ріль та Рубін зламали систему і викликали жваві дискусії в юридичних колах. Питань досі багато. Наскільки безапеляційним може стати прецедент із жорстким диском? Як бути з мелодіями, які вже створені і захищені авторським правом, але потрапили на диск?

Також можна подивитися TED-лекцію Ріля про проект, або навіть скачати усі мелодії в двох архівах по 600ГБ з сайту allthemusic.info.

 

Читайте ще  в Давосі представили перший індекс соціальної мобільності.Україна зайняла 46 місце в рейтингу.
а також Україні потрібен якісний реп. 

ЧОМУ МЕДІА ВІДІГРАЮТЬ ВАЖЛИВУ РОЛЬ У ТВОЇЙ КРЕАТИВНОСТІ

Чому Медіа Відіграють Важливу Роль у Твоїй Креативності

Креативність виникає завдяки вашим талантам.
Проте в моменти неспокою, політичної та економічної нестабільності творчість відкладають на другий план.

Проте Джон Тус, директора BBC World Service пояснює, чому важливо висвітлювати події культури у період політичної та економічної нестабільності.

 

Висвітлення культури та мистецтва у медіа задає напрям публічному дискурсу про майбутнє країни.

В крайнах з традиційним ладом, які стикаються з новими обставинами та постають перед викликами майбутнього, як от Грузія, висвітлення культури у медіа стає особливо важливим і не має значення який саме її сегмент: масова, висока чи низька культура.

???? ???? ???? ???? ???? ???? ???? ???? ???? ???? ????

Головне те, що культура цілком життєздатна і  без економічної чи політичної підтримки. Фактично, культура і є тим осадом, що залишиться від національної ідентичності, якщо відфільтрувати політику.

 

Медіа відіграють надзвичайно важливу роль у розвитку креативних індустрій.

Наприкінці 20 сторіччя все було геть не так.
А от у 1990 році британське урядове дослідження виявило, наскільки важливими є креативні індустрії. Наступні кілька років уряд намагався звикнути до такого стану речей і, нарешті,  міністр фінансів переконався, що сектор креативних індустрій за впливовістю такий само потужний як сектор промисловості і цей факт став проривним.

Нарешті він ввів цю тему у публічний дискурс.
Після того, як розпорядження уряду висвітлювати новини розвитку креативних індустрій у медіа вступило у дію, ті, хто розвивав креативні індустрії у країні отримали відчутний поштовх вгору. Якщо узагальнити, то як тільки поняття креативних індустрій виникло на державному рівні, уряд та медіа набули більшої довіри та суспільного визнання.

Увага до творчих індустрій дає редакторам ЗМІ захоплюючий матеріал для обговорень.

Редактори найрізноманітніших за спрямуванням медіа ресурсів завжди полюють на людський інтерес, або ж емоційні історії. Працівники креативних індустрій якраз такі історії і продукують. Історії створення креативних проектів цікаво читати, кожен знайде у них щось для себе. Такі історії зазвичай дуже позитивні, людяні та індивідуалістичні. Найчастіше вони про успіх, але є й прикрі виключення. Найголовніше що вони легко захоплюють і тримають увагу читача.


Незважаючи на важливе економічне значення, креативні індустрії також можуть виступати як м’який засіб впливу  держави.

За визначенням, креативні індустрії – це акти індивідуальної творчості, які неминуче ведуть до створення нових об’єктів інтелектуальної власності. Простіше кажучи — винаходьте, патентуйте, отримуйте прибуток за це.

У Великобританії конкретно та у Європі в цілому, креативна економіка створює  найбільшу кількість робочих місць у порівнянні з іншими секторами економіки за останні 20 років. Загалом креативна економіка охоплює 13 сфер економічної діяльності: реклама, архітектура, мистецтво та його колекціонування вкупі з предметами антикваріату, рукоділля та ремесла, графічний дизайн, дизайн одягу, індустрія кіно, відеоігри, музика, розробка програмного забезпечення, перформативні мистецтва, телебачення та радіо.

У Великобританії ці сфери діяльності охоплюють 8% від усіх робочих місць та складають 9% експорту країни. Хоча уряд може запровадити додаткові стимули для підтримки творчої економіки, скажімо, у вигляді податків, він не може керувати динамікою креативної економіки: тільки люди можуть призвести до її зростання, наприклад, через «стартапи».

У силу своєї людиноцентричності, множинності та гуманності втручання, креативні індустрії цілком можуть бути силою “м’якого” політичного впливу на населення.

Соціальні медіа виступають як каталізатор змін, але вони не в змозі впоратися з наслідками.

Соціальні мережі добре справляються з задачею створення сприятливої атмосфери для змін та нових трендів, але проти регулювання соціальних наслідків таких змін вони безсилі. Під час Арабської Весни соціальні мережі допомогли  у поваленні диктаторів, али сила такої громадянської журналістики виявилась неефективною у спробах врегулювати бурхливі наслідки — більшість націй опинилась у гірших умовах, ніж були до.

Social networks do a good job of creating an enabling environment for change and new trends, but they are powerless to regulate the social consequences of such changes.
technologyreview.com. Соцмережі добре справляються з задачею створення сприятливої атмосфери для змін та нових трендів, але проти регулювання соціальних наслідків таких змін вони безсилі.

Традиційні же журналісти, мають змогу охопити більший об’єм інформації та донести його у більш узагальненій, нейтральній формі  до більшої частини суспільства.

Державне фінансування мистецтва є передумовою для розвитку успішних комерційних мистецьких інституцій.

Між публічним фінансуванням культури та успішністю комерційних культурних заходів є незаперечний зв’язок. Лондонський район Вест-Енд на весь світ відомий своїми надзвичайно прибутковими театрами.

Тим не менш, більшість акторів і режисерів закінчили британські державні школи і отримали свої перші робочі місця і досвід роботи у установах з державним фінансуванням. Таким чином, існує міцний зв’язок між навчанням на мистецьких спеціальностях у школах і коледжах і успішністю комерційних установ, які наймають цих людей.

Творча освіта у початкових класах потрібна і саме це — найбільш дієвий спосіб розвинути креативність.

Поки більшість державних закладів освіти робить акцент на викладанні STEM-дисциплін (наука, технології, інжиніринг, математика), слід замислитись над викладанням мистецьких дисциплін у початковій та середній школі.

STEM, ART or STEAM?
STEM, ART чи STEAM?

Творчі дисципліни допоможуть учням дивитись на звичайні речі свіжим поглядом, незалежно мислити та розвивати свою креативність, маючи для цього чудову можливість у школі.

Британська система фінансування мистецтва якнайбільш демократична та прозора.

На відміну від американської моделі фінансування мистецтва, у якій мистецькі інституції отримують фінансове забезпечення  переважно від приватних та корпоративних установ або європейської моделі фінансування, де мистецтво розвивається переважно на публічні кошти, що обумовлено сильним почуттям політичної та соціальної відповідальності;
британська система фінансування використовує мудру комбінацію кількох способів.

Вона базується на:

а) публічному фондуванні,
б) касовому прибутку,
в) приватних та корпоративних пожертвах, та
г) альтернативному використанні ресурсів та можливостей самої організації.

Загалом ці численні варіанти фінансування забезпечують більшу гнучкість британським культурним інституціям, що дозволяє їм бути на плаву та не залежати від жодних політичних чи економічних умов.  Це дозволяє їм набагато легше пристосуватися до зміни політичних та / або економічних умов.

The British funding system uses a wise combination of several ways
Британська система фінансування використовує мудру комбінацію кількох способів

За останні 20 років у культурних та креативних інституцій дуже змінилося бачення щодо джерел для формування своїх активів, тож переставши сподіватися “милостині” інституції починають пропонувати свої послуги у сфері близькій до їхнього креативного вектору: це може бути кейтеринг, надання приміщень у оренду, інформаційні послуги та багато іншого, що автоматично збільшило кількість зайнятих та внесок культурних інституцій у британську економіку.

Що найважливіше, рушійною силою цієї зміни не була державна політика, це цілком органічне і природне перетворення.

“Довгі руки” та політика відновлюваності — ключові запоруки стабільності та успішності британської моделі фінанування культури. 

Політика “довгих рук” допомагає підтримувати здорову дистанцію між урядом з його фінансуванням та організаціями, які це фінансування отримують.

Хоча при цьому уряд може призначити особу, що розпоряджатиметься організацією, він зазвичай не втручається.  Іншими словами, уряд дає культурним інституціям гроші, але не намагається фанатично контролювати їх використання.

Британські культурні організації користуються оперативною незалежністю, мають власні статути діяльності та підзаконні акти. Коли уряд Греції вимагав від уряду Британії, що повернення Британським музеєм колекції старовинних скульптур, уряд цілком справедливо відповів, що музей є незалежною організацією, якій він не може нічого наказувати.

Мистецька рада, що є головним постачальником коштів для культурних організацій Великобританії раз на 3 роки приймає рішення про фінансування.

Цього року він скасував фінансування 200 мистецьким організаціям, які не проявляли активності, і замість цього надав фінансування 200 нових організацій.
Поновлюваність дає креативним індустріям життя.

В матеріалі використована інформація з вебсайту culturepartnership.eu

Читайте також  Як заробляють на ідеях? Джон Хокінз
а ще Кароліна Квінтана з ООН про світові тренди креативної економіки

 

AR-Повідомлення Романа Мініна Будинку Державної промисловості у Харкові

AR-Повідомлення Романа Мініна Будинку Державної промисловості у Харкові

Харківський художник Роман Мінін розмістив над будинком Держпрому віртуальну скульптуру, яку можна побачити за допомогою спеціального додатку.

В листопаді 2017 року Роман Мінін вперше озвучив думку про те, що хоче розмістити одну з своїх 3D-скульптур біля Держпрому. Після довгострокових консультацій компанія Dev-Pro розробила додаток доповненої реальності, який дозволяє “бачити” роботи автора.

Для того, щоб помилуватися скульптурою “LOVE” над відомою пам’яткою констркутивізму, достатньо завантажити аплікацію Minin Art на один з пристроїв, де встановлена ​​операційна система iOS 11. У подальшому розробники планують створити аналогічну аплікацію для Android.

AR-Повідомлення Романа Мініна Будинку Державної промисловості у Харкові 1

Щоб побачити арт-об’єкт, потрібно до запуску камери тримати телефон горизонтально, потім перевернути вертикально і направити пристрій на будівлю Госпрома.

Художник запевняє, що його роботи відносяться до жанру трансмонументалізм

Широкомасштабні твори мистецтва завжди будуть вражати та надихати людей.
З часом людство накопичило багатий досвід в символічному та асоціативному мисленні. Кожна країна розробила свої образи та свій культурний код. Вони є важливою частиною менталітету нації. Якщо люди з різних культур це пам’ятають, вони зможуть краще розуміти один одного та цінності один одного. Культурні коди найкраще розуміються в стані медитації або легкого трансу, оскільки така інформація не може бути передана усним шляхом. Це слід розуміти на рівні почуттів і сприйняття.
Я використовую монументальне мистецтво пластику та сучасні технології, щоб вразити глядача. Я хочу поставити людей у легкий транс, щоб вони могли краще зрозуміти сакральні аспекти різних культур, у тому числі і моєї батьківщини. Ось чому трансмонументалізм – жанр, над яким я працював.

Як нам відомо, мистецьке угруповання, що складається з декілька артистів, має масштабні плани щодо створення віртуальних інтервенцій. Разом з партнерами, Роман працює з різними технологічними спільнотами та проектами – муралами з аугментованою реальністю на базі проекту SIMO, а також над аплікацією Minin Art.

Підготовка та тестування Minin Art під час розробки

В майбутньому творча група планує створити республіку митців, що буде допомагати спільноті вирішувати проблеми та відстоювати права художників.

Завантажити аплікацію ви можете за посиланням.

Радимо придбати його роботи, з якими ви можете ознайомитись на ARTSY.